Кетрін Гепберн, яка народилася 12 травня 1907 року, Американський інститут кіномистецтва визнав найкращою актрисою всіх часів. Вона — неповторна кінозірка, якій вдалося визначити епоху.
Кар’єра Гепберн почалася в Голлівуді в 1930-х роках — період, коли "Фабрика Мрій" була зациклена на платинових блондинках у розшитих блискітками й пір’ям сукнях. Але вже з дебютним фільмом "Білль про розлучення" Кетрін почала радикально міняти стандарти того часу.
За сім десятиліть її видатний талант поклав початок незалежності голлівудських жінок. Вона мала унікальну вроду й природну ексцентричність і ніколи не намагалася відповідати баченню, яке диктувала індустрія. Їй вдалося представити свій нестримний дух у чудовій колекції фільмів.
Костюми відіграли важливу роль у створенні "образу" Гепберн, і насамперед тому, що вона брала активну участь у всіх аспектах створення як свого одягу, так і вбрання своїх героїнь. "Ніхто не робить дизайн для міс Гепберн, — сказала якось оскароносна художниця костюмів Едіт Гед. — Його роблять разом з нею. Вона справжній професіонал і має дуже чіткі уявлення про те, що їй пасує: чи то костюми, чи то сценарії або весь її спосіб життя".
Коли вона готувалася до ролі, то часто давала художникам з костюмів замітки про свої ідеї щодо кольорів і тканин. У кінематографі вона співпрацювала з провідними дизайнерами того часу, як-от Адріан Гілберт, Волтер Планкетт, Говард Грір і Мюрієль Кінг. Особливі взаємини в актриси склалися з Валентиною Саніною-Шлеє, дизайнеркою театральних костюмів родом з Києва, яка в підсумку стала однією з особистих модельєрок Кетрін.
Коли наприкінці 1930-х і початку 1940-х років світовий центр моди Париж був охоплений війною, голлівудські дизайнери заповнили прогалину, проєктуючи на срібний екран "американську моду". Піднесене в Голлівуді значення моди посприяло тому, що стиль Гепберн стали вважати еталонним.
Вплив Гепберн на американську моду було офіційно визнано в 1985 році, коли CFDA вручила їй нагороду за життєві досягнення імені Джеффрі Біна. Її "образ" був невіддільним вираженням того, ким вона була, і явно сприяв її популярності. Він приніс їй 12 номінацій на премію "Оскар" і рекордні 4 статуетки. Одні з її найстильніших фільмів згадуємо в цьому матеріалі.
"Виховання крихітки", 1938
Шедевр Говарда Гоукса "Виховання крихітки" — комедійний фільм з Кетрін Гепберн і Кері Грантом у головних ролях. У центрі сюжету стрічки історія палеонтолога, який стикається з низкою труднощів. Серед них — догляд за леопардом на ім’я Крихітка багатої спадкоємиці Сьюзен Венс. Показово, що сценарій написали спеціально для Гепберн і адаптували під її особистість.
"Свято", 1938
У цій стрічці режисер Джордж К’юкорк розкрив м’які й жорсткі сторони характеру Гепберн і вельми спритно впорався з її дотепністю. Вона грає ексцентричну дівчину й любов Кері Гранта, яка прагне відійти від свого задушливо привілейованого походження. Надзвичайно легка й багата на тонкі діалоги й приємні, несподівані штрихи комедія — справжня класика кіно.
"Філадельфійська історія", 1940
Через десятиліття після свого виходу "Філадельфійська історія" така ж витончена й дотепна. Фільм вважається одним з найкращих прикладів комедії про повторний шлюб — жанру, популярного в 1930-х і 1940-х роках. Пара розлучається, фліртує зі сторонніми, а потім бере повторний шлюб. Партнерами на знімальному майданчику Кетрін Гепберн стали Кері Грант і Джеймс Стюарт. У цьому фільмі К’юкорк знову грає із сильними сторонами актриси — її красою, чарівністю й сексуальною привабливістю. Імовірно, "Філадельфійська історія" — найеротичніша робота актриси.
"Жінка року", 1942
Фільм, з якого почалася ера спільної роботи Кетрін Гепберн і Спенсера Трейсі. Сюжет стрічки оповідає про взаємини між Тесс Гардінг і Семом Крейгом. Вона — досвідчена політична оглядачка і феміністка, він — доморослий спортивний журналіст. Вони пишуть для однієї газети, зустрічаються, одружуються й стикаються з проблемами внаслідок непохитної відданості своїй роботі.
"Ребро Адама", 1949
Один з найкращих фільмів дуету Гепберн і Трейсі. Легендарна пара грає адвокатів — за сумісництвом чоловіка й дружину — які опинилися по різні боки барикад у залі суду. Контраст феміністської різкості Гепберн і патерналістського шовінізму Трейсі — один з найкращих прикладів чистої алхімії кіно.