Іван Дорн провів карантин з користю. Освоїв бас-гітару, та так успішно, що всі гітарні партії в новому альбомі, який вийде в 2021 році, будуть зіграні ним особисто.
У музичних колах жартують, що Іван Дорн передбачав пандемію. Наприкінці минулого року він оголосив, що йде у творчу відпустку. Скасував низку концертів, на рік відпустив команду (його піар-директорка Даша Євсєєва каже, що Ваня тоді подарував їй настільну гру "Пандемія" і кальян, — наче знав, що доведеться засісти вдома). Рішення відпочити було цілком обгрунтованим, якщо врахувати, що за останні три роки Дорн з групою встигли пожити в Лос-Анджелесі і випустити англомовний альбом OTD, з'їздити в Уганду і зняти там документальний фільм, відкрити своє музичне видавництво Masterskaya. На моє запитання "Втомився чи що?" завжди прямолінійний Дорн відповідає: "Так, втомився. Мене вже ніщо не мотивувало".
Я запитую, невже він і справді передчував, що 2020 рік змусить усіх сповільнитися? Іван відповідає, що часто діє інтуїтивно: "Кілька разів інтуїція мене рятувала — останньої миті я відмовлявся від колаборацій, які насправді були непотрібними; а якось скасував операцію на переніссі через недобре передчуття".
"Щодо пандемії, думаю, я — збірний образ усіх, хто втомився від інертного руху в невідомому напрямку, — продовжує музикант. — Усі прагнуть кудись: швидше, вище, сильніше. Усі самозакохані, біжать до успіху — а про "тут і зараз" забувають. Я саме через це у відпустку і пішов. Потім багато хто, коли вже розпочалася пандемія, почали говорити про "тут і зараз". Я просто зробив це раніше".
Головне досягнення Дорна за карантин — він навчився грати на бас-гітарі. Уже зовсім скоро обіцяє закритися з Дорнобандою в будинку в Карпатах, де буде джемити, створюючи новий альбом. Бас-гітара допомогла музикантові зрозуміти, яким буде новий матеріал — "прифанкованим". "Я не прагну бути гітаристом-профі, щоб пальці бігали швидко, але хочу навчитися імпровізувати, грати і співати одночасно. Вчуся з уроків на YouTube, плюс "знімаю фрази" у класних бас-гітаристів — Jamiroquai, Thunderсat, Джеймса Брауна".
Для Дорна, який раніше міг давати по 15 концертів на місяць від Риги до Нью-Йорка, карантин став ще й можливістю побути батьком і чоловіком. Разом з шестирічною донькою Васею і чотирирічним сином Іваном Дорн вивчає французьку мову ("щоб розуміти, про що вони там між собою говорять"), ходить у походи, ночує в наметах і дивиться на зірки. "Але загалом я строгий батько, вимогливий".
Дітей Іван змалку привчає до спорту. Мало хто знає, що Дорн і його сім'я — завзяті яхтсмени. Він рідко про це говорить в інтерв'ю, але всі його сусіди по котеджному селищу на березі Київського моря знають, що у вихідні Дорни всім сімейством "виходять у море": Ваня з дітьми, його батько і брати. Свої яхти є навіть у дітей музиканта: "Два "корита" класу Оптиміст. Це перший клас яхт, з яких можна починати займатися яхтовим спортом".
Сам Дорн уперше опинився під вітрилом у дев'ятирічному віці, його батько — майстер спорту з яхтового спорту, заслужений тренер України. "Ми тоді ходили заливчиком біля Славутича, де жили, щовихідних. У дитинстві я не дуже любив цю справу: ну яхта, ну нудно, сидиш, чекаєш штилю. А зараз кайфую. Кілька тижнів тому ми в нашому селищі влаштували змагання. Я вийшов у класі Фінн, уперше сів за нього. Посів третє місце — з трьох. (Сміється). Але це я був сам, а якщо беру участь в екіпажі батька і моїх братів, то ми перші, ну або максимум другі: вони профі".
Іван — людина-енерджайзер. Сидіти на місці — не про нього: в селищі він раз у раз підбиває сусідів на дружні баскетбольні матчі, а на карантині влаштував матч з контр страйку серед українських артистів. Коли вийде цей номер, Дорн буде в Туреччині — в жовтні він іде в похід Лікійською стежкою. "Пройдемо кілометрів з 150 уздовж моря, по горах, іноді будемо спускатися, купатися. Там зараз сезон фруктів: гранат, інжир, виноград. Прямо по дорозі ти все це зриваєш і їси!"
Рік тому, до речі, невгамовний Дорн з братами підкорив Ельбрус. Походи та яхти, подорожі і гра на бас-гітарі — усе це для емоційного артиста спосіб помацати світ. Він називає себе емпатом і каже, що підзаряджається від оточуючих і знає свою аудиторію в обличчя. Деяких шанувальників знає на ім’я, упізнає їх на концерті. З деким спілкується особисто — так, рік тому Іван приїхав презентувати новий трек у двір до одного зі своїх київських фанів. Тому він не дуже розуміє онлайн-концерти, і так і не зіграв жодного під час карантину, попри безліч пропозицій. "Онлайн-концерт може бути разовим ентертейментом, але не більше. Я упевнений, що коли знову повернеться жива музика, вона замінить увесь онлайн".
Проте почати працювати онлайн довелося його музичному видавництву Masterskaya. На карантині команда встигла випустити серію відео "За лаштунками" про життя музикантів і організувати освітні проєкти. З часу запуску Masterskaya минуло два роки, і Дорн каже, що назріли зміни. "Наша ідеологія, на жаль, не дає нам існувати незалежно від моїх фінансів. Заробляти самостійно поки що не вдається, адже ми робимо некомерційну музику, тому поки що це меценатський проєкт. У мене з самого початку не було жодного бізнес-плану, просто хотілося зробити платформу для альтернативної, самобутньої музики, десь домашньої, "сирої". Мені хочеться піти в тінь, не бути обличчям Masterskaya, але для цього потрібен час".
Наприкінці інтерв'ю ми говоримо про космос (Дорн розповідає про астрофізика, який йому полюбився, і на чиї відео він підсів на YouTube) й карму. Зізнається, що вірить у сансару і карму, і що став думати про це більше, коли виповнилося 30. "Напевно, в минулому житті я зробив щось хороше, якщо зараз навколо мене такі класні люди. Значить, у цьому треба зробити хорошого ще більше — щоб у наступному житті ходити на яхті і нічого не робити", — посміхається музикант.
Текст: Дар'я Слободяник
Фото: Ksenia Kargina
Стиль: Venya Brykalin
Зачіски: Pavel Lotnik
Грумінг: Olga Ostapchuk
Продюсер: Marta Bertman