Signora Prada: ексклюзивне інтерв'ю з Міуччею Прадою
Підлога в кабінеті Міуччі Пради пофарбована в блискучий сірий, навколо – світлі стіни і сталеві меблі з чорною оббивкою – чорно-білу гаму розбавляють яскрава стопка журналів і вхід у гігантську трубу, яку спроектував художник Карстен Геллер. По ній найвідважніші гості можуть проїхати три поверхи вниз – і відразу опиняться у дворі. Кабінет перетворюється і оживає, коли в ньому з'являється господиня. На ній – світло-сірий пуловер, одягнений на білосніжну блузу, і перлинні сережки. Незважаючи на свої майже 70 років, в такому вбранні дизайнер нагадує багату спадкоємицю. Але Міуччі Праді давно не потрібно нікому нічого доводити. Уже 30 років кожного сезону вона руйнує стереотипи світу моди своїми колекціями, що нагадують дотепні памфлети. Інгеборг Гармс поговорила з дизайнером про протиріччя, які її оточують, про крайнощі і про нову красу, яку самовіддано шукає Міучча Прада.
Міучча ПрадаТОРІК BRITISH FASHION COUNCIL ВРУЧИВ ВАМ НАГОРОДУ ЗА ВИДАТНИЙ ВНЕСОК У СВІТОВУ ІНДУСТРІЮ МОДИ. ЦЕ СТАЛО ПРИВОДОМ ДЛЯ ПЕВНИХ ПІДСУМКІВ?
Ні, я не звикла озиратися назад.
І ВСЕ Ж, ПРОСТЕЖУЄТЬСЯ ЯКАСЬ ПОСЛІДОВНІСТЬ У ВАШІЙ КАР'ЄРІ? ЧИ ЗБЕРІГСЯ ПОЧЕРК?
Звичайно, але це послідовність змін. З цим виникають проблеми – людям доводиться заново знайомитися з моїм стилем. Іноді до мене доходять скарги з виробництва: там не можуть знайти жодного зв'язку між колекціями. Але зв'язок – це я! Послідовність не в окремих ескізах, а в мисленні, підході до стилю.
ВИ ОПИСУВАЛИ СВІЙ СТИЛЬ РОБОТИ ЯК "ПЕРЕКЛАД ІДЕЙ В РЕЧІ". АЛЕ Ж РЕЧІ Є НІМИМИ.
Моя робота – це діалог між ідеями і модою, між верхами і низами, концептуальним мисленням і поп-культурою. І це завжди пов'язано з тим, що відбувається у світі і в мені. Мені здається, минулого сезону світ став більш консервативним. І тому я граю з напругою, яка існує між модою класичною та ліберальною. З одного боку, міська класика, з іншого – ностальгія за свободою, природною наготою і ідеалами 70-х. Сьогодні вже не можна бути таким вільним.
БО МИ ЖИВЕМО В ЕПОХУ ТОТАЛЬНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ?
Ми повинні бути політкоректними. Тому що все, що ми робимо, все, про що я говорю, незабаром з'явиться в загальному доступі. І всі зможуть це побачити.
У ТАКОМУ ВИПАДКУ, МОЖЕ, ДОБРЕ, ЩО РЕЧІ НЕ МОЖУТЬ ГОВОРИТИ?
Ви завжди можете відмовитися від своїх слів. Колекція весна-літо 2019 уособлює наявні в суспільстві сили. Були інші колекції – наприклад, весна-літо 2014 року, з роботами вуличних художників. Тоді я думала про жіночу емансипацію.
ЩО МОТИВУВАЛО ВАС НА СТВОРЕННЯ ЦІЄЇ КОЛЕКЦІЇ?
Насправді я завжди думаю про владу жінок.
