Акторка Соломія Кирилова, яка 27 квітня святкує день народження, знялась у фільмі "Памфір", що увійшов до списку найкращих світових стрічок 2023 року за версією The Guardian — та зізнається, що цією грандіозною роботою задала собі дуже високу планку.
"Я повертаюся з Берліна — не хочу пропустити ренесанс українського мистецтва". Торік це сказала мені акторка Соломія Кирилова — зірка фільму "Памфір" Дмитра Сухолиткого-Собчука. Тоді ми зустрілись у Києві, куди вона приїхала на кілька днів. На той час Соломія, досвідчена театральна акторка, яка студенткою починала свій шлях у Коломиї, не працювала в театрі, бо свідомо пішла зі сцени. На кілька місяців поїхала до Берліна — у резиденцію програми Artists at Risk. Проте була впевнена: зовсім невдовзі український театр чекає відродження.
У грудні ми поспілкувалися знов — Кирилова вже була у Львові, із серпня грала в Національному театрі імені Марії Заньковецької, куди пройшла кастинг з-поміж понад ста акторів, та паралельно працювала в театральному центрі "Слово і голос". Згадує кастинг: "На всіх охочих було не більше двох вакансій. Того самого дня мені подзвонили і запросили доєднатися до трупи. Я тоді жила в Києві; запитала, скільки часу є подумати. Мені відповіли: завтра репетиція". Соломія захоплено розповідає про свої прем’єри та каже: те, що відбувається в українському театрі зараз, має реформативну живу енергію. На 30 грудня 2023-го в театрі Заньковецької поставили додаткову виставу "Доця" за романом сучасної української письменниці Тамари Горіха Зерня, де акторка дістала головну роль, — останні місяці запит глядачів перевищує всі можливі очікування.
Ми познайомились із Соломією у травні 2022 року, напередодні її поїздки разом із командою "Памфіру" в Канни, де відбулася світова прем’єра стрічки. За цей час "Памфір" пройшовся вихором по світу: був показаний на понад 15 фестивалях, від Франції до Штатів; здобув головний приз українського кінофестивалю "Молодість", вийшов на Netflix та потрапив до списку найкращих фільмів 2023 року за версією британського The Guardian.
Самобутня стрічка, події якої відбуваються в буковинському селі напередодні свята Маланки, розповідає про чоловіка Памфіра, який має повернутися до свого контрабандистського минулого, аби врятувати сім’ю. "Памфір" вражає не тільки акторською грою та блискучим буковинським діалектом, якого вдалося досягти артистам (зокрема виконавцям головних ролей Олександру Яцентюку та Соломії Кириловій), а ще й екзистенційною глибиною в зображенні тем совісті, віри та відповідальності. Соломія зіграла Олену — дружину головного героя, "архетипічну жінку", яка є чи не найсильнішим персонажем фільму.
Рефлексуючи про цю роботу, Соломія зізнається: "Щаслива, що такого рівня проєкт стався в моєму житті". Готуючись до знімання у 2020 році, команда вирушила в село на Буковині, де разом жили, опановували діалект, досліджували місцевість. Занурення було настільки глибоким, що впродовж кількох місяців Соломія відкликалася тільки на ім’я своєї героїні Олени. Під час знімання Соломія принципово не брала участі в інших проєктах, аби не відволікатися. "Це грандіозна та дуже нішева насправді можливість — так густо попрацювати над роллю, — ділиться Кирилова. — На пів року зануритися в особливий проєкт і більше нічим не займатися. Зараз мені, правда, складно, коли пропонують швидкі знімання зі вчора на завтра, і я думаю: так не робиться! Хочеться цю планку утримувати й далі".
Сьогодні, знявшись у двох короткометражних стрічках у Польщі, Соломія віддає увесь свій час театру — і називає це поверненням до витоків. Вона починала акторський шлях ще студенткою в театрі в Коломиї, а навчалася тоді у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника, що в Івано-Франківську. Майже щодня їздила по 60 км в один бік, за маршрутом Франківськ—Коломия — все заради сцени.
"Те, що відбувається в українському театрі зараз, має реформативну живу енергію"
У львівському театрі Заньковецької Соломія задіяна в трьох виставах: вже загадана "Доця" за романом Тамари Горіха Зерня, "Я, побєда і Берлін" за книжкою Кузьми Скрябіна, і "1984 Окупація", пластична драма за Орвеллом. Від розповідей Соломії про театр та репетиції, від її глибокого грудного голосу не відірватися — і якщо вам потрібен провідник українським театром, то це Соломія, адже вона впевнена: сьогодні український театр переживає переродження.
