22 серпня 1920 року народився Рей Дуґлас Бредбері — відомий американський письменник-фантаст, чий творчий доробок налічує близько 400 літературних творів. Окрім улюблених "Марсіанських хронік" та "451⁰ за Фаренгейтом", Бредбері написав кілька есеїв про літературну творчість і свій письменницький досвід. А ми зібрали його поради в цьому прикладному матеріалі.
Будьте в захваті від того, що робите
Будь це письменництво чи щось інше, якщо вам не подобається те, що ви робите, немає сенсу продовжувати займатися цим. Для початку, письменнику необхідно бути схвильованим. Це суміш лихоманки й ентузіазму. Без цього — ніяк.
Створюйте звичку
Весь цей час, відколи мені виповнилося двадцять, я жив за таким розкладом. У понеділок, від самого ранку, писав перший рукопис свого оповідання. У вівторок я робив правки. В середу знову робив правки. І в четвер — знову. У п’ятницю виправляв ще раз. В суботу, з обідньою поштою, я надсилав у Нью-Йорк фінальну версію свого твору. А в неділю? В цей день я обдумував всі божевільні ідеї, які рвалися на поверхню.
Можливо, комусь здається, що я жив та працював як автомат. Але це не так. Такий розпорядок задавали ідеї. Що більше я працював, то більше хотілося. З часом ти стаєш жадібним. Тебе п’янить робота. Я вирішив стати письменником у дванадцять років, коли мені на Різдво подарували друкарську машинку. Але між рішенням та його втіленням в життя пройшло вісім років, поки я навчався в середній школі, в старшій школі, продавав газети на вулицях Лос-Анджелеса і написав три мільйони слів. Вперше мою розповідь опублікували в журналі Script, коли мені виповнилось двадцять.
Де черпати ідеї?
Для початку, ідеї випливають із спостережень за світом навколо. Вони можуть виходити з мистецтва, наприклад, книг або фільмів, з бесід, картин у музеях, новин і таке інше. Якщо я пишу про щось, значить це стикається з моєю точкою зору про конкретні теми, з думками, які я сформував, з питаннь, які мене хвилюють: про світ, про людей, про майбутнє. Коли ідеї приходять до вас — чи краще буде сказати так: коли Муза відвідує вас, — слід зловити думки, поки вони не пішли на спокій. Почніть писати, складати чи робити нариси. Нема часу? Хоч би запишіть свої ідеї. Складіть список, занесіть його в блокнот.
А як щодо Музи?
Муза повинна мати форму. Щоб надати їй форму, потрібно писати по тисячі слів щодня впродовж десяти чи двадцяти років, навчатися граматиці і принципам побудови сюжету — так, щоб це увійшло в підсвідомість. Жити повним життям, бути спостережливим, багато читати і проникатись прочитаним. Практикуючись в літературній майстерності, знову і знову, наслідуючи хороші приклади, ви створюєте чисту, світлу кімнату, де буде жити Муза. Постійні тренування навчать вас розслаблятися настільки, що ви без зайвих роздумів сядете за друкарську машинку та легко все перенесете на папір.
Що читати?
Щоденно читайте поезію. Поезія корисна тим, що розминає м’язи мозку, які ми задіюємо вкрай рідко. Поезія розвиває почуття і підтримує їх у тонусі. Вона допомагає нам усвідомлювати.
Про фінансову винагороду
Рей Бредбері займає найчеснішу позицію: на його думку, письменник може бути безкорисливим. "Вам хочеться слави та грошей — та будь ласка, але тільки як нагороду за чесно і добре зроблену роботу. Популярність та велика сума на рахунок мають надходити вже після того, як зроблено все інше. Це означає, що у вас не може бути й думки про це, поки ви сидите за машинкою", — каже він.
Текст: Оксана Багрій