Коли настане завтра: як високотехнологічні матеріали та передові інновації змінюють ювелірне мистецтво
Осяйні вітрини на Вандомській площі маркують історичний центр ювелірного мистецтва в Парижі. Це одна з найшанованіших адрес індустрії розкоші: тут можна знайти коштовності Cartier, Chaumet, Louis Vuitton. І Boucheron, який понад 130 років тому облаштувався у фешенебельному особняку з парадним входом на площу. Як і його знамениті сусіди, Дім створює прикраси з дорогоцінним камінням, проте в останні роки високоювелірні колекції вирізняються інноваціями: тут застосовують технологічні матеріали та розробляють моделі абстрактного, іноді футуристичного дизайну.
У 2011 році креативною директоркою Boucheron стала Клер Шуан – вона почала створювати коштовні прикраси з використанням ротангу, екопластику і тонких шарів кришталю з голографічним ефектом. У колекції поточного року Or Bleu, що стала одою воді в усіх її формах, Клер представила намисто-комір Ondes. Шуан із командою заглибились у дослідження та інженерні експерименти: "Ми спробували відтворити концентричні кола, які залишає на поверхні води каміння, що падає, – пояснює дизайнерка. – Щоб передати цю ритмічну плинність, моделювали момент падіння у 3D. Для прикраси використали діаманти, які оправили в гірський кришталь, – так нам вдалося передати прозорість води". Для браслета і каблучки Eau d'Encre надрукували на 3D-принтері основу з чорного вулканічного піску та в’язкого полімеру і виклали на неї глянсовий чорний обсидіан, що нагадує хвилі. Іще більш футуристичний вигляд має каблучка Quatre 5D Memory, представлена у вересні. На неї методом наногравіювання нанесли написану на замовлення музичну партитуру у двійковому коді: її можна зчитати за допомогою спеціального мікроскопа. Не дивно, що у Шуан є низка палких прихильників-колекціонерів.
3D-друк і автоматизоване проєктування (скорочено CAD), дедалі частіше застосовуються у виготовленні ювелірних виробів. Колись до них ставилися песимістично – вважалося, що технічні новації є провісниками кінця традиційного ювелірного ремесла. Насправді вони виводять творчість дизайнерів на новий рівень. Саме завдяки застосуванню CAD французький бренд Messika зміг розробити фірмову техніку "сніжної" закріпки діамантів, втіленої в намисті White Midnight Sun. Наприкінці вересня воно сяяло на моделі Тейлор Гілл під час високоювелірного показу Messika в Парижі. ""Сніжна" закріпка – це справжній подвиг CAD, – з гордістю кажуть представники бренду. – Здається, камені розташовані хаотично, але насправді місце кожного у прикрасі ретельно розраховане з використанням машини". На виготовлення цього знакового кольє майстри ательє Messika витратили 300 годин.
3D-друк можна використовувати для розробки більш точних, ніж вирізьблені з воску, моделей майбутніх прикрас – та прицільного виготовлення виробів із будь-якого матеріалу, зокрема із золота. Австрійська дизайнерка Марі Больтернстерн, яка 2015 року очолила сімейний ювелірний Дім, впровадила його в робочу практику компанії. Її батько Свен прославився у 1970-х як автор екстравагантних ювелірних прикрас. Марі наслідує його у свій спосіб. Архітекторка і фахівчиня з нових технологій, вона розробляє просторові моделі коштовностей, які "друкує" із переробленого золота на 3D-принтері. Потім майстри бренду доводять до досконалості заготовки вручну. Результат – неймовірно легкі вироби обтічних форм. "Мислячи багатовимірно, ми можемо створювати неймовірно складні за дизайном і легкі та прості конструкції органічних форм", – каже Марі. Такі речі неможливо було б виготовити вручну, і Bolternstern став першим ювелірним Домом, який почав "друкувати" коштовності в 3D у комерційних масштабах.
Важливим фактором успіху технологічних прикрас є зручність у носінні. У колекції Forces of Nature компанія De Beers представила браслет-манжету з діамантами: він легко вдягається і тримається на руці без складної системи застібок. Китайські ювеліри Сінді Чао та Воллес Чан, майстри приголомшливих коштовностей із метеликами, віддають перевагу надміцному і легкому титану, забарвлюючи його в яскраві кольори за допомогою високотехнологічних рецептів. У новій колекції ювелірних виробів Louis Vuitton, присвяченій мистецтву після Французької революції, одним із технічно найдосконаліших виробів було намисто Splendor товстого плетіння із дорогоцінних каменів у золотій оправі з коштовним діамантовим мереживом. Креативна директорка ювелірного підрозділу Louis Vuitton Франческа Амфітеатрофф використовує натуральні діаманти. Проте чимало інших брендів, як-от лондонський Lylie, обирають лабораторно вирощені камені – з прицілом на молоде покоління клієнтів, вирішальними факторами для яких є ціна та екологічність.
У червні китайська ювелірка Анна Ху представила вишукані прикраси-квіти. Ці вироби тонкої роботи могли б видатися класичними, та насправді кожна коштовна пелюстка у дизайні створена завдяки передовим технологіям. Дві брошки-орхідеї за мотивами творчості американської художниці Джорджії О’Кіф, здавалося, мають бути м’якими на дотик. Проте вони виготовлені з анодованого алюмінію рум’яних відтінків. У сережках-квітах пір’ясті, розписані вручну пелюстки обрамляють центральний діамант. Для них майстриня застосувала нанотехнологію, за допомогою якої рідкий пігмент наноситься на титанову основу. Потім вручну пофарбувала верхню частину пелюсток і запечатала її смолою.
Дорогоцінне каміння, вирощене в лабораторії, тривимірний друк із золота, нанотехнології фарбування і дедалі легші й міцніші метали – ювелірні дизайнери все частіше звертаються до прийомів, які допомагають віртуозно поєднувати людський талант і технологічні надбання. У цьому мистецтві, здається, майбутнє вже настало.
Текст: Кейт Меттемс Спенсер
