Інтерв'ю з дизайнеркою Вікторією Адамською — про рідний Харків, стійкість і оптимізм
Цьогоріч українському бренду VIKA ADAMSKA виповнюється п’ятнадцять років, який всі ці роки продовжує працювати і розвиватися у рідному Харкові. Попри постійні обстріли і великі руйнування, місто живе, а бренд VIKA ADAMSKA працює із флагманським магазином на площі Свободи, де час від часу вітрини треба забивати фанерою. Напередодні ювілейної дати ми поговорили з Вікторією Адамською про її шлях, як дизайнерки та підприємиці, колаборації та нові виклики.
— Бренду скоро виповнюється 15 років. Розкажіть про його найяскравіший момент з минулого, сьогодення, та про що мріє та що планує команда VIKA ADAMSKA на майбутнє?
Якщо чесно, у бренду VIKA ADAMSKA не було одного "найяскравішого" моменту — це завжди був шлях. Як у самураїв (посміхається). У минулому це був момент, коли я вперше зрозуміла: речі, які ми створюємо, живуть власним життям — у спогадах, важливих подіях, жіночих історіях. Коли клієнтки почали повертатися знову і знову — це був для мене особливий знак. Прийшло усвідомлення, що те, що ми робимо разом із командою дарує щастя іншим. А сьогодні найяскравіший момент — це усвідомлення стійкості… Ми працюємо, створюємо, відкриваємо нові формати попри війну, блекаути, невизначеність. І це дуже про силу.
Зараз моя мрія — зберегти душу бренду, масштабуючись. Тобто залишитись собою у всесвіті великого бізнесу, бачити поміж графіками та цифрами – людей, історії, красу навколо. Хочеться рости не лише географічно, а й емоційно: щоб кожна річ і далі була про відчуття, а не просто про тренд.
— Ваше рідне місто – Харків. Флагманський магазин та виробництво і досі працює у місті. Як війна вплинула на вас особисто, на колектив і загалом на бренд?
Харків — це не просто моє рідне місто, це частина мого ДНК. Тут народилася я, тут народився мій бренд та діти. І навіть моя третя дитина, хоча фізично з’явилася на світ не в Харкові, для нашої родини все одно харків’янин — настільки глибоким є цей зв’язок. Те, що виробництво й флагманський магазин і досі працюють у місті, — це не бізнес-рішення, а наша свідома позиція. Війна змінила все: моє сприйняття часу, цінності, рівень відповідальності за людей. Команда стала ще більш згуртованою та усвідомленою. Ми навчилися працювати в умовах нестабільності, швидко адаптуватися й водночас постійно підтримувати одне одного.
Для бренду це стало моментом внутрішнього дорослішання. Ми стали глибшими, чеснішими, уважнішими до деталей і сенсів. І, можливо, саме тому з часом у мене з’являється думка колись висловити цю прив’язаність окремо — дуже камерно й особисто, як жест вдячності місту, яке сформувало мене як людину й дизайнера. Маю певні ідеї, як це зробити по-своєму, яскраво, для людей – та вже із нашою командою роблю перші кроки по втіленню задуманого. Тож, як кажуть, stay tuned.
— Дві fashion-колаборації з ЦУМ, десятки поп-апів в Європі, зіркові спецпроекти – і все це всупереч блекаутам… Як ви вважаєте, що тримає зараз українську модну індустрію в такому шаленому темпі. І що тримає вас?
Дві колаборації з ЦУМ Київ, наші неймовірні поп-апи у десятках європейських міст, зіркові спецпроєкти — усе це стало можливим завдяки неймовірній внутрішній силі української модної індустрії. Нас тримає відчуття сенсу і відповідальності: ми створюємо не просто речі, ми говоримо світу, хто ми є. Мене особисто тримає віра в свою справу, команда і жінки, які обирають наш бренд. Навіть у найскладніших умовах це дає енергію рухатися далі.
— Як змінився стиль бренду за останні роки?
