Яким є дім дизайнера Ріка Оуенса на острові Лідо

Дизайнер Рік Оуенс, відомий трансгресивним підходом до моди і створенням масивних меблів, що наче збереглися з доісторичних часів, спроєктував біля пляжу Лідо простір собі до пари – мінімалістичний і радикальний.

Рік Оуенс на балконі-терасі своєї квартири. На передньому плані – "Уклінний хлопчик", бронзова скульптура Жоржа Мінне

"Я завжди був у захваті від Лідо: провінційне узбережжя, що сусідить з Венецією, але немає її недоліків, – розповідає Рік Оуенс. – До того ж це місце – за дві години їзди від фабрики, де виробляють мій одяг, і я звик приїжджати сюди у справах. Проводжу тут не менше тижня щомісяця і часто майже все літо. Роками я зупинявся в готелі Excelsior, але не міг більше жити в обстановці, створеній кимось іншим".

Перед письмовим столом з необробленого дерева, створеним за проєктом Ріка Оуенса, – крісло Eliel Saarinen, рідкісна модель з гарнітури 1907 року, інші частини якої можна знайти в кожній з квартир дизайнера. У глибині, на дерев'яному п'єдесталі, – бронзовий "Портрет Філіппо Томмазо Марінетті", скульптура роботи Таята

За декілька сотень метрів від легендарного готелю, в якому зупиняються зірки під час Венеційського кінофестивалю, розміщений кондомініум Miramar, будівля 1950-х років з видом на пляж, – Оуенс придбав тут два останні поверхи. "Обстановка була неймовірно кітчевою – просто буяння кольору! Пошарпана, але не розкіш", – додає він з усмішкою.

Вид з тераси на пляж Лідо

З допомогою архітекторки Анни Тумаіні, що оформлює всі бутики Оуенса, дизайнер організував на останньому поверсі простір, чудово пристосований для способу життя, розлініяного, як нотний лист: робота, читання, пляж, силове тренування і неодмінна сієста після полудня. Нижній поверх перетворений на робочу студію для співробітників.

Книжки займають важливе місце в житті Ріка. Вони випадають з куртки, супроводжують його на пляжі, розповзаються з книжкової шафи і збираються стопками на меблях

"Зразком для мене був літній будиночок Cabanon Le Corbusier, але в сучасному виконанні: функціональний і ефективний, – пояснює Оуенс. – Я хотів щось суворе, майже холодне, що поєднує витонченість Жан-Мішеля Франка з суворістю архітектури часів Муссоліні". Планування квартири переосмислили згідно з цим баченням, розділили приміщення на три зони: вітальню-кабінет, спальню-ванну і тренажерний зал, де господар щодня вправляється не менше години. Кухні в звичному розумінні немає, замість неї – кавоварка, посудомийка і мікрохвильова піч. Така мінімалістична місцина для життя.

Вітальню з балконом-терасою сполучають французькі вікна. Диван є великою кам'яною лавою, доповненою матрацами та подушками з грубої тканини. Поруч зі скульптурою – одне з крісел Еліеля Саарінена. У глибині – табурет з необробленого дерева, створений за проєктом Ріка Оуенса

Вибір єдиного матеріалу – білого сардинського каменю, використаного для підлогового покриття всередині і зовні, для перил, подіумів і підстави сидінь, – робить ансамбль цілісним. Всі дверні коробки, що ведуть на балкон-терасу, який оточує квартиру з трьох сторін, перепроєктували і виготовили з нержавіючої сталі – щоб море виднілося з сяйної рами. Меблів – мінімум: лавки, дерев'яний стіл і кілька табуретів. "З віком я все більше відчуваю потребу в простоті, – зізнається дизайнер. – Мені необхідно прибрати всі непотрібні речі, які заважають мені зосередитися на головному. Простір навколо мене має бути схожим на невинно-чистий екран, куди я можу проєктувати свої ідеї. Людина слабка – і щоб працювати, потрібна дисципліна".

Кухня, зведена до кавоварки, мікрохвильовки і посудомийки, захована за дверима дзеркальної шафи в тренажерному залі. Поруч з кухонною раковиною – кубки з гірського кришталю, срібне та кістяне столове приладдя, виконане за малюнками Ріка Оуенса. Квіти дизайнер не любить, замість них – листя жасмину на підлозі: він збирає їх на терасі і прикрашає квартиру.

Рідкісний виняток із цієї квазімонашої аскези – кілька крісел Еліеля Саарінена, улюбленого дизайнера Ріка Оуенса, що належать до рідкісної серії 1907 року; стопки книг на підлозі і полицях книжкової шафи; колекція бронзових ваз роботи Х'юго Елмквіста і футуристичні скульптури Таята або Ренато Бертеллі, що свідчать про захоплення господаря італійською культурою середини ХХ століття.

Рік Оуенс на балконі-терасі своєї квартири. На передньому плані – "Уклінний хлопчик", бронзова скульптура Жоржа Мінне

Череп на письмовому столі і пістолети, успадковані від батька, великого колекціонера вогнепальної зброї, викликають у Оуенса змішані почуття: захоплення красою їхньої форми і відраза перед жахами, які вони втілюють, слугують дизайнерові memento mori, нагадуванням про смерть. "Кожен мріє про безсмертя, – вважає він. – Смерть – ось та проблема, яку повинні прагнути вирішити всі творчі люди".

Ванна складається з душу і кам'яного умивальника. На лаві, що слугує столиком, – дві бронзові вази роботи Х'юго Елмквіста і металевий кубок Ріка Оуенса. На передньому плані – "Безперервний профіль дуче", скульптура Ренато Бертеллі

Текст: Марі Кальт

Фото: Jean-François Jaussaud