СУКНІ БУЛИ ПРИКРАШЕНІ ЗОБРАЖЕННЯМИ ЖІНОЧИХ ОБЛИЧ. ВИ ЦИТУВАЛИ ЕЛЕМЕНТИ КОНЦЕПЦІЇ DIY, ВИКОРИСТОВУВАЛИ КОЛАЖІ, ПОДОВЖУВАЛИ СПІДНИЦІ В'ЯЗАНИМИ ДЕТАЛЯМИ. DO IT YOURSELF – ЩЕ ОДНА ВАЖЛИВА ТЕМА ДЛЯ МОЛОДОГО ПОКОЛІННЯ.
Я рада цьому. Нехай бренд і живе за рахунок продажів, у своїй роботі я намагаюся бути щирою, аналізувати актуальний порядок денний і бачити суть. Інакше мода перестане бути релевантною. Хоча релевантність одягу завжди залежить від конкретного моменту в історії.
ПРИЙНЯТО ВВАЖАТИ, ЩО ВАША РОБОТА — РЕЗУЛЬТАТ ТРИВАЛОЇ РЕФЛЕКСІЇ.
Рефлексую я зазвичай вже після показу, до – довіряю своїй інтуїції. Вона – мій мотор. Ви можете навести мені будь-які переконання, але якщо вже я за щось вхопилася, триматимуся до останнього. В підсумку інтуїція та інстинкт важливіші і сильніші за всі аргументи.
ЧИМ МОЖНА ПОЯСНИТИ ПОЯВУ ЛЯЛЬКОВИХ СУКОНЬ У ЛІТНІЙ КОЛЕКЦІЇ?
Це якраз і був умовно класичний аспект моєї колекції. Круглі комірці, мило, доглянуто і ошатно. Проте я ніколи не використовувала такі глибокі декольте, як цього літа. Насправді я хотіла ще більше провокаційної наготи.
У ВАС Є СПАРИНГ-ПАРТНЕР, ЯКИЙ ДОПОМАГАЄ ПРИЙМАТИ РІШЕННЯ?
Є невелика команда, з якою я готую покази. Перш за все, це Фабіо Цамбернарді, який працює зі мною вже цілу вічність. Його думка для мене завжди дуже важлива.
У КОЛЕКЦІЇ ОСІНЬ-ЗИМА 2018/2019 НА МОДЕЛЯХ БУЛИ ОБ'ЄМНІ ПАЛЬТА ФЛУОРЕСЦЕНТНИХ ВІДТІНКІВ. НА ТЕМНОМУ ПОДІУМІ ВОНИ БУЛИ СХОЖИМИ НА СЛУЖБУ ПОРЯТУНКУ.
Так, це був дуже важливий меседж. Я думаю, що у кожної жінки має бути право вийти голою на вулицю і не піддаватися при цьому домаганням чи не бути заарештованою. Це моя ідея фікс: коли ми зможемо вільно виходити на вулицю оголеними, всі наші проблеми будуть вирішені. Це принципове питання – потрібно бути чесними і сексуальними.
ЯК МОДА ВПЛИВАЄ НА САМОІДЕНТИФІКАЦІЮ?
Для мене мода – це інструмент і спосіб передачі інформації. Ми самі вибираємо одяг, і наш вибір говорить про нас, розповідає іншим, хто ми такі. Речі важливі, однак вони не важливіші, ніж, наприклад, здоров'я. На війні не буває мислителів, немає мистецтва і, звичайно, немає місця для моди. Мода існує тільки в мирний час.
РЕМ КОЛХАС, АРХІТЕКТОР-ДЕКОРАТОР ВАШИХ ДЕФІЛЕ, ВВІВ ТЕРМІН "ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ МІНІМУМ". ЗДАЄТЬСЯ, ЙОГО МОЖНА ЗАРАХУВАТИ І ДО ІДЕНТИЧНОСТІ, І ДО ІСТОРІЇ PRADA.
Я одержима цим мінімумом. Сьогодні нікого вже не приваблює складність, а концентрувати увагу людям все важче. Ось чому я намагаюся зробити колекцію простішою. Звичайно, в такому випадку є ризик і зовсім нічого не сказати. Життя саме по собі є складним. Тому я намагаюся в своїх ескізах дотримуватися певного рівня складності, але зовні виражати це просто. Не так важливо, чим ти сьогодні займаєшся: навіть якщо ти знімаєш фільм, тобі треба знайти спосіб сказати багато про що за кілька секунд.
