22 червня легендарній акторці сучасного кінематографу Меріл Стріп виповнюється 75 років. Кар’єру Меріл розпочала у 22 і за понад 50 років у кіно її послужний список перетворився на цілу збірку культових стрічок. У день народження акторки Vogue.ua згадує п'ять найкращих фільмів з її участю, які варто подивитися кожному.
"Крамер проти Крамера", 1979
"Крамер проти Крамера" порушує тему розлучення так, як не робив це жоден фільм раніше: героїня Меріл Стріп покидає свою сім’ю й дитину, щоб "знайти себе". Попри те, що героїню Стріп за її вчинки можна легко зненавидіти, до болю правдоподібна гра акторки принесла їй першого "Оскара".
"Вибір Софі", 1982
Ця історія розповідає про жінку, що вижила під час Голокосту й змушена вибирати між двома чоловіками. Стрічка принесла Меріл Стріп другого "Оскара" за найкращу жіночу роль.
"Сілквуд", 1983
Героїня Стріп, Карен Сілквуд, працює на переробному заводі в Оклагомі. Якоїсь миті вона звертає увагу на те, що всіх працівників вражає радіація високого рівня. Дорогою на інтерв’ю з журналістом New York Times, якому вона планує розповісти всю правду, Карен гине. Кінострічка знята на основі реальної історії, і Карен Сілквуд справді загинула в автокатастрофі.
"Справжні цінності", 1998
Якщо і є ідеальний фільм, щоб подивитися його з мамою, то це він. Меріл Стріп грає Кейт — жінку, що помирає від раку, а її донька Елен повертається додому, щоб піклуватися про неї в останні дні. За цей час героїні по-справжньому зближуються, а сама стрічка стала бездоганною партнерською грою Меріл Стріп і Рене Зелвеггер, яка зіграла Елен.
"Флоренс Фостер Дженкінс", 2016
У кінострічці "Флоренс Фостер Дженкінс" Стріп виконує роль нью-йоркської світської дами, яка, хоч і має жахливий голос, мріє стати всесвітньо відомою оперною співачкою. Сліпо відданий їй чоловік Сент-Клер (Г’ю Грант) робить все можливе, щоб Флоренс ніколи не дізналася, наскільки потворно вона співає. Але це доти, доки вона не оголосить про свої плани виступити з концертом у Карнегі-голі — одному з найпрестижніших у світі майданчиків для виконання класичної музики. Режисер цієї трагікомедії — британець Стівен Фрірз із чудовим почуттям гумору.