Мадленка Пруста: як крихітні тістечка з кількох інгредієнтів стали однією з найпотужніших метафор світової літератури, розповідає культурна менеджерка, журналістка Богдана Неборак
Знаєте цей стан: особливі запах і смак миттю переносять в час і простір, де було щасливо, радісно, спокійно? La madeleine de Proust — це чинник, який вмикає мимовільні спогади, й образ з роману "У пошуках втраченого часу" французького модерніста Марселя Прута. Герой їсть печиво з чаєм і згадує дитинство, у якому теж було таке ж печиво — і все, пригадування не спинити. "Мадленка" запускає ностальгію і водночас служить творчим імпульсом, дарує самозанурення.
Я маю кілька особистих мадленок. Одна з них — запах цикорію, який пила моя бабця. Дитиною я теж страшенно хотіла цього особливого дорослого напою, який цікавив мене більше, ніж кава. В часи ковідного локдауну я випадково зрозуміла, що цей напій, який я не куштувала вже багато років — капсула часу. Я пʼю його й переношуся в дитинство, де книжки були цікаві й нескінченні, а сповіщення на телефоні не відволікали від життя.
Прустова мадленка — могутня метафора, бо показує, як багато заховано всередині нас самих. Вражає те, що ми ніколи не знаємо, де її зустрінемо, і що буде "мадленкою" для інших. Також мені дуже подобається те, що пригадуванням і його інтенсивністю ми не можемо керувати, а лише приймати цей стан, досліджувати й використовувати його. У цьому є небезпека, але є і трепет перед відкриттям.
Ми знаємо мадленки як бісквітні тістечка-мушельки (так-так, для них потрібна спеціальна форма), однак у перших рукописах Пруста, які збереглися, фігурують інші тістечка невигадливої форми. Далі – фрагмент про мадленки з роману Марселя Пруста в перекладі українською Анатоля Перепаді.
"Прибитий понурим сьогоднішнім днем і заповіддю невеселого завтра, я машинально підніс до вуст ложечку чаю, в якому розмочив шматочок мадленки. Та тільки-но чай з розкришеним тістечком торкнувся мого піднебіння, я здригнувсь, відчувши, ніби в мені діється щось незвичайне. Якесь окремішнє, невмотивоване раювання наринуло на мене. Мене вже не обходили зрадливість долі, її дрібні напасті, швидкоплинність нашого життя, я, ніби запалавши коханням, наповнився якоюсь коштовною есенцією, точніше есенція ця була не в мені, я сам був цією есенцією. Я перестав почувати себе пересічністю, нікчемою, простим смертним.
Звідки взялася ця всесильна радість? Я відчував — між нею та смаком чаю з тістечком існує якийсь зв’язок, але радість набагато перевищувала цю втіху, вона була з іншого джерела. То звідки ж вона взялася? Що означає? Як її втримати? Я роблю другий ковток але він не додає нічого нового, третій — ще менше. Час зупинитися, напій уже не той. Ясно, що істина не в ньому, а в мені".
– Марсель Пруст "У пошуках втраченого часу. Том 1. На Сваннову сторону"
Мадленки — таки французька штучка. Про мадленки готелю "Рітц" у Парижі ходять легенди — й недарма. Щороку їхній шеф-кухар пропонує нову мадленку на Різдво. Цьогоріч вона з гірким шоколадом та солодкими грушами всередині, у глазурі з білого шоколаду… Ох! Кілька разів на рік, лише на великі свята, шеф придумує нові мадленки.
А почалося все не так і давно, маестро Франсуа Пере, один з найвідоміших шеф-кухарів сучасності, який славиться своїми десертами, приєднався до команди ресторану при "Рітц" у 2016 і перевинайшов те, як можуть виглядати ласощі в культовому місці Парижа. Ось де варто спробувати мадленку-мушельку. Особливо в час Різдва!
Створити це диво ностальгії з ароматами вершкового масла й ванілі можна на власній кухні. Не гарантую вам таку, як у "Рітц", але вона точно доповнить вечір удома за горнятком чаю чи келихом ігристого, а ще ви добряче вразите друзів, якщо напечете порцію й візьмете з собою в гості. З особливого вам знадобляться хіба що форми!
На все про все — дві години очікування й хвилин 15 вашої уваги. Скоріш за все, інгредієнти вже є на вашій кухні.
Інгредієнти
тісто:
- 100 г масла
- цедра одного лимона
- 80 г коричневого цукру
- 2 яйця
- 100 г борошна
- чайна ложка розпушувача
- ванільна есенція чи пакетик ванільного цукру
глазур:
- 100 г цукру-пудри
- 2 чайні ложки лимонного соку
Приготування
Починаємо з цедри. Натріть її й змішайте з цукром та дрібкою солі. Додайте 2 яйця, замішайте віничком до однорідності. Додайте борошно з розпушувачем, змішайте до однорідності. Додайте розтоплене вершкове масло й знову замішайте. Тісто буде доволі рідким, схожим за консистенцією на сметану. Поставте тісто в холодильник принаймні на півтори години.
Розігрійте духовку до 200 С. Змастіть форми для мадленок мʼяким маслом, викладіть тісто на третину обʼєму форми.
Випікайте мадленки 10-12 хвилин.
Готові мадленки заглазуруйте: змішайте цукор-пудру з лимонним соком і змастіть тістечка кухонним пензликом.
Заглазуровані мадленки поставте ще на 2 хвилини в духовку, аби глазур затвердла.
