Що треба знати вагітним за кордоном, щоб не втратити дитини: невигадана історія
Українська модель Анастасія Лукіна, яка нині перебуває на 37-му тижні вагітності, опинилася в Ірпені під час вторгнення Росії до України. Їй вдалося евакуюватися з "гарячої точки" Київщини й потрапити до Німеччини. Там вона планувала оформити статус тимчасового захисту й народити дитину, проте, коли виїхала за кордон і вирішила, як здавалося на той момент, найбільшу проблему, на неї чекала наймасштабніша афера в її житті. Дівчина стикнулася зі злочинницею, яка під виглядом "доброї" німкені хотіла позбавити її права на материнство, а дитину викрасти. Vogue.ua поспілкувався з Анастасією, щоб дізнатися про деталі цієї жахливої історії.
Анастасія ЛукінаКоли почалася війна, Анастасія зі своєю родиною перебувала в Ірпені. Питання про виїзд треба було вирішувати оперативно. Вибір припав на Німеччину не просто так – там жила знайома Настіної мами, яка пообіцяла надати їм безплатний будинок у Гамбурзі. Загалом вони провели 7 днів у дорозі, але таки дісталися Німеччини. Тоді вони ще не здогадувалися, яка "пригода" на них чекає. Умови проживання, які обіцяла їм знайома, не збігалися з реальністю (великий затишний будинок виявився покинутою фермою з антисанітарією). У ньому залишилися жити батьки Насті з котами, тому що розміститися в Німеччині з тваринами в іншому місці не виходило. Настя зі свекрухою почали шукати собі інше житло. Перші 4 дні вони жили в готелі й намагалися орендувати квартиру чи будинок на тривалий період, щоб жити окремо від господарів та ні від кого не залежати. Це виявилося завданням із зірочкою, тому що вільного житла поблизу не було.
Одного дня Анастасія прийшла до місцевого пологового будинку зареєструватися, і їй пообіцяли прийняти пологи без медичної страховки. Там вона познайомилася з російськомовною акушеркою, яка дала контакт знайомої рієлторки Марії, яка, за її словами, шукала житло для приїжджих. Настя з нею зв’язалася, розповіла, що вони шукають будинок чи квартиру, готові платити великі гроші, але хочуть жити окремо від господарів. У підсумку окремого житла не виявилося, але Марія запропонувала їм триповерховий будинок класу люкс під Гамбургом у дуже забезпеченому районі, власницею якого була самотня німкеня Керстен. Настя зі свекрухою приїхали подивитися будинок і заразом познайомитися з цією жінкою. Вони були приємно вражені умовами, які їм запропонували. Керстен гостинно приготувала їм суп та сказала, що грошей за проживання не візьме, бо вони біженці з України. Вона вільно володіла англійською мовою, що є великою рідкістю в Німеччині, і це також слугувало одним з вирішальних чинників. Тож вирішили зупинитися в цьому будинку. "Здавалося, що нам дуже пощастило, всі проблеми розв’язані й можна починати нове життя, але як ми помилялися...", – розповідає Настя.
У перший день Керстен розповіла свою історію, дуже багато говорила й здавалася милою та доброю жінкою, яка люб’язно запропонувала їм пожити в її будинку й надала дві кімнати, в кожній з яких була ванна кімната. Сказала, що може допомогти свекрусі зі щепленням проти ковіду. Потім зголосилася допомогти з реєстрацією статусу тимчасового захисту, щоб отримати медичну страховку та народити дитину. Керстен запропонувала зробити це в неробочий день, посилаючись на свої зв’язки, завдяки яким цю процедуру можна було провести у вихідний день без черги. Проте був нюанс, вона зауважила, що зробити це можна лише для Насті, а для свекрухи – іншого дня. "Я не могла зрозуміти, чому мою свекруху не можуть також зареєструвати цього дня, як і мене, це було дуже дивно. Але з огляду на мій строк вагітності та всі справи, які треба було встигнути залагодити до пологів, я вирішила, хай буде вже так, як вона каже", – розповідає Настя. Вона була щаслива, що нарешті можна буде зняти питання з медичною страховкою і розпочати планування пологів (треба було встигнути здати повторно всі аналізи, вибрати шпиталь для пологів, акушера, який прийматиме пологи, та патронажну сестру). Час квапив.
Керстен відсканувала Настіні документи (ID-картку та закордонний паспорт), щоб домовитися про все. Настю успішно зареєстрували в будинку Керстен, призначили соціальні виплати, які вона отримуватиме, дали медичну страховку та сказали, що тепер вона може опікуватися рештою питань щодо пологів.
Раніше Настя вже підписала документи в пологовому будинку в іншому місті (їй залишалося тільки знайти лікаря та патронажну сестру), але Керстен пояснила їй, що так уже не вийде. Вона сказала, що оскільки Настя зареєстрована тепер у її будинку, за законами Німеччини вона може підписувати документи лише з пологовим будинком, який належить до міста реєстрації. Настя повірила цій чуйній жінці та тішилася, що є людина, яка допоможе в усьому розібратися. Керстен пообіцяла, що знайде їй гарних лікарів, і все буде добре. В результаті Настя вирішила перевестися в інший пологовий будинок, який порадила Керстен. Німкеня записала її в шпиталь для реєстрації на пологи й на другий день у клініку на огляд до гінеколога (за законами Німеччини цю процедуру не можна зробити в одній клініці, як в Україні). Німкеня зазначила, що в шпиталі немає англійськомовного персоналу, а оскільки вона цього дня працює і не зможе її супроводжувати, напише їй на аркуші все, що треба зробити, куди та до кого йти.
