13 січня стали відомі номінанти премії "Оскар 2020". Список імен демонструє, що неабияка боротьба розгорнеться не лише в ключових категоріях як-от "Найкращий фільм" або "Найкраща акторка", але і в більш нішевих. Однією з найцікавіших є номінація за найкращий дизайн костюмів.
Головним художником костюмів детективної історії від Квентіна Тарантіно "Одного разу в Голлівуді" стала Аріанна Філліпс, яка в різний час працювала з Мадонною, Джастіном Тімберлейком і Ленні Кравіцом. "Одного разу в Голлівуді" – це кінострічка, просочена сонцем і розслабленою атмосферою кінця 1960-х років у Каліфорнії.
Головні герої, яких зіграли Леонардо ді Капріо і Бред Пітт, люблять підкреслено американський стиль: носять вузькі шкіряні куртки і потерті джинсовки, окуляри-авіатори і гавайські сорочки, одягнені в парі з простими бавовняними футболками. За словами Філліпс, Квентін Тарантіно дуже чітко прописав всіх персонажів, зокрема їхній зовнішній вигляд, а під час підготовки костюмери переглянули чимало оригінальних фільмів того часу, тому легко вловили дух епохи. Частина речей була взята в ательє напрокат, а частину виготовили спеціально для фільму, в тому числі і з архівних тканин. "Нам було важливо знайти вінтажний одяг, щоб глядачі могли відчути цю тканину, справжню тканину 1960-х", – згадує костюмер.
Окремим великим шматком її роботи стало створення образів для Марґо Роббі, яка зіграла роль акторки Шерон Тейт. У роботі допомогли численні фотографії Тейт з 1960-х, а також її сестра Дебра. Вона була консультантом фільму і навіть позичила його творцям кілька особистих речей Шерон – перстень і сережки.
Детальніше про процес створення костюмів до фільму читайте в інтерв'ю Аріанни Філліпс.
"Маленькі жінки" – це кіноадаптація однойменного роману, що розповідає про життя чотирьох сестер Марч – Мег (Емма Вотсон), Джо (Сірша Ронан), Емі (Флоренс П'ю) та Бет (Елайза Сканлен) – у період Громадянської війни в США в 1860-х роках. Над образами героїнь працювала Жаклін Дюрран, відома створенням костюмів для таких історичних драм, як "Гордість і упередження" і "Спокута".
Образи для головних героїнь Дюрран розробляла з опорою на характер кожної з дівчат, описаний в книжці, і на рідкісні фотографії того часу. Наприклад, Джо – письменниця і нонконформістка, тому її костюм не включав корсету, їй потрібно було почуватися вільно і розкуто. Емі, навпаки, надає своїм вбранням великого значення, і цю особливість художниця костюмів підкреслює в деталях. До речі, для кожної з сестер Дюрран обрала палітру кольорів: у Мег – зелений і лавандовий, у Бет – коричневий і рожевий, у Емі – блакитний, у Джо – червоний та індиго. Кольори вибрані із записників, які Мармі (у виконанні Лори Дерн) дає дівчаткам у книжці.
Детальніше про створення костюмів до фільму читайте в інтерв'ю Жаклін Дюрран.
Акторові Гоакіну Феніксу пророкують премію "Оскар" за перевтілення в Джокера, і важливу роль у створенні цього яскравого образу зіграли костюми. Заради Джокера актор схуд на 25 кілограмів, бо режисер Тодд Бріджес хотів бачити на екрані "виснаженого і голодного, як вовк, персонажа". Художник костюмів Марк Бріджес розповідає, що перші примірки і напрацювання вони почали робити ще за пів року до старту зйомок. Йому було важливо приховати деякі особливості статури Фенікса і його здивування було величезним, коли на майданчик Джокер прийшов помітно схудлим.
Дія стрічки відбувається на початку 1980-х років, тому Бріджес використовував відповідну палітру відтінків: рудий, темно-синій, хакі, коричневий і бордовий. "Дотримуючись цієї палітри, ви автоматично привносите в фільм атмосферу 1980-х, бо це зовсім не те, що продається в магазинах тепер", – розповів художник в одному з інтерв'ю.
Найбільшим викликом для нього стала робота над тим самим костюмом Джокера. У сценарії він описаний словами "іржавий костюм, який був у Артура вже багато років", але Бріджес хотів підкреслити всю важливість цієї речі для головного героя, перетворення, яке відбувається з героєм завдяки йому. "Він перестає бути аутсайдером, ходить високо, тримає спину рівно. Він упевнений. До цього, схоже, він був просто оболонкою себе".
