З початку повномасштабного вторгнення в Україну російські окупанти примусово вивезли до росії вже близько 600 тисяч українців, серед яких майже 120 тисяч дітей. У такі цифри складно повірити, але цей жах відбувається тут і зараз. Присвячено темі депортації чимало фільмів – ми вибрали п’ять з них, які розкривають цю тему по-різному.
"Хайтарма" – перший кримськотатарський повнометражний художній фільм про трагедію в історії цього народу, а саме – депортацію. Картину створював Ахтем Сеітаблаєв на основі реальних подій 1944 року, коли відбулася сталінська депортація кримських татар. На цю жахливу подію глядач дивиться очима прославленого льотчика, національного героя кримських татар Амет-Хана Султана, якого зіграв Ахтем Сеітаблаєв. Після вигнання нацистських окупантів з Криму, військове командування дозволило йому разом з бойовими товаришами відвідати батьків в Алупці. Коли льотчики перебували в місті, тривала операція НКВС з примусової депортації кримських татар.
"Бічний вітер" – фільм про насильницьке переселення сталінською Росією естонської сім’ї до Сибіру під час червневої депортації 1941 року, коли десятки тисяч жителів Естонії, Латвії та Литви було виселено з власних домівок. Чоловіків тоді висилали до таборів для військовополонених, а жінок і дітей депортували до Сибіру. Метою цієї спецоперації, скоєної за наказом радянського вождя Йосипа Сталіна, було очищення балтійських країн від місцевого населення.
"Потяг життя" – це історія, що засвідчує: заради бажання жити людина здатна на все. Події фільму розгортаються в невеликому румунському селі в 1941 році. Місцева єврейська громада вже чула про страхіття, які нацисти творять з їхнім народом, і вирішила інсценувати власну депортацію. У їхніх планах – прорватися у бік СРСР, а потім і Палестину. Загальна мета так об’єднує всіх людей, що вони знаходять вагони для цієї втечі, ремонтують їх, а деяким навіть доводиться поголити бороди та вивчити німецьку, щоб удати із себе начальників цього "конвою". Фільм дістав схвальні відгуки на міжнародних фестивалях і здобув премії у Венеції, Сан-Паулу та на фестивалі в Санденсі.
"Останні дні" – це документальна стрічка, яку спродюсував Стівен Спілберг. Стрічка розповідає про трагедію угорських і закарпатських євреїв під час Другої світової війни. Через спогади п’яти очевидців глядач дізнається, що відбувалося в березні 1944 року, коли війська СС прийшли на ці землі, щоб упродовж шести тижнів реалізувати одну з найкривавіших акцій в історії людства. За цей період до концтабору Аушвіц було вивезено 438 000 євреїв. Фільм здобув премію "Оскар" у номінації "Найкращий документальний повнометражний фільм" у 1999 році.
Це ще одна стрічка, присвячена трагічній долі кримськотатарського народу, без якого сьогодні неможливо уявити сучасної України. Фільм оповідає історію кримської татарки Саїди Аріфової, яка, ризикуючи життям, під час Другої світової війни врятувала від смерті 88 єврейських дітей-сиріт. Вдруге вона їх урятувала, коли вже радянська влада прийшла за кримськими татарами. Знімати стрічку почали 11 червня 2016 року. Через анексію Криму росією більша частина знімання відбувалася неподалік від Тбілісі, у схожих на кримські місцях.