Редакторка британського Vogue Дейзі Джонс обрала п'ять книг, які допоможуть подивитися на світ під іншим кутом — і спробувати ввести у життя нові звички.
Почну з зізнання: я не надто люблю жанр "книг із самодопомоги". Мені не до вподоби, коли інші кажуть, як жити, і я насторожено ставлюся до будь-яких доктрин із гучними, зручними для маркетингу назвами. Втім, найкращі книги з саморозвитку — це ті, що не завжди відчуваються як такі. Вони м’яко спонукають подивитися на речі під іншим кутом; до них хочеться повертатися знову і знову; їх радять друзям — навіть усупереч власному скепсису. Від культових видань 1990-х до новіших книжок, які вже стали класикою, нижче — найкращі книги з саморозвитку, здатні по-справжньому змінити ваше життя у 2026 році. Жодної "води" — лише найсильніше.
"Тіло веде лік", Бессел ван дер Колк
Книга "Тіло веде лік", опублікована у 2014 році, належить до тих рідкісних видань, чия популярність з роками не згасає, а лише зростає. Вона протрималася 277 тижнів у списку бестселерів The New York Times і продалася накладом понад пів мільйона примірників лише у Великій Британії. І це легко зрозуміти: написана захопливо й переконливо, так, що хочеться вірити кожному слову, книга нідерландського психіатра ван дер Колка доводить: хай як наполегливо мозок намагається придушити травму, тіло її ніколи не забуває.
"Зимівля", Кетрін Мей
Редакторка відділу кіно та культури британського Vogue Радхіка Сет зізнається, що обожнює цю книгу. Це особиста й надзвичайно поетична розвідка про те, що нам, людям, необхідні періоди "пустування" — час спокою, відновлення й тиші. Часто ми потрапляємо в такі сезони не з власної волі, тож цю книжку особливо варто читати, коли здається, що життя поставлене на паузу. "Ми маємо навчитися запрошувати "зиму" у своє життя, — пише Кетрін Мей. — Ця книга — саме про вміння розпізнати цей процес, прожити його усвідомлено й навіть навчитися його цінувати".
"Шлях митця", Джулія Кемерон
Пам’ятаю, як у дитинстві моя мама — художниця — щоранку неодмінно писала свої "ранкові сторінки". Тоді мені здавалося, що це просто дивакувата звичка, але згодом я зрозуміла: насправді це ключова частина "Шляху митця" — своєрідного "12-тижневого курсу", покликаного запустити, відновити й розблокувати творчий потенціал читача. Тепер, уже в дорослому віці, рідко минає місяць, щоб хтось із друзів чи колег не згадав, що саме працює з цією класикою 1992 року. В неї й досі вірять.
"Атомні звички", Джеймс Клір
Кілька років тому я раптом усвідомила: варто лише розбити хатні справи на крихітні, майже непомітні щоденні дії — і дім наче прибирається сам собою. Саме на цій ідеї й ґрунтуються "Атомні звички" Джеймса Кліра — книга, яка серед своїх читачів набула майже культового статусу й яку, ймовірно, найуспішніші люди у вашому оточенні перечитували щонайменше двічі. Так, у ній є дещо від TED Talk, але зрештою всі ми намагаємося зрозуміти, як змінити свої звички й поведінку на краще — так, щоб цього разу зміни справді закріпилися.
"Як нічого не робити", Дженні Оделл
Минулої осені я опинилася в полоні поствірусної втоми, через що змушена була проводити тривалі відтинки часу — дні, тижні, місяці — не роблячи буквально нічого. Саме тоді я знову відкрила для себе книгу "Як нічого не робити" Дженні Оделл — своєрідний заклик протистояти капіталістичному суспільству, яке понад усе цінує продуктивність і готовність працювати до виснаження. Ця книга знайшла мене в ідеальний момент і — разом із "Зимівлею" — є обов’язковою для всіх, хто чинить опір вигоранню як фізично, так і політично.