Детальніше про зйомки "Джокера" читайте тут.
"Ірландець" – погляд Мартіна Скорсезе на тему гангстерів, яка червоною ниткою пронизує усе ХХ століття. Дія кінострічки, головну роль у якій зіграли Роберт де Ніро і Аль Пачіно, починається ще в 1950-х, коли головний герой тільки входить у світ мафіозі і кланових сутичок. Для такої масштабної роботи режисер покликав тричі оскароносну художницю костюмів Сенді Павелл, яка залучила ще і Крістофера Петерсона – фахівця саме в роботі над чоловічими образами.
"Найчастіше глядачі відрізняють одну епоху від іншої на екрані за допомогою жіночих образів, їхніх зачісок і макіяжу, але в цій стрічці їх не так багато, тому нам було важливо за допомогою деталей чоловічого костюма підкреслити той чи інший час – ми гралися з формою краваток і шириною комірів, – розповідає Сенді Павелл. – Крістофер дуже допитливий в цьому плані. Якщо у нього на вибір було б 5000 костюмів, він переглянув би їх всіх".
Хоч жіночих персонажів у фільмі мало, вигляд у них колоритний. Художники костюмів вибрали для них адаптовану версію у стилі Emilio Pucci: вони носили костюми-двійки життєрадісних відтінків, додатково прикрашені принтами. Силуети нерідко вибирали хвилясті, але при цьому наголошували на характері за допомогою помітних прикрас.
Образ головного героя фільму для Павелл і Петерсона теж таїв чимало викликів. Перш за все, 70-річному Роберту де Ніро довелось грати себе 30-річного і відповідно рухатися. "Нас врятувало те, що в 1950-х роках стиль молодих людей не сильно відрізнявся від стилю старшого покоління, чоловіки носили костюми, – пояснюють художники. – Ми багато часу проводили на знімальному майданчику, щоб стежити за цим. З нами також працював тренер, який контролював поставу і рухи. Зрілим акторам потрібно було тримати спину як у молодості, легко дихати і мати вигляд, відповідний до часу". Для цих зйомок використали інноваційну VFX-камеру, але Павелл також вдалася до кількох хитрощів – незграбної форми костюмів, що дала змогу приховати зайву вагу, і до деталей, що приваблюють погляд. Всього для де Ніро підготували близько 100 костюмів, кожен з яких підкреслював зміни в його положенні і статус. Таким став і фінальний образ в спортивних штанях, в якому 80-річний Френк Ширан розповідає про своє насичене життя. Петерсон називає його своїм улюбленим.
"Кролик Джоджо" – сатирична історія про 10-річного хлопчика Йоганнеса (або Джоджо) і його уявного друга Адольфа Гітлера, а створити костюми для цієї трагікомедії режисер Тайка Вайтіті довірив Маєс С. Рубео, що довела своє вміння працювати зі складними завданнями в кінострічках "Аватар" і "Тор: Раґнарек".
"Нам було важливо показати воєнний час очима дитини, щоб це було несподівано, але при цьому давало чітке розуміння епохи, – розповідає Рубео. – Наприклад, для Гітлера ми взяли його класичну форму, але пошили її в теплішому відтінку, ніж він носив у реальному житті. У Джоджо також була своя форма, адже він був таким собі маленьким поліцейським у власному будинку. Тут нам допомогли оригінальні костюми дітей того часу, які знайшли в Берліні".
Особливим задоволенням для Рубео було працювати над образом Розі Бецлер, мами Джоджо, яку зіграла акторка Скарлетт Йоганссон. Для неї обрали підкреслено шикарний образ, в якому знайшлося місце і для вигадливих капелюхів, і ефектних сонцезахисних окулярів, і ненудної палітри. "У воєнний час жінки хотіли одягатися підкреслено модно, мати вигляд, що здавався кращим за їхні справи. Мені хотілося показати глядачеві, що до війни наша Розі цілком могла бути подругою Ельзи Скіапареллі, яка створювала для неї щось ненудне і навіть провокаційне, а її самостійність і сучасність ми підкреслили за допомогою штанів. Також в образі Розі величезне значення відіграє колір – за допомогою нього ми підкреслюємо доброту її серця, адже заховати в нацистській Німеччині єврейську дівчинку – це подвиг".