Хороший приклад: інтерв'ю з Наталею Гоцій
Українка Наталія Гоцій – рольова модель для багатьох сучасних дівчат: вона зробила міжнародну кар'єру, виховує двох синів і популяризує якісний спосіб життя.
Після перемоги в конкурсі Ford Supermodel of the World я підписала контракт з Ford Models на рік. У першому сезоні агентство зробило ставку на мене, я потрапила в десятку найсильніших моделей. Далі все було в моїх руках. Я дуже відповідальна людина – цю якість в мені виховав спочатку батько, а потім Нью-Йорк. Завжди ставилася до моделінгу як до роботи, а не як до веселого проведення часу. Думаю, саме це допомогло мені зробити успішну кар'єру. Зараз, як і раніше, знімаюся для міжнародних видань, беру участь в комерційних зйомках, але роблю тільки те, що мені дійсно подобається.
Дуже важливо правильно розподіляти свій час, адже я виховую двох хлопчиків. Зараз Спартаку – 10, Тамерлану – 5. Я намагаюся максимально бути з ними, але мій особистий час – для подорожей, роботи, друзів – не менш важливий. Щоб бути щасливою, мені недостатньо бути просто мамою – потрібно реалізувати себе і в інших сферах теж. У мене є невеликий бізнес: я співпрацюю з аукціонними будинками, знаходжу рідкісні речі, реставрую їх і продаю. Цьому захопленню вже п'ять років, і воно приносить мені задоволення. У моїх синів дуже крутий тато. З колишнім чоловіком (Русланом Нижником – прим. ред.) у нас хороші відносини, ми близькі люди, разом ростимо дітей і дотримуємося однієї лінії виховання.
В одязі я досить консервативна: з року в рік купую одне й те саме. Головна річ в гардеробі – джинси Levi's з завищеною талією. У мені дуже багато чоловічої енергії, тому сукні ношу рідко: відчуваю себе в них незахищеною. Базу: джинси, сорочки (чоловічі Hugo Boss, у мене є всіх відтінків блакитного і білого, приталені і regular), білі футболки, лофери або човники – розбавляю вінтажними аксесуарами. У мене є колекція босоніжок на невисокому каблуці (надіти каблук вище 5 см мій зріст не дозволяє), які дають мені відчуття ошатності. А ще я велика шанувальниця сумок Kelly Hermès і вінтажних iconic pieces з 1980-90-х.
У мене є особистий шопер, яка знає мої розміри і смак. Сама роблю покупки за нагоди – наприклад, якщо не знаю, що одягнути на захід. Часто рятує чоловічий відділ Hugo Boss: біла сорочка завжди має святковий вигляд. Мій улюблений магазин в Нью-Йорку – Bergdorf Goodman, 2-й поверх з взуттям, в Парижі – бутік Céline. У Києві часто заходжу в ЦУМ, обожнюю 1-й поверх з косметикою.
Раніше, якщо я з'їдала щось зайве, влаштовувала розвантажувальні дні. Зараз у мене немає в них потреби: харчування чисте. Заїдання, переїдання – це компенсація. За допомогою їжі ми намагаємося зробити собі приємність, заповнити недолік чого-небудь. Наповнювати себе потрібно щоденними справами (тому кожен день я складаю список з 30 справ), спортом, літературою, доглядом за собою – чим завгодно, але не їжею.
На тренуваннях, як і в житті, я викладаюся повністю – чи це бокс, кроссфіт або паверліфтинг. Раніше моє тренування могло тривати три години: я бігала 10 км, потім годину боксувала і годину займалася пілатесом. Це не працює. Тіло може адаптуватися до будь-яких навантажень, а мозок – ні. Зараз моя ідеальна схема: три інтенсивних тренування по 45 хвилин в тиждень, у вихідні – йога або пілатес. Мене запитують: "А ти відпочиваєш?", але я не розумію: від чого відпочивати? Це моє життя, я від нього не втомилася. Є щоденні обов'язки – перед дітьми, перед сім'єю, перед самою собою – те, що потрібно робити, щоб підтримувати певний рівень життя. А є речі, які я роблю для задоволення: читаю книгу, наношу маску для обличчя. Спорт – в цій же категорії.
Я намагаюся надихати інших своїм прикладом, показую, як це – жити тут і зараз, чути себе. Важливо не боятися ставити собі запитання: чи щаслива я? Що я зараз відчуваю? Раніше я на багато закривала очі, видавала бажане за дійсне, розповідала, яка щаслива, а на ділі це було не так. Позитивне мислення руйнувало мене зсередини. Потрібно бути чесною з самою собою. Круто любити когось, бути коханою, але набагато крутіше любити себе.