Як правильно говорити українською: 9 секретів вимови
Нам усім дуже подобається милозвучна та вишукана мова українських телеведучих, театральних або кіноакторів і співаків. Ви, напевно, помічали, як блискуче вони вимовляють [Шеўченко], [любоў] та [боршч]. Що ж, навчитися розмовляти так само, як вони, цілком реально – але треба попрацювати. Про правила й "хитрощі" вимови в телеграм-каналі "Українська з Марусею" розповідає філологиня, письменниця та викладачка української мови Марина Герасименко. До речі, час від часу Марина проводить у Zoom безплатні заняття з української мови – стежте за повідомленнями в телеграмі.
Автор ілюстрації – Оксана Федько, для пабліка @perehodnamovuНе наближаємо [о] до [а]
Звук [о] завжди вимовляємо чисто та чітко, незалежно від того, під наголосом він чи ні. Щоб не було [робима], [гаворимо] тощо.
Не наближаємо [и] до [і]
На Київщині таке полюбляють робити. Я теж. Тобто вимовляти [рокі] замість [роки], [трохі] замість [трохи], [чітати] замість [читати], [вчітель], замість [вчитель]. Не треба!
Чітко вимовляємо йотовані я, ю, є, ї, коли вони позначають два звуки
Чітко вимовляємо йотовані я, ю, є, ї, коли вони позначають два звуки. [Украйіна], а не [Украіна], [обіцяйу], а не [обіцяу], [свойе], а не [свое].
Не оглушуємо дзвінкі
Неправильно замість [б], [д], [г], [ж], [з] вимовляти [п], [т], [х], [ш], [с]. Наприклад, [репорташ] замість [репортаж], [дуп] замість [дуб], [привіс] замість [привіз].
Не "цікаємо" та не "дзікаємо"
Прислухайтеся до себе. Чи не вимовляєте ви [мабутць] замість [мабуть], [дзіти] замість [діти]? Якщо так, то зав’язуйте із цим. Така вимова характерна для російської та білоруської мов, в українській – звуки [д] і [т] вимовляємо глухо.
Звук [ч] твердий
Не вимовляйте "чяй", "чюю", "чітати".
Буква Щ в українській позначає два звуки [шч]
Вимовляємо їх коротко й чітко: [боршч], [дошч], [шчастя].
Звук [в]
Це моє улюблене. У кінці слова та перед приголосним звук наближається до [у]. Власне, щось середнє між [в] та [у]. Для цього звуку навіть є спеціальний значок у транскрипції, ось такий – [ў]. Правильно вимовляти: [віўторок], [прийшоў], [наўчати], [воўк]. Якщо заплуталися, забудьте. Головне, запам’ятайте, що звук [в] не можна наближати до [ф], щоб не було [любоф], [кроф] і, не дай Боже, [Шефченко].
В українській мові немає редукції
Щоправда, є асиміляція. Звуки треба вимовляти чітко й повнозвучно, не ковтати їх. Вимовляємо [київського], а не [киівськоо], [багато], а не [баато].
