Як святкували Маланку майже півсторіччя тому: знімки з колекції фотографа, мандрівника Арсенія Герасименка, який на пошану авторської архівної фотографії створив проєкт The Past.continues.
Маланка – український обряд зустрічі Нового року. За григоріанським стилем він наставав у ніч на 1 січня, за юліанським – на 14-те. Традиційно його відзначали гуляннями з перевдяганням і колядками. Сенс обрядових дій простий: обіграти перехід у новий день нового циклу і, зміною на одну ніч соціальних і гендерних ролей, перехитрити нечисть і привабити добрі сили. Тому головних персонажів, а вони йдуть парою: Маланка і Ґазда, Дід і Баба, Гуцул та Гуцулка, – грають неодружені хлопці, яких одягають у святковий етнічний костюм.
Арсеній Герасименко колекціонує старі фотоплівки, які потім проявляє, друкує і намагається знайти героїв світлин. Його приватна колекція налічує кілька тисяч негативів. Здебільшого це роботи українських фотографів від початку XX сторіччя й донині. Іноді колекціонерові вдається відтворити фото в тих самих декораціях із тим самим учасником. Знімки, які можна побачити нижче, датовані 1978 роком. Плівку Арсеній купив онлайн на аукціоні в Україні кілька років тому. А наприкінці 2021-го йому написала дівчина з Мукачева, яка впізнала батька на одній зі світлин. Фотографії, які Арсеній опублікував на закарпатському пабліку, зворушили їх із матір'ю. Батька на той момент не було серед живих вже 20 років. Герасименко надіслав їм усі знімки в високій якості, і святкування Маланки, яке відбувалося в селі Сасівка Мукачівського району Закарпатської області півсторіччя тому, здобуло нове життя. Проте автор фото лишається невідомим і досі.
Цікаво, що серед селян, які святкують Маланку, можна побачити чоловіка у військовій формі. Вона має настільки чудернацький та неприродний вигляд у засніжених карпатських горах, що її власникові не треба перевдягатися – за рівнем карнавальності образ рівноправний із традиційними.