Завдяки щасливому випадку Настя зі свекрухою зайшли не в ті двері й натрапили на англійськомовний персонал, який їх провів до стійки реєстрації. Потім з’ясувалося, що в шпиталі є і російськомовний персонал, який працює там вже близько 20 років. Настю відрядили перевіряти документи, щоб зареєструватися в шпиталі, і тут виявилося перше нестикування – дата народження Насті була написана неправильно. "Зрозуміло, це викликало сумніви в мене, ніби щось пішло не за планом, але я вирішила, що це лише непорозуміння і випадковість", – поділилася Настя. Однак це було лише початком усіх бід, які чекали на дівчину. "Потім з’ясовувалося, що Керстен у документах у шпиталі вже внесла себе як довірену особу, яка може впродовж пологів і після ухвалювати за мене життєво важливі рішення та підписувати будь-які документи. Тим часом мою свекруху вона оформила як людину, яка не має знати про мене ніякої інформації. Вона хотіла нас розлучити. У шпиталі також зазначили, що раніше якась жінка телефонувала на рецепцію та просила не впускати мою свекруху", – згадує Настя.
"З самого початку ми їй довіряли і щиро вірили, що вона нам допомагає. Ми не знали, як тут оформлювати свідоцтво про народження дитини, а Керстен сказала, що його роблять лише за 3 місяці в реєстраційному центрі. Як з’ясувалося згодом, свідоцтво про народження дитини роблять заздалегідь у шпиталі, а потім лише вписують ім’я і дату. Якби я послухалася рекомендацій Керстен, у мене народилася б дитина, яка не мала свідоцтва про народження. Зі шпиталю я виходила вже з тремтячими руками і не знала, як мені далі бути. Треба було з’їжджати від цієї жінки негайно, але в нас були там усі наші речі та гроші. Ми розуміли, що нам потрібен план, і тому поїхали до моїх батьків у село порадитися".
Настя негайно почала шукати нове житло, а доки його не знайшла, повернулася до Керстен і намагалася не подавати знаку, ніби щось не так. Події стрімко розвивалися – Керстен почала запрошувати до будинку сімейні пари під приводом того, щоб Насті було з ким спілкуватися. Говорила, що це її сусіди, але, як з’ясувалося потім, таких сусідів у неї не було взагалі.
"Ми весь час думали, як нам з’їхати від неї. Розуміли, що треба акуратно й непомітно винести з дому всі наші цінності та перевести їх до дому батьків. Щоб німкеня нічого не запідозрила, виносили все в маленьких дамських сумках. Боялися, щоб вона не придумала ще історію про крадіжку, ніби ми вивозимо її речі, і не подала на нас у поліцію. Це поширена практика у Європі. Так тривало кілька днів. Було страшно спати", – згадує з жахом Настя.
Насті вдалося знайти будинок, в який вони могли в’їхати разом зі свекрухою. Для Керстен вони придумали окрему історію, чому вирішили переїжджати. "Ми сказали їй про це за 4 години до виїзду. Повідомили, що моя сестра приїхала до Німеччини й орендувала тут дім, і ми просто хочемо бути разом, тому переїзджаємо. Дуже дякували їй за гостинність і допомогу. Робили все можливе, щоби наші слова мали правдоподібний вигляд. Їй не сподобалося, що ми задумали з’їжджати. Вона почала говорити, мовляв, я не можу від неї з’їхати, оскільки за законом зобов’язана жити в неї 6 тижнів з моменту реєстрації. Сказала, щоб свекруха з’їжджала, а я лишалася. Також вона наполегливо намагалася дізнатися нашу нову адресу. Її буквально всю трусило – так вона була незадоволена", – каже Настя.
Анастасія ЛукінаЗрештою, щоб Керстен не запідозрила, що Настя більше не повернеться, довелося залишити частину речей і запевнити її в тому, що вона лише відвезе свекруху та повернеться до неї назад. Звісно, Настя більше не повернулася.
Разом зі свекрухою вони поїхали до нового дому, який орендували в сімейної пари, яка, на превелике щастя, мала стосунок до правоохоронних органів. Вони почали переглядати документи і з’ясували, що таку велику аферу не могла впорати одна людина, тут було залучене ціле угруповання. "Вона хотіла відокремити свекруху від мене, тому, коли ми тільки приїхали, так наполягала на вакцинації проти Covid-19 для свекрухи. Тепер я розумію: як добре, що ми цього не зробили, адже це було б геть не щеплення проти Covid-19. Страшно подумати, що б їй вкололи і що було б потім. У результаті розслідування з’ясувалися й інші деталі. Виявилося, що я зовсім не зареєстрована в Німеччині й не отримала статусу тимчасового захисту. Усі документи було сфабриковано.
Крім того, під час повторного візиту до центру реєстрації з’ясувалося, що Керстен спеціально пошкодила чіп у біометричному закордонному паспорті, внаслідок чого він тепер недійсний. Вона хотіла позбавити мене всього. Без паспорта я ніхто й засвідчити інше було б майже неможливо, якби я не зустріла добрих людей, які мені тепер допомагають. Оскільки я прийшла з людиною з правоохоронних органів, мене минула процедура виклику до поліції, перевірки даних, які, до речі, у мене не відповідали дійсності (дякую Керстен) та довгого допиту, який мав визначити, хто я така і як це сталося. Вдалося з’ясувати, що Керстен хотіла позбавити мене права материнства та викрасти дитину, а що було в її голові ще, я можу тільки здогадуватися, та час усе розставить на свої місця", – завершила свою розповідь Настя.
Наразі Настя перебуває в безпеці. Їй допомогли знайти хороший пологовий будинок та патронажну сестру. Вона готується вперше стати мамою. Настя з жахом згадує події, які їй довелося пережити за минулий тиждень, і дякує Богові, який уберіг її від лихих намірів злочинниці.
Фото: @ray_vika