"У мистецтві все відбувається хвилями, — міркує акторка. — Останній раз пік розвитку українського театру припав на початок 2000-х, коли Богдан Ступка очолив Національний театр Франка в Києві. Потім було відкочування, бо ми роками сповідували "великий російський театр". Сьогодні ж позбулися цього комплексу — і режисери нарешті почали робити те, що давно хотіли. Ми так довго на це чекали".
Яскравий приклад цієї "живої енергії", про яку говорить Соломія, — пластична драма за романом "1984" режисерки Влади Бєлозоренко та балетмейстера Олексія Буська. Вони переосмислили сюжет роману крізь призму подій війни в Україні, а режисерка привносить сюди досвід власної родини, яка понад вісім місяців перебувала в окупації на Херсонщині. Говорити про нашу спільну травму в театрі — важливо, але на це очевидно потрібна сміливість, яку українські режисери знаходять в собі сьогодні попри все.
"Тільки закінчила репетиції в театрі Марії Заньковецької і вже біжу співати коляду у "Слово і голос", — телеграфує мені Кирилова зі Львова наступного дня після нашого інтерв’ю. Соломія — експресивна, яскрава, наповнена — віддається сцені щедро та пристрасно, ніби і не залишаючи нічого собі. Свій час ділить між двома львівськими театрами, бо вже понад сім років зв’язана з театральним центром "Слово і голос", заснованим 2010 року легендарною акторкою, співачкою та режисеркою Наталкою Половинкою. Фактично "Слово і голос" — центр живої традиції, де досліджують та дають нове звучання автентичному співу.
У грудні 2023-го почути магічний спів Соломії та її колежанок-артисток мали змогу в Києві: "Слово і голос" стали гостями різдвяного вечора українського Vogue, де презентували програму колядок "Novaколяда". Глибокі голоси, що звучать акапельно, велична пластика та шана до традиції — спів Соломії та артисток Наталки Половинки і Марії Кміть буквально вводить глядача в медитативний стан.
З народним співом сама Соломія, що народилася та виросла у Львові, знайома з дитинства ("Мій дідусь не потрапляв у жодну ноту, але впевнено співав, а бабця дуже добре співала і мене навчала"), проте всерйоз традиційна пісня прийшла до Соломії саме через театр "Слово і голос". "Коли я прийшла на кастинг, Наталка Половинка дала завдання: підготувати 10 пісень і виконати ту, яка торкне твоє серце особисто. Оскільки в мене є музична освіта, я обирала ті, які були з красивою мелодикою, а потім зрештою зрозуміла, що не це головне, і заспівала "Ой ти, яблінько". Це дуже проста пісня, на дві ноти, але вона ніби розімкнула замок усередині. Люблю її донині — вона дає мені силу та повертає мою земну енергію".
Одна з найвідоміших вистав "Слова і голосу" — це "Земля-пісня", де зібрано двадцять найдавніших традиційних пісень зі всієї України. З початком повномасштабної війни театр об’їздив із нею Європу, давши десятки виступів у Франції, Данії, Британії, Голландії. Соломія згадує: вистава справила на іноземців потужне враження, адже це про "сучасний погляд на традицію". Коли ж я запитую, а що особисто Соломії дає автентична пісня, вона дуже просто та щиро каже: "Це жива енергія. Я не люблю пафосне ставлення до традиції, мені цікавіше те, який стосунок ця пісня, яка була написана багато століть тому, має до мене сьогоднішньої — сучасної молодої жінки".
Тим же, хто хоче цим займатися або більше дізнатися про народний спів, Соломія радить не ставитися до народної пісні як до речі музейної: "Не співайте тому, що треба співати. Не досліджуйте традицію тому, що так треба чи заведено. Робіть це в задоволення. Цим і цікава традиція, що вона безперервна, тривала й актуальна завжди".
Соломія Кирилова — учасниця знімання "Епоха Ренесансу" зимового числа Vogue Ukraine Edition.
Фото: Jan Wasiuchnik
Стиль: Eugenia Skvarska
Зачіски: Yulia Stets, Julia Kuzmenko
Макіяж і грумінг: Svitlana Rymakova, Dasha Taivas
Освітлення: Roman Panchenko, Misha Omelchuk
Асистенти стилістки: Margaryta Starkova, Anna Soli, Grace Thompson