У видавництві "Фабула" вийшов український переклад книги "Місячне сяйво" лауреата Пулітцерівської премії Майкла Шебона. Зворушлива історія життя героя, сповнена любові, відваги, нерозважливості та втрат, стала бестселером New York Times і Amazon. Її визнано одним з найкращих романів останнього десятиліття.
Якщо ви не знаєте, хто такий Майкл Шебон, то варто заповнити цю прогалину. Він один з найпопулярніших письменників сучасності: лауреат Пулітцерівської премії 2001 року за видатний роман "Неймовірні пригоди Кавалера і Клея", сценарист фільму "Людина-павук-2", лауреат престижної Премії ПЕН / Фолкнер, автор щонайменше шести гучних романів. Навіть якщо ви не читали Шебона, то могли бачити екранізації його книг — наприклад, відомий фільм "Вундеркінди" 2000 року з Майклом Дугласом, Кеті Голмс і Робертом Дауні-молодшим.
Цієї осені українською мовою вийшов переклад його найсвіжішого роману "Місячне сяйво" (у США опублікований наприкінці 2016 року). Книга трималася в рейтингу New York Times кілька місяців і, як це завжди буває з романами Шебона, стала великою подією для світу літератури. Вона ґрунтується на цілком документальній основі: ідея роману з’явилася в Шебона, коли він перебував поруч зі своїм хворим дідусем на схилі його днів. Дід розповів письменнику безліч історій, до того ж не тільки про їхню родину, а й про долю Америки впродовж усього XX століття (зокрема й про те, що насправді відбувалося з галуззю ракетобудування в США — дід Шебона був пов’язаний з одним впливовцем у цій галузі). Шебон багато дофантазував, і так народився роман "Місячне сяйво". В єдине ціле Майкл Шебон блискуче поєднав війну і любов, сімейні таємниці, романтичні спогади. Сюжет книги автор проклав крізь усе XX століття — від військової Німеччини до сучасної Америки. Роман створений у такий спосіб, що читачі сприймають "Місячне сяйво" як мемуари дідуся Майкла Шебона.
"За останні десять днів він розповів мені про своє життя дев’яносто відсотків того, що я про нього знаю. Із крихт спогадів, якими він ділився зі мною, поки я ріс, лише одна повторювалася досить часто: йшлося про те, як він уперше побачив мою матір. Звучало це завжди майже однаково: "Коли я вперше побачив твою маму, вона ридма ридала".
Хронологія роману безсистемна: читачі дізнаються про військові досягнення, одруження діда, ув’язнення... Однак у хаотичних оповіданнях є істотніша логіка — пам’ять. У ній зринає багато спогадів і почуттів, крім любові... Його дружина, втікачка і французька єврейка, принесла в життя героя радість і біль одночасно. А ще подарувала йому доньку. У неї була трагічна доля, і дідусь Шебона вчився любити того, кому неможливо допомогти й кого неможливо врятувати.
"Я думаю, дід неодмінно зібрався б на запуск, що відбувся 28 січня 1986 року, навіть якби NASA не обрало його макет для офіційного фото. Однак той вівторок збігся з одинадцятим ярцайтом бабусиної смерті. Об 11:39, коли було пошкоджене кільце ущільнювача і "Челленджер" почав розвалюватися на шматки, дід стояв біля бабусиної могили в Дженкінтауні, штат Пенсильванія. Про катастрофу він дізнався тільки тоді, коли повернувся до мотелю і ввімкнув телевізор. Він сидів нерухомо, не моргав і не дихав, тільки дивився, як на стеблині пари розпускається вогняна квітка. У незліченних повторах він бачив, як уламки корабля метушаться в небі, наче наосліп шукаючи одні одних в захмареній блакиті".
Дід Шебона знав, якою ціною створили й випробували прототип ракети, що полетіла на Місяць. І тільки перед смертю він зізнався в дотичності до деяких подій і людей. Книга Майкла Шебона — про силу сімейних зв’язків і спогадів. "Місячне сяйво" — це автобіографічна історія сім’ї, опис життя неординарної особистості й чуттєва історія кохання з багатьма загадками.