Якщо розповідати історію бренду VIKA ADAMSKA крізь призму знакових речей, вона виглядала б як жива еволюція разом із життям. Початок бренду був дуже легким і фанoвим — це були футболки, прості повсякденні образи, речі, які органічно вписувалися у щоденне життя. Згодом з’явилися складніші моделі, кастомізація, денім-куртки з авторськими ілюстраціями та персоналізацією. Водночас у колекціях завжди було особливе місце для верхнього одягу, який поступово став однією з ключових категорій бренду. З кожним роком VIKA ADAMSKA дорослішала разом зі своєю клієнткою. Ми прагнули створити простір, де жінка може закрити всі свої потреби — прийти в магазин, отримати емоцію, задоволення і знайти речі на різні випадки життя. При цьому фокус завжди залишався на реальному, повсякденному житті, а не на абстрактній моді.
Усі події, через які ми проходили, так чи інакше знаходили відображення в речах бренду. Під час пандемії це був гумор і легкість як спосіб підтримки. З початком повномасштабної війни з’явилися глибші сенси — роздуми про ідентичність, про те, хто ми і ким є українці. Так народилися патріотичні колекції, зокрема проєкти, натхненні українською культурою та кухнею, а також колаборації з столичним ЦУМом.
Сьогодні бренд переходить на новий етап зрілості. Речі стають більш дорослими, конструктивно складнішими, з більш складним архітектурним кроєм, багатошаровим і багато функціональним поєднанням елементів між собою — як, наприклад, у нашій останній колаборації з ЦУМ Київ. Для мене це логічне продовження шляху бренду, який дорослішає разом із життям жінок, для яких він створюється, уважно відчуваючи їхній досвід, ритм і реальність часу.
— Зараз у вас в приорітеті онлайн чи офлайн?
Онлайн забезпечує масштаб і доступність, відкриває можливості не лише для України, а й для всього світу. Особливо я фанат офлайн-просторів і реопенингу нашого флагмана у Харкові — якраз тому це підтвердження. Атмосфера, яку ми там створюємо, досвід клієнтки, увага до деталей — усе це дуже важливо. Мені важливо підтримувати і розвивати цей простір, а також масштабувати бренд через офлайн-історію, водночас використовуючи онлайн як потужний інструмент для глобальної аудиторії. Саме поєднання двох напрямків робить бренд повноцінним і живим.
— З ким би ви мріяли зробити колаборацію чи співпрацювати, якби було можливо усе?
Мені дуже подобається, коли мода перетинається з мистецтвом і творчістю — коли одяг стає діалогом, історією, емоцією. Це можуть бути колаборації з художниками, поетами, музикантами, з тими, хто має власний погляд на світ. Наприклад, мені було б цікаво створити проєкт із Сергієм Жаданом — він із Харкова, і його творчість дуже близька мені по духу, або з Ліною Костенко, чия поезія надихає і може органічно поєднатися з модою. Для мене важливо, щоб колаборації не були лише іменами, а дарували нові сенси й емоції тим, хто носить наші речі.
— Опишіть ваш креативний процес. Як він відбувається?
Магія починається зі спостережень: за людьми, містом, настроями… Потім – інтуїція, пошук та підбір тканини, багато примірок. Часто це і додаткова робота з іще одним творцем – художником-ілюстратором. Технічно- виробничий процес не буду описувати (посміхається). І нарешті наступає той момент, коли річ "оживає" – ти розумієш що це воно.
— Що б ви порадили тим, хто мріє стати дизайнером?
Бути терплячим. Будувати не лише талант, а й витривалість. І пам’ятати: мода — це марафон, а не спринт.
— Що для вас успіх?
Для мене успіх — це коли бренд росте і знаходить свій відгук у людей, але при цьому зберігає свій характер і ДНК. Коли речі дарують радість, комфорт і емоції. І водночас успіх — це баланс між роботою, сім’єю та собою. Я мама трьох дітей, і для мене важливо, щоб усі ці сфери життя підтримували одна одну, щоб я могла творити, бути присутньою для сім’ї і залишатися собою. Успіх — це коли все це працює разом, і життя відчувається повноцінним.
