11 травня Папа Римський Франциск зустрівся з українками Катериною Прокопенко та Юлією Федосюк — дружинами двох бійців українського батальйону "Азов", що перебуває в блокаді на маріупольському металургійному заводі "Азовсталь". В інтерв’ю для Vogue UA Юлія Федосюк розповіла, як пройшла зустріч із понтифіком, компрометацію "азовців" і про те, що насправді відбувається в Маріуполі.
Папа Римський — один з ключових світових лідерів. Він — уособлення миру, християнських гуманістичних стандартів та цінностей. Він здатний стати тією рушійною силою, яка допоможе витягнути наших чоловіків з Маріуполя. Саме тому ми вирішили написати йому листа й просити про зустріч.
За допомогою Надзвичайного та Повноважного Посла України у Ватикані Андрія Юраша ми передали наш лист Папі. Відразу після приїзду до Ватикану за допомогою посольства ми написали ноту Франциску, в якій зазначили, що були б дуже раді з ним зустрітися та поспілкуватися. За два тижні надійшла відповідь — запрошення на аудієнцію. Відверто кажучи, ми думали, що побачимо Папу лише з відстані, що це не буде особиста зустріч. Однак нас посадили зовсім поруч із ним. Після закінчення аудієнції нас запросили підійти до Франциска. Хотілося б підкреслити, що Папа Римський весь час сидів, коли до нього підходили інші люди. Коли підійшли ми й нас представили, він підвівся і був готовий слухати нас стільки, скільки потребуватиме наша розповідь.
Ми передали Франциску два листи: лист-звернення до путіна від митрополита Онуфрія, в якому він просить відпустити військовий гарнізон з Маріуполя, і лист від нас, дружин "азовців". Ми не були впевнені, що зможемо особисто поспілкуватися з Папою Римським, тому продублювали весь свій біль та прохання письмово. До листів ми додали світлини наших чоловіків та фото поранених з "Азовсталі". На них були зображені люди з ампутаціями, важкими пораненнями, пошкодженими внутрішніми органами.
Ми розповіли голові Ватикану про те, яка критична ситуація склалася нині в Маріуполі та на "Азовсталі", про те, що там перебувають сотні поранених людей, що в них закінчується їжа, що немає технічної води. Ми говорили й про те, що це вже не війна, а цілеспрямоване знищення людей. Ми попросили Папу Римського про допомогу, просили його завітати в Україну та стати гарантом, третьою стороною, яка зможе тиснути на російську федерацію і допоможе визволити тих, хто перебуває на "Азовсталі". З розмови було зрозуміло, що Папа абсолютно в контексті всього, про що ми розповідали, що це для нього не новина, що він опікується цим питанням.
Історія про те, що бійці полку "Азов" — нацисти й фашисти — це масштабна та серйозно фінансована інформаційна кампанія російської федерації, яку здійснює її пропагандистська машина. Причиною створення цих легенд є те, що полк "Азов" — один з найбільш боєздатних та професійних підрозділів Збройних сил України. Серед солдатів полку "Азов" немає призовників, є лише добровольці. Звісно, путіну та росії не подобається те, що в українській армії є настільки вмотивовані люди, які готові приносити в жертву своє життя, здоров’я та йти до кінця. Не йти на поступки, не здаватися в полон, до кінця захищати українські цінності, Україну, наш народ. Ворогові дуже важливо скомпрометувати полк, аби від нього відвернувся світ і навіть безпосередньо самі українці.
Насправді ж бійці полку "Азов" — це мужні люди, патріоти, які воюють за нашу країну з 2014 року. Немає жодних доказів про начебто скоєні злочини військовослужбовцями цього батальйону. В Україні діють правові норми. Якби "азовці" чинили ті злочини, що їм приписують, то вони б сиділи у в’язниці, а не воювали на передовій.
Окрім того, "Азов" — це багатонаціональний полк. У ньому служили вірмени, азербайджанці, греки, кримські татари, євреї, грузини. Це полк, якому виявила бажання допомагати ЛГБТІК-організація. Всі ці люди — різних віросповідань, етнічності, сексуальних орієнтацій — знають, що "азовці" не вчиняють нападів, злочинів, вони розуміють, що відбувається в Маріуполі та якою ціною бійці захищають Україну й українців. Єдині неонацисти, які перебувають на території України — окупанти. Адже саме їхнім злочинам, зокрема вбивствам, зґвалтуванням, мародерству, є докази. Тому, ненависні історії про бійців полку "Азов" — інформаційна бульбашка, яка створена для того, щоб скомпрометувати тих, хто захищає Україну.
Світ не розуміє сповна, що в Маріуполі відбувається геноцид. Це не війна, це — цілеспрямоване й послідовне знищення людей у прямому ефірі. Бійці полку "Азов" зробили все можливе, щоб втримати місто, щоб захищати цивільних. Під час постійних бомбардувань "азовці" прихистили мирних жителів на "Азовсталі", поділилися з ними їжею, водою, медикаментами, врешті й самі допомогли евакуювати їх. Ні віцепрем’єр-міністр Ірина Верещук, ні представники ООН, ні представники Червоного Хреста не змогли доїхати до "Азовсталі". Евакуацією мирного населення з комбінату повністю опікувалися "азовці". Під час однієї з таких спроб порятунку цивільних троє бійців загинули, шестеро зазнали поранень – російські військові не дотрималися режиму тиші та розстріляли авто, яке їхало за цивільними, щоб підвезти їх до вповноважених осіб від ООН та інших, хто на них очікував.
Це сюрреалізм — дивитися на те, як тих, хто перебуває на "Азовсталі", просто знищують на наших очах. І ніхто не може нічого зробити, ніхто не може їх врятувати. Однак шанси для цього порятунку є, вони великі. Для цього треба, щоб світ об’єднався, щоб світові лідери, які мають вплив на путіна, нарешті свій вплив застосували.
Я спілкуюся з чоловіком раз на день, або раз на два дні. Зі зв’язком дедалі більше проблем, тому що Stralink, які надав Ілон Маск, на "Азовсталі" вже знищені. Чоловік розповідає, що в них залишилося мало води, їжі, що в них багато важкопоранених, зокрема тих, що можуть загинути впродовж доби чи двох діб. Є поранені, які мали незначні травми, однак вони еволюціонували в сепсис чи гангрени, оскільки на комбінаті немає антибіотиків та інших потрібних медикаментів. Люди просто вмирають. Однак вони можуть бути живі й здорові, якщо їм нададуть потрібну допомогу.
Окупанти просто намагаються знищити військовослужбовців, які перебувають на "Азовсталі". Ворог продовжує авіабомбардування, обстріли артилерією. Мій чоловік не очікує нічого, окрім смерті. Полон для бійців — неможливий, оскільки росіяни специфічно ставляться до батальйону "Азов" — це головний ворог в українській армії. Мало хто про це знає, однак лише один "азовець" зміг повернутися з полону з 2014 року — з вибитими зубами, відбитими нирками, побоями. Всі інші були закатовані та вбиті. Під час ескалації війни 2022 року "азовець" у Маріуполі потрапив у полон. З ним зняли пропагандистські ролики, закатували, вбили, сфотографували мертве й понівечене тіло та надіслали ці фото його матері.
Усім, хто каже, що полку "Азов" варто здатися в полон, я рекомендую розібратися в ситуації й не відправляти наших військових на вірну смерть, а робити все можливе, щоб допомогти їм вибратися живими. Не варто робити з них мертвих героїв. Ми ще можемо їх врятувати. Я та інші дружини військових просимо весь світ та всіх, хто може долучитися до порятунку, — зробити це.