ЯК ВИ СПРАВЛЯЄТЕСЬ З ЦИМ ЗАВДАННЯМ?
Я звужую вибір. Кольори? Три! Силуети? Два! Все рухається в бік поп-культури. Взагалі, всім потрібно одне і те ж. В такому світі скорочується навіть fashion-вокабуляр. Але я не здаюся і продовжую експериментувати.
ЯК ВИ ВВАЖАЄТЕ, В МОДІ ТАКОЖ ВСІ ХОЧУТЬ ОДНОГО І ТОГО Ж?
Подивіться на автівки. Вони всі схожі. З дизайном сталося щось дуже дивне. Сьогодні всі думають в режимі картинки в Instagram, і це проблема. І ми, дизайнери, думаємо сьогодні, перш за все, про зображення. Я не знаю, чи добре це, але я завжди кажу: треба розуміти, як поводитися в ситуації, що склалася. Можна бути генієм, але який сенс, якщо вас ніхто не чує.
ЧИ ВПЛИВАЮТЬ НОВІ АЗІАТСЬКІ РИНКИ НА ДИЗАЙН? ІНОДІ ЗДАЄТЬСЯ, ЩО ЄВРОПЕЙСЬКА МОДА КОЛОНІЗОВАНА НИМИ. ЦЕ ВПЛИВАЄ, ПЕРШ ЗА ВСЕ, НА СИЛУЕТИ: ЖІНОЧНІ ФОРМИ СТАЮТЬ МЕНШ АКТУАЛЬНИМИ. ВИ Ж ДОСІ КУЛЬТИВУЄТЕ СИЛУЕТ "ПІСОЧНИЙ ГОДИННИК", ЦЕ МАЙЖЕ СИМВОЛ PRADA.
Мені подобається X-силует: він просто і ефектно демонструє жіночу фігуру. Але до вашого запитання: звичайно, компанія повинна заробляти гроші, але і пристосовуватись до глибоких змін, які зачіпають модну індустрію. До 1980-х більша частина наших клієнтів була з Європи або Північної Америки. За часів глобалізації ми апелюємо вже до більш широкої аудиторії, звертаємо увагу на релігію, етнічну ідентичність, культуру. Глобалізація не стала для мене проблемою: коли працюю, я ніколи не уявляю конкретного клієнта, для мене на першому місці мої ідеї. Такі кліше, як "краса" або "привабливість", мене не цікавлять.
НОВЕ ПОКОЛІННЯ, ЗДАЄТЬСЯ, ТЕЖ ЗАЦІКАВЛЕНЕ В ВИГАДЛИВИХ ІДЕЯХ.
Це реакція на кризу сенсів. Без ідей люди просто губляться. Не в силах зорієнтуватися, вони стають консервативними. Нам потрібні мислителі, які проаналізували б новий світ в умовах глобалізації. Ми не завжди здатні до кінця усвідомити, як на нас впливає цифрова реальність. Тому багато людей поступово замикаються в собі, в своїй провінційності, обмеженості: у великому світі вони просто губляться.
ВИ СКАЗАЛИ, ЩО БАЖАННЯ БУРЖУАЗНИХ КЛІЄНТОК 80-Х І 90-Х РОКІВ БУЛО ЛЕГКО ПЕРЕДБАЧИТИ. АЛЕ Ж САМЕ ЦІ ЖІНКИ І ЗРОБИЛИ ВАС ТИМ, КИМ ВИ Є.
Так, мене завжди хвилювала обмеженість світу моди, що не цікавиться світовими проблемами. У мистецтві, в музиці, в кінематографі все це рефлексувалося – але не в моді. Хоча я до сих пір думаю, що мода невіддільна від краси.
Міучча ПрадаАЛЕ ВИ СКАЗАЛИ, ЩО КРАСА ДЛЯ ВАС НІЧОГО НЕ ОЗНАЧАЄ.
