Цього року 93-тя щорічна церемонія вручення премії Американської кіноакадемії вписала в історію кілька важливих моментів: Хлої Чжао здобула нагороду за фільм "Земля кочівників" і стала першою азійкою, яка повезла додому статуетку за найкращу режисуру; два актори азійського походження дістали номінації за найкращу чоловічу роль, а Міа Ніл і Джаміка Вілсон стали першими темношкірими жінками, що перемогли в категорії "Найкращий грим і зачіски" за роботу над "Ма Рейні: Мати блюзу" з участю Віоли Девіс.
Однак одне упередження "Оскара" залишилося незмінним. Академія знову відкинула жанр фільмів жаху. Починаючи з 1929 року, усього шість горорів було номіновано на премію "Оскар", і тільки один з них отримав бажану статуетку за найкращий фільм ("Мовчання ягнят" у 1992 році). Та не помиліться через брак визнання з боку Академії. У цьому недооціненому жанрі знято безліч прекрасних фільмів. Розповідаємо про 5 найкращих, які варто переглянути.
Повнометражний дебют Дженніфер Кент, яку часто називають зачинателькою жанру "жаху підвищеного градуса", — надзвичайно оригінальних роздумів про те, який вплив можуть чинити на нас травма й утрата. За шість років після автокатастрофи, у якій загинув її чоловік, мати-одиначка Амелія (Ессі Девіс) виявляє, що бореться не тільки з горем, а й зі злісною сутністю — казковим чудовиськом Бабадук, яке почало тероризувати її маленького сина Сема (Ной Вайзман). Фільм проводить тонку грань між надприродним і психологічним, показуючи, що немає нічого страшнішого за нашу свідомість.
Цей австрійський фільм, що його створили Вероніка Франц і Северин Фіала, досліджує зв’язок між матір’ю та її дітьми. Десятирічні близнюки Еліас і Лукас нетерпляче очікують на повернення своєї матері (Сюзанн Вест) після таємничої операції на обличчі. Коли вона нарешті приходить, її голова повністю вкрита бинтами, і незабаром стає ясно, що жінка в їхньому домі не схожа на матір, яку вони пам’ятають. Завдяки неперевершеній грі акторів, чудовому сценарію й раптовому повороту подій, що змусив аудиторію охнути під час прем’єри фільму, "Я бачу, я бачу" став культовою стрічкою.
Безумовно, найсуперечніший фільм у цьому списку — алегоричний жах Даррена Аронофскі, що свого часу розколов критиків і публіку. "Мамо!" розповідає історію пари (Дженніфер Лоуренс і Хав’єр Бардем), що живе спокійним, безтурботним життям у глушині. Цей спокій безцеремонно порушують двоє незнайомців, вони ж приносять хаос і насилля в дім пари. Бачення Аронофскі не для всіх. Але навряд чи заперечиш: "Мамо!" не подібний до жодного іншого фільму, який ви коли-небудь бачили.
Клаустрофобний дебют британської режисерки Роуз Гласс. Фільм оповідає історію Мод (Морфідд Кларк), працівниці госпісу, яку нещодавно навернули до католицизму й відрядили доглядати за хворою на онкологію Амандою (Дженніфер Еле). У той час як погіршення стану Аманди має фізичний характер, Мод виявляє, що справа не тільки у хворобі. Тут діють злі сили. Фільм тримає в напрузі до фінальних кадрів.
Найстрашніші казки — засновані на реальних подіях. Історії, які мають щось справжнє, а не сцени з дешевими вистрибами з нізвідки й різкими саундтреками. Яскравий художній дебют режисерки Наталі Еріки Джеймс оповідає про три покоління жінок, які протистоять тому, від чого кожен намагається захиститися. "Реліквія" — багатий на метафоричні історії фільм про життя, кохання та ідентичність.
Текст: Freddie Braun