Листівки з фронту: як українські захисники та захисниці зустрічають Новий рік
Захисниця України, старший лейтенант, командир взводу, 28-річна Юлія Микитенко – про новорічні свята на фронті, дідух, різдвяного павука та подарунки для побратимів і посестер.
"Торік 1 січня мене розбудили і повідомили про загибель мого підлеглого пілота, — каже захисниця України, старший лейтенант, командир взводу, 28-річна Юлія Микитенко, яка разом з побратимами і посестрами наразі знаходиться в районі Соледару. — Це був молодий, працьовитий завзятий хлопець. Я горювала за ним певний час. Тому з минулого року 1 січня для мене назавжди з тінню горя". Втім, Юлія створює свято — для бійців і для себе.
Про минулі святкування
Причини відзначати Різдво та Новий рік для мене — різні в різні періоди війни.
Під час АТО щось схоже на святкування в нас було з 2017/18 року, коли я була командиром окремого розвідувального взводу. Зробили салати в цинках з-під боєкомплектів, трохи посиділи.
Під час повномасштабного вторгнення 2022-2023 зробила невеличке свято. В мене було доволі велике КСП (Командування Сил підтримки Збройних сил України. — Прим. ред.) у великому будинку. Поставили ялинку, наготували салатів, покликали хлопців з сусіднього підрозділу. Це була тематична вечірка, темою була магія. Я зробила невеличкі подарунки (брелоки зі світу Гаррі Поттера з тим персонажем чи атрибутом, з яким у мене асоціювались побратими).
Цей Новий рік для мене відрізняється. Свято як таке не відчувається — в очікуванні штурмів з боку РФ. Повсюди багнюка. Втома. Але все ж зроблю посиденьки для хлопців зі скромними подарунками. Вважаю це своїм обов'язком як командира. Для підтримки хоча б якогось настрою.
Про святкування 2024
Цього року зустрічаємо Новий рік в маленькому приміщені, тож я ухвалила рішення поставити дідух і почепити павука. Вже в цілому давно хотіла перейти на дідухи замість ялинки, а тут просто дуже ще й вписується в інтер'єр.
Павука прислав у подарунок виробник дідухів. Я боялась замовляти, бо виріб дуже ніжний, — думала, не доїде. Зараз дуже тішуся — повісила його в кімнаті і дуже вдячна.
Малюнки і різдвяні поробки передали діти. Я купила декілька дерев'яних ялинкових прикрас в "Чудо Маркеті" в Слов'янську. Пару крафтових свічок, дерев'яні ялинкові прикраси на стелі, віночок на дверях на вході. Ще, думаю, завтра докуплю трошки гірлянд (інтерв'ю від 30 грудня 2023 року. — Прим. ред.).
Хлопцям, які будуть святкувати Новий рік на позиціях, замовила свічки від українського виробника у вигляді ялиночок. Bella Candela просто подарували їх, коли дізнались, що вони поїдуть по бліндажах; зібрала смаколики і малюнки дітей для прикрашання бліндажів.
Як реагують на це побратими та посестри? Думаю, з приємністю.
Про святковий настрій
Він трошки є, але більше в атмосфері напруги і очікування. Зробимо невеличкий стіл, трохи посидимо і будемо відпочивати. Для нас насправді це черговий напружений робочий день в очікуванні подачі з боку противника.
Про святкове вбрання
Максимум — це вимитися/випратися перед Новим роком. Всі зустрічають по формі, або у "термусі" — термобілизні. Зрештою, щомиті може виникнути потреба евакуйовувати, везти додаткові засоби на позиції; можуть зірвати для додаткових екіпажів. Тобто повної розслабленості і відчуття свята однаково нема.
Жодного макіяжу — я взагалі тут таким не користуюсь. Тут інколи води не вистачає голову помити, а витрачати зайві літри на зняття макіяжу — це затратно. Та і в обставинах, коли будь-якої миті треба летіти на позиції і проводити там енну кількість часу, не дуже практично.
Про святкове меню
Воно тут умовне. Картопля, пару салатиків, нарізки (сир/ковбаска), бутерброди зі шпротів і солоного огірка. Та й, певно, і все.
Дуже багато продуктів дає ЗСУ: овочі, фрукти, сік, консервація, м'ясо — курка або свинина, печиво, чай. Все це видається Збройними Силами, і браку продуктів ніколи не було. Докупимо, можливо, якісь соуси, червону ікру — ну або її подібність, що продають в місцевому супермаркеті, — дитяче шампанське, безалкогольне пиво.
Про те, чого не вистачає на свята
Сумую винятково за родиною. Мамою, братом, тіткою, нареченою брата. Було б добре, щоб вони приїхали до мене. Брат заїжджав, привозив волонтерську допомогу перед Різдвом разом з другом. Влаштувала невеликий стіл, і ніби святкували Різдво в колі родини.
Про смаколики на фронт
Часто волонтери намагаються приготувати якісь смаколики — салати, випічку, — щоб потішити вояків на фронті. Заледве для військових це має якесь значення. Я особисто проти і наполягаю на цьому, адже і сама не беру продукти короткого терміну збереження. В салатах є сметана/майонез, плюс доба на доправку, а зараз плюсова температура. На фронт воно доїжджає вже не першої свіжості. Багато хто хоче передати домашнє і свіженьке, а по факту отак потроху назбирається величезна кількість "скоропорту". Ми не споживаємо в такій кількості — просто не встигаємо. Та і ємностей для зберігання нема.
Переважно те, що готуємо, зберігаємо на вулиці, щоб не зіпсувалось в першу добу.
Тому я категорично проти, щоб такі продукти передавались на фронт. Це мило, але непрактично, і краще спитати у бійців, чи їм це потрібно. Бо, на жаль, більшість викидається. Просто тому, що нема де зберігати, та й не встигаємо їсти.
Якщо це готується для себе з думками про бійців, — це приємно і слугує зайвим нагадування цивільним, що багато співгромадян не можуть бути вдома в колі сімʼї, розслаблятись і насолоджуватись свіжою домашньою їжею.
Про вітання від близьких
Вони подарували подарунки. Можливо, зробимо якийсь відеозідзвон, якщо старлінк дозволить.
Про новорічні бажання
"Камаз" дронів — як мавіків, так і FPV (ударні дрони – Прим. ред.). Всі мої бажання зараз — довкола збереження особового складу, свого і українських воїнів. Найкраще, що я можу зробити, — це вчасно виявляти ворога і здійснювати вогневе ураження FPV. Тому наразі це моє найзаповітніше бажання. Побільше "мавіків" і FPV.
