Спецільно для Vogue.ua письменник Любко Дереш обрав чотири романи, які варто прочитати на цих різдвяних каникулах.
Для шанувальників творчості Девіда Лінча годі придумати кращий подарунок, тим паче, написаний самим сценаристом серіалу, яких удвох із Лінчем вигадував образ провінційного американського містечка, де "коїться щось лихе". Звідки взялося зло у Твін-Піксі й куди ведуть його таємниці? Перед нами — добротно виданий фоліант, що складає з себе своєрідну еницклопедію прихованого життя Твін-Піксу. Власне кажучи, навіть не стільки Твін-Піксу, скільки справи, котру вже не перший рік розслідують в Твін-Піксі та його околицях агенти ФБР. Аби оцінити дане видання по достоїнству, його потрібно потримати в руках: в палітурці, обтягнутій тканиною, що натякає на радянські та американські енциклопедії для піонерів-бойскаутів, "Таємнича історія Твін Пікса" демонструє унікальний приклад жанру "дата фікшн". Ми маємо справу начебто з документами, виявленими поблизу злочину, що трапився у липні 2016-го року, які охоплюють історичний період формування місцевості Твін Пікс за останні двісті років. Тут є все — написані від руки листи першопроходців, стенограми секретних нарад, вирізки з газет, старі фотографії та інші захоплюючі речі, котрі з кожною сторінкою дедалі сильніше затягують у заплутану таємницю містечка біля водоспаду. Книга, по великому рахунку, не розкриє ані прихованих таємниць попередніх сезонів "Твін Пікса", ані не додасть до розуміння нового, третього сезону, однак вона розширює космос, вигаданий Лінчем та Фростом, до глобальних, всесвітніх масштабів.
Ричард Фленеган – один з найпопулярніших прозаїків сучасної Австралії. За роман "Вузька стежка на далеку північ" він отримав Букерівську премію. Роман — про війну, у всій її потворності, яка змушує людей переставати бути людьми. Роман описує один день з будівництва легендарної Тайсько-Бірманської залізної дороги — а разом з тим, цілу добу з життя Австралії. "Вузька стежка на далеку північ" — це оповідь про лікаря, котрий пройшов через японський полон і побував на будівництві бірманської Дороги смерті, де щодня від нелюдських умов праці та жорстокого поводження охоронців гинуть люди. Дорріго Еванс, головний герой роману, пройшовши через горнило війни, повертається у мирне життя і за якийсь час виявляє, що став справжньою знаменитістю і військовим героєм, однак особистість його й досі розщеплена почуттям провини і сорому. Його не відпускають бентежні події минулого, головна серед яких – його подружня зрада з симпатичною дружиною свого дядька. Роман Ричарда Фланегана написаний уривчасто, грубо, але при цьому затягуючий і дуже енергійний. В ньому безліч потворних, нелюдських моментів, моментів справжнього тропічного кошмару — але разом з тим, ним розсипані спалахи безмежної краси і розуміння. Мабуть, саме таке поєднання і робить літературу справді великою.
Роман "Учень архітектора" пронизаний колоритом середньовічного Стамбулу з його таємницями і розлитою в повітрі терпкою східною мудрістю, в центрі якої — велика містерія будівництва. Отже, Османська імперія, епоха Сулеймана Пишного, в часи правління якого творив знаменитий турецький зодчий Мімар Сінан — той самий архітектор, за чиїми будівлями ми впізнаємо характерний колорит колишньої імперії. Саме у Стамбул, за примхою долі, потрапляє хлопчик Джахан разом зі своїм близьким другом — розумним слоненям Чотою, привезеним з Індії. Юний і наївний Джахан стає погоничем слона у звіринці, а тим часом Сінан, головний архітектор імперії, помітивши за хлопцем здібності до малювання, робить його своїм учнем. Здобуваючи щораз більшу довіру вчителя, Джахан поступово переймає його ремесло. Разом з Джаханом і його вірним помічником Чотою вони будують грандіозні споруди, котрі згодом стануть найвідомішими мечетями нашого часу. Як і кожна чарівна казка, в романі є місце для почуттів і красунь: Джахан закохується у прекрасну доньку султана, красуню Міхрімах, цілком розуміючи, що для них спільне майбутнєє неможливим. "Учень архітектора" — це прекрасна ода Стамбулу і тому часу, який досі живе в його камінні, й Еліф Шафак майстерно дозволяє нам доторкнутись долонею до його стертих часом стін лише завдяки словам.
"Леді Африка" Поли Маклейн — це біографічна історія непростого життя і боротьби Берил Маркгем, унікальної постаті серед видатних жінок двадцятого століття. Вона вважається першою жінкою-авіатором, котра перелетіла через Атлантику. Емансипована і рішуча, незважаючи на численні труднощі впродовж усього життя, Берил кидала виклик традиційним уявленням про жіночність — і разом з тим вважалася однією з найкрасивіших леді свого часу. В числі її коханців був інший відомий авіатор, Антуан де Сент-Екзюпері. Окрім того, Берил Маркгем була наділена неабияким літературним хистом — сам Гемінґвей вважав, що його проза у порівнянні з витонченою літературною манерою Берил нагадує випадкове нагромадження слів. Як з’явилася така особистість і яким був її шлях? Авторка роману "Леді Африка" ставить собі за мету з’ясувати ці питання. І безумовно, біля витоків її становлення знаходиться Кенія. Переїхавши з Британії в серце Африки й залишившись там на виховані в батька, Берил опинилася поміж різними світами: вже не вважалася вповні білою, але не могла стати туземкою, не пішла традиційним шляхом жінки, однак і не мала змоги стати повноціним чоловіком. Вона — світська дама, котра повинна була дослівно виборювати своє право на свободу і щоразу після чергової невдачі та життєвого краху підійматися, аби йти далі. Це книга про політ — але не тільки в кабіні літака, але політ у думках і мріях — і про віру в те, що він пройде успішно.