Ні, я сказала, що мене не цікавлять кліше краси і жіночності. Тому, наприклад, вечірні сукні – не моя пристрасть. Але сама краса мене дуже приваблює. Не так просто придумати річ, яка подобалася б і в той же час не була банальною. З іншого боку, немає нічого легшого, ніж створити річ, яку ніхто не захоче носити.
СЬОГОДНІ ПРО ВАС ВЖЕ НЕ ГОВОРЯТЬ ЯК ПРО АВАНГАРД АБО НОВИЙ НАПРЯМ, ХОЧА КОЖЕН ПОКАЗ PRADA – ЦЕ ПОДІЯ. ЧИ МОЖНА СКАЗАТИ, ЩО ВАШ ПІДХІД – ЦЕ МАШИНА, ЩО ГЕНЕРУЄ КРАСУ?
Напевно, це те, що я завжди намагалася створити. Але в той же час у мене є ще одна пристрасть: мене по-справжньому хвилює реальне життя людей. За це я люблю вінтажні прикраси та речі. Мені завжди цікаво, звідки вони, хто їх раніше носив, чи була щасливою їх власниця.
ВИ ЗАВЖДИ БУЛИ ТАКОЮ?
Я майже не пам'ятаю себе в юності. Пам'ятаю лише, що мені було дуже нудно. Все було мило, мене любили батьки, але мені завжди було нудно. Все змінилося, коли в 16 років я стала активнішою і зацікавилася політикою. Варто додати, що мої батьки відправили мене вчитися за кордон, і вже у 12 років я закінчила семестр у Франції.
ВИ Б ХОТІЛИ ПРАЦЮВАТИ ДО ГЛИБОКОЇ СТАРОСТІ?
Робота для мене не є обов'язком, вона приносить мені задоволення. Звичайно, це пов'язано і з Fondazione Prada.
ЯКУ РОЛЬ У ВАШІЙ РОБОТІ ВІДІГРАЄ РОЗВИТОК ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ? PRADA НАВІТЬ ВЛАШТОВУЮТЬ КОНФЕРЕНЦІЮ НА ТЕМУ ЦИФРОВОГО МАЙБУТНЬОГО.
Штучний інтелект, звичайно, нова важлива тема, але люди при цьому так само страждають, народжують дітей і помирають. Я переконана, що реальне життя важливіше за все інше. Я італійка і хочу нею залишатися, бути людиною. Ми повинні більше уваги приділяти життю, людині, інакше нас усіх поглине техніка.
ВИ КОЛИСЬ ДУМАЛИ ПРО ВІДКРИТТЯ ШКОЛИ PRADA?
Освіта дуже важлива, і я думаю відкрити щось схоже в межах Fondazione. Мистецтво не пояснює того, що відбувається. Підозрюю, що ми живемо всередині наймасштабнішої революції всіх часів. Ми це відчуваємо, але нічого про це не знаємо.
ЯКЕ ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ ДИЗАЙНЕРА ВАШОГО РІВНЯ?
Завжди кажу: я створюю речі, які люди хочуть носити. Це галузь промисловості. Я не людина мистецтва і не хочу нею бути. Хоча fashion-дизайнер сьогодні змушений виходити за межі своєї професії.
МОДНИЙ СВІТ ЗВИК ДО ТОГО, ЩО PRADA ЗАВЖДИ РОБИТЬ ЩОСЬ НЕПЕРЕДБАЧУВАНЕ, ЩОСЬ ДРАТІВЛИВЕ.
Мені подобається це слово – я завжди дратую людей. Для консерваторів я неправа з самого початку, для авангарду я недостатньо авангардна, бо уникаю перебільшення і утрирування, які можна зустріти, наприклад, у японських дизайнерів. Мене завжди кидає з крайності у крайність, але саме це і приносить мені задоволення. Я щиро цікавлюся політикою, але при цьому я успішний модний дизайнер. Більше протиріччя придумати складно.
Текст: Інгеборг Гармс
Фото: Brigitte Lacombe
