1 лютого в український прокат вийшла біографічна драма "Гра Моллі" – режисерський дебют прославленого американського сценариста Аарона Соркіна ("Соціальна мережа", "Стів Джобс", "Людина, яка змінила все", "Декілька хороших хлопців"). Феміністичну стрічку, що є екранізацією книги реальної "принцеси покеру" Моллі Блум, дивилася редактор Vogue.ua Марія Дачковська.
Маленьку Моллі Блум виховували справжньою олімпійською чемпіонкою – без сумніву, нею вона би й стала, якби не серйозна травма, що заступила дівчині шлях на Олімп лижного спорту. Незламний характер, гострий розум і складні стосунки з батьком (психотерапевта Ларрі Блума грає Кевін Костнер) – ось головні підвалини особистості Моллі-діви (неймовірно переконливо втіленої Джессікою Честейн), котра у свої 26 стане засновницею мультимільйонного бізнесу – підпільних покерних турнірів для голлівудських зірок, мільйонерів і персонажів Кремнієвої долини – словом, найвпивовіших осіб цього світу.
Моллі Блум – герой-ідеаліст, властивий Аарону Соркіну: ведучи бізнес на межі закону, вона стоїть на варті чесної гри, а також приватного життя та інформації усіх причетних до минулих ігор, навіть коли вибір стоїть між власною недоторканністю та потенційним життям за ґратами. Вона сильна і сексуальна, ніколи не ризикує майбутнім бізнесу заради можливих стосунків, а невдачі її лиш загартовують. Навіть якщо Аарон Соркін не мав на меті створити феміністичне кіно, стрічка не могла вийти іншою – адже цього разу його незламна особистість – жінка, та ще й настільки гармонійно зіграна істинною феміністкою, що важко повірити, ніби ця історія – не про саму Джессіку Честейн. "Ти – не важлива" – Моллі Блум постійно і вперто протистоїть патріархальному устрою цього суспільства з усіма його виразками й пухлинами, постійно виборюючи право бути незалежною. Вона – жертва насилля з боку чоловіків, проте "жертва" – той ярлик, котрий напрочуд складно застосувати до її особистості.
З точки зору драматургії "Гра Моллі" – стрічка цілісна, насичена й динамічна з силою-силенною персонажів, хоча всі вони, так чи інакше, є різними проявими одного героя – твердої і непохитної особистості. Персонажі говорять настільки багато, що часом не встигаєш осягнути все сказане – знову ж таки, річ дуже характерна Соркіну-сценаристу. Фільм насичений професіоналізмами, містить регулярні екскурси в ідею покеру й ба навіть інфографіку, покликану пояснити комбінації та тонкощі окремих ходів глядачу, осягнути які, є висока ймовірність, він усе одно не встигне. Це нагадує нам, що Соркін любить у всьому доходити до суті, й схоже, глибоко в душі він справжнісінький "нерд". Разом з тим, кількість знаків у репліках героїв не завжди рятує його він невиправданості сказаного, і посеред патетичних діалогів Моллі з адвокатом Чарлі Джеффі (виконав якого чарівний Ідріс Ельба) час від часу так і хочеться вигукнути: "Не вірю!".
Читайте також:
Фільм тижня: "Найвеличніший шоумен" Майкла Грейсі
Руда бестія: Джессіка Честейн у новій рекламній кампанії Piaget