За всю історію кіно створили чимало модних фільмів: над ними працювали найвідоміші дизайнери і художники, зокрема Юбер де Живанші, Ів Сен-Лоран і Едіт Гед. Від шикарних суконь Скарлетт О'Хари до химерних краваток Енні Голл — vogue.ua вибрав 11 картин, які варто переглянути для натхнення.
"Звіяні вітром" (1939)
Екранізація класичного американського роману Маргарет Мітчелл з'явилась на екранах 1939 року і побила практично всі голлівудські рекорди. Хтось переглядає цю кінострічку через тандем Вів'єн Лі і Кларка Ґейбла, а хтось — щоб розглянути в деталях дизайнерські костюми Волтера Планкетта для Вів'єн Лі. Знакові образи — кремова сукня з оборками, в якій Скарлетт О'Хара з'явилася на барбекю в садибі "12 дубів", та її розкішне вбрання з зеленого оксамиту, яке вона винахідливо пошила зі штор, що залишилися на плантації її сім'ї після війни.
"Гільда" (1946)
Ріту Гейворт в образі Гільди можна сміливо назвати прототипом фатальної жінки. У фільмі вона грає дружину хитромудрого власника казино в Буенос-Айресі. На гардероб Гейворт для знімань виділили понад 50 000 доларів, які художник костюмів Жан Луїс відмінно використав. Він створив вишукану білизну з напівпрозорого мережива, сукні з лелітками і вбрання, натхнене образом дівчини на "Портреті мадам Ікс" художника Джона Сінгера Сарджента.
"Кумедна пичка" (1957)
Кожен фільм з Одрі Гепберн у головній ролі — парад бездоганних костюмів, які для неї створювали найвідоміші дизайнери і художники часу, від Юбера де Живанші до Едіт Гед. Серед усього, що носила в кадрі Одрі, виділяються образи з картини "Кумедна пичка". Юбер де Живанші особисто розробив кожен з костюмів Гепберн, а їх більше десяти. Все вбрання ідеально гармоніює зі знаковими паризькими пам'ятками: від Лувру до саду Тюїльрі.
"Солодке життя" (1960)
Жоден інший фільм Фелліні не може перевершити його "Солодкого життя", сюжет якого частково натхнений модними на той час вільними сукнями. У центрі цієї історії — журналіст Марчелло Рубіні (Марчелло Мастроянні), який слідує за голлівудською зіркою (Анітою Екберг) і гламурною спадкоємицею (Івонн Фурно) по всьому Риму. Костюми фільму — еталон італійського гламуру. Від величезних запонок Мастроянні до чорної сукні без бретельок Екберг — все вбрання стало цитованим.
"Денна красуня" (1967)
Костюми для Кетрін Денев у кінострічці "Денна красуня" розробив Ів Сен-Лоран. У цьому фільмі Денев грає Северину Серізі — знуджену домогосподарку-мазохістку, яка надає ескорт-послуги, про що її чоловік, звісно, не здогадується. Її гардероб повністю складається з речей haute couture і радикально змінюється залежно від того, відчуває Северина покірність чи, навпаки, хоче домінувати над своїми клієнтами. Один з найкращих образів Денев у картині — у фінальній сцені, де вона з'являється в стриманій сукні з ідеальною укладкою— образ, який і за 50 років залишається актуальним.
"Китайський квартал" (1974)
У цьому класичному нуарі Фей Данавей грає роль Евелін Малрей — фатальної жінки, чийого чоловіка-бізнесмена вбивають у зв'язку з корумпованою водною промисловістю під час посухи 1930-х років. Навіть у розпал поліцейських перестрілок героїня Данавей має елегантний вигляд в майстерно скроєних костюмах, з вишуканою зачіскою і червоною помадою.
"Суспірія" (1977)
Горор Даріо Ардженто, який вийшов понад 40 років тому, як і раніше, залишається одним із найстильніших фільмів в історії. Події відбуваються в престижній танцювальній академії в Німеччині: юна балерина з США Сьюзі з'ясовує, що школою заправляє збіговисько відьом. Суворі, стримані і подекуди наглухо застебнуті сукні, які ми бачимо у фільмі, підсилюють інтенсивність найстрашніших сцен.
"Енні Голл" (1977)
Неможливо скласти огляд найстильніших фільмів без згадки про картину Вуді Аллена "Енні Голл". Ця класика 1970-х років надихає багатьох і в сучасній модній індустрії — від особистого стилю Кейт Мосс до першої колекції Еді Слімана для Saint Laurent. Гардероб Енні Голл складається з чоловічих речей і жилетів, доповнених капелюхами, круглими окулярами і візерунчастими краватками. Ральф Лорен, який надав одяг для знімань, безпосередньо вплинув на формування особистого стилю акторки Даян Кітон.
"Ромео + Джульєтта" (1996)
"Марія-Антуанетта" (2006)
"Примарна нитка" (2017)
Цей фільм — яскрава співпраця режисера Пола Томаса Андерсона і актора Деніела Дей-Льюїса. У центрі "Примарної нитки" — історія лондонського кутюр'є Рейнольдса Вудкока і вшанування вишуканої моди 1950-х років. Художник костюмів Марк Бріджес вивчав одяг всіх дизайнерів того періоду: від Баленсіаґи і Нормана Гартнелла до Живанші, а також працював в архівах Музею Вікторії та Альберта в Лондоні. Один з найбільш вдалих образів у фільмі — весільна сукня без бретельок, на яку витратили три метри рідкісного мережива XVII століття.
За матеріалами vogue.co.uk