Класичне правило говорить: "до тридцяти років й до п'ятої вечора діаманти не вдягають". Насправді, тонкощів носіння ювелірних виробів набагато більше. Як носити діаманти й не порушити етикет, розповідає Тетяна Полякова, консультант з ділового, світського й міжнаціонального спілкування.
Так повелося, що перший діамантовий перстень молода пані отримує в статусі нареченої. Колись вважалося, що наречений витрачає 1/3 річного доходу на обручку. Але ж про гроші й доходи говорити не прийнято. І це як раз жест. Адже наближений до родини ювелір завжди зможе оцінити і якість вибору, а відповідно й дохід майбутнього чоловіка.
Моя відповідь – "Чим пізніший час доби, тим більші карати і складніші ювелірні вироби. Вечірнє світло, свічки і люстри люблять найчистіші, найбільш "слізливі" камені, та особливо сині і червоні діаманти. А це – верх мистецтва коштовностей. Також діаманти говорять про чоловіка, це статус. Діаманти з видатними характеристиками ніби свідчать про присутність видатного чоловіка.
Пусети помірної каратності, як і обручка, завжди доречні. Якщо сама володарка сприйнятлива і стійка до заздрісних і цікавих поглядів – звичайно. Скромність, як і "дорога бідність" – це трюк. Найвища якість, як правило, має скромний вигляд.
Its never too much for a good thing! Все залежить від костюма і приводу. Перевищення дози завжди і в усьому – згубне. Але національний характер і звичаї вирішують все. Нема одного правила, є тільки відсутність такту або виховання.
Приємно і прийнято вважати, що саме батько дарує перші сережки доньці. І як часто буває, і вже чужій доньці, аби позначити серйозність своїх намірів, він також відразу вибирає діамант. Але вже в огранці "серце". Ці діамантові серця, до речі, і в підвісці, і в сережках, рухливі й нестійкі, як і серця юних осіб. І деякою мірою незручні в носінні. Та ця огранка в країні Східної Європи продається настільки успішно, як ніде.
Діаманти для мене асоціюються з Америкою. "Бідна багата дівчинка" Барбара Гаттон – американка ж! Улюблений і культовий Harry Winston, він же Гаррі Вінстон, до речі, виходець з України. Один з учнів намагався переконати мене, що факт одруження придумали Tiffany, щоби продавати діаманти. Юний ліцеїст не знав про сім'ю Графів і Вінстонів. Американки і справді все життя здійснюють апгрейд своїх обручок. І за каратністю, і за огранкою, і за відтінком. П'ятнадцять років разом? Hовий камінь. Двадцять п'ять? Груша! І вже не безбарвна, а жовта або рожева! Мова не про фрукти. Одна подруга з Іст-Енду на питання про те, як справи в іншої, сказала, що все дуже непогано. У неї "синій граф". І мова не про синяво-красиву шкіру індуса, як, здавалося б, мені, захопленій міжнаціональними комунікаціями, а про предмет з каталогу Graff. Але ж може бути і жовтий маркіз! І теж не філіппінець. І, як ми знаємо, обручка – це єдиний камінь, який дозволяється носити від і до, весь день. І саме "груша" або "маркіз", або "радіант" високої каратності можуть бути вирішальним елементом самопрезентації пані у звичайній формі в спортивному клубі в ранню нью-йоркську годину. А інакше спортом можна було б займатися у залі кондомініуму. А не виїжджати в місто!
Тетяна Полякова, консультант з ділового, світського і міжнаціонального спілкування – @tatyanapolyakova_etiquette.
Читайте також: