Врахувати всі чинники: що таке архітектурне мислення
Поведінці людей притаманна певна ірраціональність. Кожен з нас схильний періодично керуватися емоціями й не зважати на факти. Усі ми з тих чи інших причин можемо відкинути сталеві аргументи на користь власних відчуттів і бачень. Так, іноді нам щастить, і варіант, обраний серцем, спрацьовує краще, ніж той, який би ми обрали холодним розумом. Однак це радше виняток, а не правило. Ухвалюючи рішення, не зваживши всіх "за" та "проти", не врахувавши всіх чинників, ми можемо потрапити в скрутне становище різноманітних масштабів. Саме тому в суспільній свідомості починає набувати ваги поняття "архітектурного мислення".
Отже, в цьому матеріалі розбираємося, що таке архітектурне мислення разом зі школою креативних професій SKVOT та її лекторками: архітекторкою й тимлідом у Balbek Bureau Оленою Брянцевою, засновницею та головною архітекторкою IK architects Катериною Яровою, а також архітекторкою та співзасновницею освітньої платформи PLUS MINUS Маргаритою Борисовою.
Катерина Ярова, засновниця та головна архітекторка IK architects
Маргарита Борисова, архітекторка та співзасновниця освітньої платформи PLUS MINUS
Фундамент: поняття архітектурного мислення
По суті, архітектурне мислення — це процес, під час якого ухваленню рішень передує комплексний аналіз ситуації. Однак цей аналіз геть не поверховий і потребує врахування всіх можливих чинників. "Коли ми проєктуємо простір, то вдаємося до жонглювання десятками важливих тем, на які не можна не зважати. До них належать інклюзивність, доступність, сталість, баланс між нашим комфортом сьогодні та його наслідками в майбутньому, естетика, економічна обґрунтованість, прорахунок усіх можливих сценаріїв, зокрема найгірших, — розповідає Маргарита Борисова. — Окрім того, на тлі цих складних і відповідальних тем ми не забуваємо про мрії, фантазії, експерименти, творчі амбіції".
Сенс архітектурного мислення полягає в розумінні взаємозалежностей, у здатності побачити, як одні зміни впливають на інші. Цей метод мислення перебуває десь на межі між передбаченнями й невизначеністю; між розгляданням загальної картини й залученням сторонніх поглядів; між запланованими та надзвичайними змінами.
"Це методологія вивчення світу та розв’язання завдань за допомогою розуміння різноманітних дисциплін. Ці дисципліни змішуються й тісно переплітаються, а логіка однієї накладається на логіку іншої, — зазначає Олена Брянцева. — Однак істина в тому, що будь-яке завдання можна розкласти на функціональні частини, розбити на менші компоненти й далі аналізувати потреби та ухвалювати рішення щодо кожного з них".
Антагоністи: що вам заважає мислити як архітектор
"На противагу архітектурному мисленню є пласке, однобоке міркування, коли ми враховуємо лише один чинник. Найпростіший приклад: коли, проєктуючи будівлю, ми думаємо тільки про красу, але не функціональність, — говорить Маргарита Борисова. — Це матиме негативний вплив на всіх користувачів, орендарів, перехожих, сусідні будівлі. Ви забули про інсоляцію — ваші сусіди сидять у темряві з пліснявою, ви забули про дашки й навіси — ваш перший комерційний поверх оминають перехожі в погану погоду. Тобто якщо масштабувати цю думку, то брак комплексного архітектурного мислення призводить до безлічі проблем, про які ви спершу навіть не могли подумати".
В архітектурі не досить просто зрозуміти, як працює система. Найважливіше — збагнути, що стоїть за ухваленими рішеннями. Мислити як архітектор — це бачити компроміси в кожному рішенні й аналізувати їх, щоб визначити, яке рішення є найкращим, залежно від головної мети. Думати, як найліпше сформулювати складне питання, розв’язати проблему, розповісти заплутану історію простими словами — все це приклади мислення з метою.
"Головними антагоністами архітектурного мислення є байдужість і криза розвитку, — говорить Катерина Ярова. — Байдужість — це лихоманка сучасності. Дехто обирає існування інфузорії-туфельки, не цікавиться нічим, прокрастинує, не має власних цілей і мети. Байдужість спонукає до споживацького життя, без роздумів про спадок, який залишимо після себе. Криза розвитку — зупинка поповнення знань. Натомість архітектурне мислення — це методологія пізнання світу й розв’язання завдань за посередництва широкого спектра знань. Аналіз і розуміння причинно-наслідкових зв’язків зроблять життя людини відповідальнішим".
Мислити як архітектор: щоби що?
Архітектурне мислення як комплексний процес здатне покращити наше розуміння не лише тих чи інших подій, а й того, що ми робимо з власним життям; ця методика допомагає нам ухвалювати найкращі рішення й розуміти, як ці рішення обернуться для нас та інших. Архітектурне мислення пояснює складність сучасного життя й дає змогу зважено поглянути на майбутнє, з огляду на емоції й факти, думки та реальність.
"Архітектурне мислення — корисна річ не лише для проєктувальника. Його потрібно застосовувати в повсякденному житті, у розв’язанні довгострокових та складних завдань, що потребують аналізу для досягнення найкращих результатів, — зазначає Олена Брянцева. — Системність і структурність підходу в мисленні важлива в будь-якій сфері життєдіяльності. Коли ти добре розумієш завдання, оцінюєш ризики та вимоги, інтегруєш досвід минулого, а заразом ще й покроково рухаєшся вперед, успіх у будь-якій справі тобі забезпечено".
Довідка
Маргарита Борисова — лекторка курсу Archicad у SKVOT.
Лєна Брянцева — лекторка курсу "Дизайн кафе, барів, ресторанів" у SKVOT.
Катерина Ярова — лекторка курсів "Професія дизайн інтер’єру" та "Як відкрити власне архітектурне бюро" у SKVOT.
Читайте також
