"Ми ставили собі за мету впливати на розвиток жіночого духу через літературу. Тому що література була всебічним образом ясних і темних сторін суспільного ладу, його потреб і хиб. Я через літературу прийшла до розуміння жінки в суспільстві — тому й хотіла інших повести за собою", — говорила письменниця Наталія Кобринська. У Міжнародний жіночий день vogue.ua згадує феміністок в українській культурі, які всіляко боролися за права жінок.
Леся Українка
Одна з найвідоміших жінок за всю історію України, активна учасниця національного жіночого руху — Леся Українка відбулася як феміністка. У своїй творчості вона відкинула патріархальний устрій, її цікавили межі й обставини, у яких жінка мала досить сил, щоб постояти за себе як за особистість, їй вдалося позбавити своїх героїнь тавра рабині. Її персонажі сильні, мають свій погляд, власну думку й власне бачення світу.
Наталія Кобринська
Наталія Кобринська стояла біля витоків українського фемінізму. 1883 року вона представила оповідання "Шумінська" (також "Дух часу"), за рік — повість "Задля кусника хліба". За допомогою цих творів Наталія зізналася, що мета її життя — утілення феміністських ідей через літературу. Вона була ініціаторкою створення першої української жіночої організації, а також альманаху "Перший вінок", який заклав підвалини жіночих часописів в Україні. Кобринська вела активну громадську діяльність, організовувала збирання підписів за право жінок навчатися в університетах і гімназіях.
Ольга Кобилянська
Модерністська письменниця Ольга Кобилянська — піонерка феміністичного руху на Буковині. 1894 року вона стала однією з ініціаторок створення "Товариства руських жінок". У брошурі "Дещо про ідею жіночого руху", яка описувала цілі його створення, Кобилянська писала про важке становище жінок середнього класу, активно виступала за рівноправність між чоловіками й жінками і за право жінок на гідне життя. Свої ідеї вона втілювала безпосередньо у творах. Її героїні — сильні духом, з характером, готові кинути виклик суспільству.
Мілена Рудницька
Суспільно-політична діячка, журналістка, письменниця, вчителька середніх шкіл — Мілена Рудницька очолювала Спілку українок та була ідеологинею жіночого руху Західної України. Вона була активною учасницею Українського жіночого конгресу в Станіславові (1934), Всесвітньої спілки українок, політичної жіночої організації "Дружина Княгині Ольги". Переважна частина діяльності Рудницької присвячена журналістиці. Вона входила до складу редакції тижневика "Наша мета", була редакторкою двотижневика "Жінка" й регулярно писала в пресі на політичні, феміністичні та виховні теми.
Софія Окуневська
Ця українка стала першою жінкою-лікаркою в Австро-Угорській імперії того часу, коли жінки в принципі не могли бути лікарками — їх просто не брали на навчання до університету. Окуневська створила також школу акушерів-гінекологів і відкрила перші на території Західної України курси для сестер милосердя. Софія була талановитою й ерудованою, тож, крім медицини, писала літературні твори й публікувала їх у жіночому виданні "Перший вінок". Ольга Кобилянська про неї висловилася так: "Вона випромінювала світло, за яким я так сумувала".