Деінфлюенсинг — велике економічно-культурно-соціальне явище, яке набрало обертів в соцмережах після історії обману від популярної інфлюенсерки. Блогери давно посіли вагоме місце в наших стрічках та впливом на аудиторію обійшли навіть знаменитостей. Але зараз тенденції постійно змінюються, і ми вже менше довіряємо людям, за рекомендацією яких ще вчора купували косметику. Що це за явище і як воно розвивається на американському ринку, нам розповідає Анна Носок, інфлюенсерка та бізнес-консультантка.
З чого все почалося?
Історія деінфлюенсингу роз почалася завдяки, хоч і не навмисно, Мікайлі Ногейрі. Під час рекламної інтеграції туші популярного бренду інфлюенсерка збрехала про її ефект та наклеїла накладні вії. У цьому Мікайлу запідозрили підписники, а інші б’юті-блогери показали, як насправді мають виглядати вії, нафарбовані лише цією тушшю. Жодних вибачень чи визнання провини — Мікайла спершу відмовчалась, а потім навіть жартувала про інцидент, але реакцію аудиторії було не спинити. Відео з хештегом #deinfluencing набрали в TikTok понад 600 млн переглядів, а саме явище вийшло далеко за рамки кенселінгу недоброчесних блогерів.
Деінфлюенсинг та свідоме споживання
#deinfluencing має на меті спонукати людей критичніше ставитися до споживання контенту від блогерів. Не варто вірити всьому, що показують чи рекламують, а тим паче одразу купувати. Свідоме покоління зумерів, яке найбільше користується соцмережами, виступає проти надмірного споживання, тому деінфлюенсинг почали пов’язувати ще й із цим явищем. Хоча від самого початку рух виник через брак довіри до макроінфлюенсерів та економічний стан усього світу. Логічний зв’язок між відмовою від надмірної кількості речей, які рекламують ті ж блогери, присутній, але тут постарались переважно маркетологи. А потім підхопили й користувачі соцмереж.
Тренд розпочинався з хорошою метою — спонукати критично споживати контент та не довіряти всій рекламі. Коли явище стало масовим, люди почали не відмовляти від надмірного споживання, а лиш радити замінити дорогі продукти на дешевші. Тим самим нівелювали всю суть руху деінфлюенсингу заради лайків та переглядів.
Криза довіри та нові цінності
Важливо розуміти, що процес деінфлюенсингу відбувається не в один момент, а триватиме декілька років. Нинішні популярні блогери не стануть бідними за секунду, бо вони вже встигли знайти інші джерела доходу та монетизувати свій блог. Макроінфлюенсери давно не розглядають рекламу як основний спосіб монетизації, бо створили свої бізнеси чи продукти, з якими пов’язали аудиторію.
Користувачі соцмереж більше не довіряють макроінфлюенсерам, які багато чого рекламують. А бренди, йдучи до блогерів, не прагнуть продати тут і зараз. Блогери — це заміна білборда чи реклами на телебаченні. Ми продовжуємо за ними слідкувати, але більше не віримо їхньому способу та стилю життя.
Деінфлюенсинг не знищує блогерів, а змушує переглянути мільйонників, що вони рекламують та як. Важливо бути послідовними у своїх рекомендаціях та продовжувати співпрацю з декількома великими компаніями. Це краще для репутації, ніж щотижня рекламувати продукти багатьох брендів, тим паче в різних цінових категоріях.
Маленькі блогери замість мільйонників
Маркетологи розглядають макроінфлюенсера як людину, яка формує впізнаваність бренду, але більше не спонукає до придбання товару. В Америці, а зараз і в Україні, набирають популярності мікро- та наноіфнлюнсери. Міжнародні компанії ще два роки тому почали обирати для себе блогерів із 5-10 тис. підписників.
Тепер деінфлюенсинг ще більше привертає увагу до маленьких блогів. Тут відбудеться розгалуження: впливові наноінфлюенсери та ті, що створюватимуть UGC-контент (user generated content). В Америці кожен блогер пише в профілі, що він content creator, а для брендів це знак, що їхній контент можна використовувати на тих платформах.
Деінфлюенсинг — логічний та правильний процес розвитку сприйняття людиною інформації. У 2023 році критичне мислення стало однією з найпотрібніших навичок. Це стосується як сприйняття новин, політичних подій, так і споживання контенту в соцмережах. Покоління зумерів краще вміє аналізувати інформацію та постійно цьому вчиться, а всім іншим варто брати приклад. Зокрема, й інфлюенсерам, щоб їх не почали кенселити, і брендам, щоб ретельніше обирали блогерів для співпраці та звертали увагу на нові формати взаємодії. Зупинити процес деінфлюенсингу не вийде, тому варто застосувати його з користю.