Літо кохання: як з'явився стиль бохо
12 квітня в Каліфорнії стартував Coachella 2019 – перший музичний фестиваль у марафоні, який тягнеться все літо і осінь. Coachella славиться не тільки відомими хедлайнерами, якими цього року будуть Аріана Гранде і Childish Gambino, а й своєю богемною естетикою, з якою щорічно експериментують як солісти фестивалю, так і його гості. З нагоди старту Коачелли Vogue.ua розповідає, з яких елементів складається улюблений стиль відвідувачів музичного фестивалю – бохо.
Першими носіями знаменитого богемного стилю стали хіпі: втомлені від нав'язаних суспільством правил, а ще – жорстокості світу, в другій половині 1960-х років вони згрупувалися в Гейт-Ешбері в Сан-Франциско, де почали політичний рух Human Be-In Rallies. Хіпі поширювали дух повстання проти тодішньої політики, зокрема війни у В'єтнамі, а також ліберальні погляди на такі речі, як гендерна рівність, цивільні права, а ще – секс і наркотики. Робили це мирним шляхом, а одним із засобів протесту зробили свої вбрання.
Хіпі прикрашали волосся живими квітами, а речі вибирали з квітковими візерунками або домальовували їх самостійно. Квітка була символом миру і кохання, але вважають, що надихнула молодь на цю думку екранізація роману "Машина часу" Герберта Веллса, яка пов'язувала суспільство майбутнього з квітковими мотивами. Квітами доповнювали не тільки образи, але й інвентар: під час протестів їх несли часто у стволі поліцейського або солдатського пістолета. А в тексті улюбленого молодіжного хіта звучали рядки: "Якщо ти збираєшся в Сан-Франциско, переконайся, що в твоєму волоссі є квіти".
Особливістю стилю бохо став аматорський підхід, філософія DIY (Do-It-Yourself, тобто "Зроби це сам"). Одним із способів створення нового вигляду речей було їх прання в різнокольорових фарбах. Так сарафани плавних силуетів набули ефект tie-dye, а джинси стали "вареними".
На вбрання часто нашивали клаптики інших тканин, або навпаки, обрізали їх частини – нерідко дух свободи хіпі висловлювали через повне оголення або часткове: короткі сукні, відсутність топа або ліфа, низькі штани. До одягу кріпили бахрому, різноманітні застібки, вишивали на ньому квіти або писали гасла. Обидві статі полюбляли циганські шарфи, каптани, пов'язки на голову, безліч ланцюжків, кольє і амулетів.
Також у 1960-і роки люди почали носити вінтаж, наприклад, хвилясті сукні 1940-х років або прикраси з голосних 20-х. Вітали будь-який політ фантазії, адже головним словом десятиліття була свобода. Більше того, хіпі оскаржили поняття гендеру: якщо до кінця 1960-х років було б дивно побачити хлопця-підлітка з квітами у волоссі, або загорнутим у платху, то під час Літа кохання 1967 року стало можливим все.
У спогадах очевидців того часу нерідко можна почути, що ніхто не очікував, але національний одяг з усього світу набув нового прочитання. Так, стиль бохо полюбив індійські туніки і перуанські пончо з альпаки, африканські дашики і пакистанські штани. Почесне місце зайняли і речі, що відсилали до прапора США, і куртки в дусі американської військової форми. Все це часто прикрашали вишивкою, макраме та іншим плетінням, а також кольоровим пір'ям.
Натхнення черпали також з творчості деяких музичних виконавців того часу: Боба Ділана, Джимі Гендрікса, Дженіс Джоплін і рок-гурту Jefferson Airplane. Так у стилю бохо з'явилися елементи характерні для психоделічного року, гіпнотичні візерунки і яскраві кольори.
