Певний час дизайнери ностальгували за естетикою Y2K й пропагували нові інтерпретації топів з метеликами, baby tee і трохи іронічного гламуру з нульових. Саме такі речі модні дівчата активно носили у 2020-х. Але зараз настрій змінився. Зокрема після виходу серіалу "Історія кохання" Раяна Мерфі модні тренди змістилися в інший бік. Замість блиску і декору — стриманість. Замість деталей — чисті лінії. У центрі уваги — знову мінімалізм 1990-х і стиль Керолін Бессетт-Кеннеді: витончені костюми, сукні косого крою, монохром, Yohji Yamamoto та Calvin Klein.
Після яскравих 1980-х з підплічниками та насиченим макіяжем мода 1990-х була перезавантаженням. Calvin Klein, Prada і Donna Karan зробили прості речі бажаними. Мінімалізм став новою нормою та еталоном. І цей підхід був популярним не лише в рекламних кампаніях чи на подіумах. Його добре видно і в кіно того часу. Нижче — 8 фільмів, у яких мінімалістична мода 1990-х представлена якнайкраще.
"Основний інстинкт", 1992
Це один із найвідоміших трилерів 1990-х. Головна героїня у виконанні Шерон Стоун — письменниця, яка маніпулює людьми та ситуаціями. Її стиль дуже стриманий. Багато білих речей, чіткі костюми, мінімум деталей. Усе працює на образ контролю і впевненості. Це один із найсильніших прикладів мінімалізму 1990-х у кіно.
"Реальність кусається", 1994
Фільм розповідає про життя молодих людей після університету. Вони шукають роботу, себе і своє місце у світі. Головна героїня Лелейна у виконанні Вайнони Райдер постійно перебуває в цьому стані невизначеності. Її стиль це підкреслює. Вона носить прості сукні, вільні костюми, сорочки та тонкий трикотаж. Всі вбрання мають трохи недбалий, але дуже природний вигляд. Це мінімалізм 1990-х у його найчеснішому вигляді — без зайвих зусиль, але з відчуттям смаку.
"Безголові", 1995
На перший погляд, цей фільм не про мінімалізм. Багато кольорів, аксесуарів, яскравих образів. Але якщо придивитися, там є і стримані моменти. Наприклад, біла мінісукня Calvin Klein, яку носить Шер. Вона проста і дуже характерна для моди 1990-х. Це нагадування, що навіть у більш еклектичному стилі мінімалізм усе одно був присутній.
"Дещо про Мері", 1998
У центрі сюжету — Мері, героїня Кемерон Діас, у яку закохуються майже всі чоловіки навколо. Вона навіть не намагається мати ефектний вигляд, але саме це і працює. Її гардероб дуже простий: сукні-комбінації, топи на тонких бретелях, короткі кардигани. І саме ця простота робить її образ стильними та привабливими. Це класичний приклад мінімалізму 1990-х — коли одяг не яскравий, але запам’ятовується.
"Ідеальне вбивство", 1998
Це трилер про багатих людей, зраду і продуманий злочин. Гвінет Пелтроу грає жінку з вищого світу Нью-Йорка, яка опиняється в центрі небезпечної ситуації. Її стиль дуже точний і продуманий. Вона носить довгі пальта, маленькі чорні сукні, лаконічні речі без зайвих деталей. Усе виглядає дорого і стримано. Такий мінімалізм підсилює її образ і характер.
"Обережно, двері зачиняються", 1998
Фільм показує дві версії одного життя. В одній героїня встигає на поїзд, в іншій — ні. І далі її життя розвивається по-різному. У цих двох сюжетних лініях змінюється і стиль. В одному випадку — чіткі костюми, пальта, більш зібраний вигляд. В іншому — джинси, трикотаж, більш розслаблений стиль. Але в обох випадках це мінімалізм 1990-х, просто в різних настроях.
"Великі надії", 1998
Це переосмислена інтерпретація класичного роману Чарльза Дікенса. Історія про кохання, соціальні відмінності та дорослішання розгортається в Нью-Йорку. Естелла у виконанні Гвінет Пелтроу виглядає як типова світська дівчина 1990-х. Вона носить елегантні сукні, прості, але дуже витончені речі. Зелений комплект Donna Karan став культовим образом. Але важливі й інші речі: сукні на бретелях, гольфи, мінімалізм у кожному образі.
"Жорстокі ігри", 1999
Фільм про багатих підлітків Нью-Йорка, їхні маніпуляції та ігри з почуттями. Героїня Сари Мішель Геллар — Кетрін — холодна, розумна і тримає все під контролем. Її одяг повністю це відображає. Вона носить чіткі силуети, мінімум кольору, великі окуляри. Це стриманий стиль, який підкреслює її впевненість і дистанцію.