Як не вірити фейкам в інтернеті: 4 корисні книжки
Як навчитися розрізняти фейки та орієнтуватись у величезному морі інформації, що нас оточує? У цьому можуть допомогти хороші книжки. Їх спеціально для Vogue.ua рекомендує Світлана Павелецька, співзасновниця видавництва #книголав та консультантка зі стратегічних комунікацій.
Ми всі читаємо багато новин. Якщо бути відвертими, ми майже живемо в інтернеті. Це світ без меж, що, звичайно, вражає, але в той самий час — має жахати, бо світ без меж — це відсутність можливості спертися. Як зрозуміти де правда, а де брехня? Як розрізняти фейки? Як зрозуміти, що вас обдурюють чи, принаймні, просто навчитися базовій інформаційній гігієні?
Можу порекомендувати кілька книжок, які допоможуть знайти точку опору.
"Війна за реальність: як перемагати у світі фейків, правд та спільнот", Дмитро Кулеба
Вже добра відома книжка міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, яка цього року була перевидано втретє і була доповнена автором. Це своєрідний підручник з виявлення і відбивання брехні, маніпуляцій і пропаганди ворога, і пошуку правди. Дмитро Кулеба подає п’ять головних правил самозахисту й пошуку правди. Їх розуміння дозволить вижити та перемогти в цій війні за реальність. Принаймні, шанси на це суттєво збільшаться. Кожне правило є окремим розділом:
1. Спиратися на реальність.
2. Критично мислити.
3. Керувати емоціями.
4. Відчувати спільноту.
5. Взаємодіяти з державою.
Усе в цій книжці є персональним професійним досвідом автора. Враховуючи його роботи під час повномасштабного вторгнення, він 100% розуміє, про що пише.
#книголав
"Постправда", Лі Макінтайр
Ця книжка розглядає численні випадки часів президентства Дональда Трампа та його вільне поводження з фактами й використання "магічного мислення". Ба більше, автор іде ще далі і демонструє, що постправда починалася не з американських виборів 2016 року чи українських 2019 року. Він показує зародження цього феномена в маніпулятивному запереченні наукових фактів про куріння, еволюцію, вакцинацію і глобальне потепління.
Автор розбирає психологічні ефекти, занепад традиційних медіа і розквіт соціальних мереж, а також узяте на озброєння правими радикалами постмодерністське твердження про те, нібито об’єктивної правди не існує. перший крок у боротьбі з постправдою — це почати цікавитися нею.
Arthuss
"Мислення швидке й повільне", Деніел Канеман
У своїй книзі автор розповідає про дві системи мислення:
- система 1 спрацьовує автоматично і швидко, з мінімальною кількістю зусиль чи взагалі без них, без відчуття вольового контролю;
- система 2 зосереджує увагу на розумовій діяльності, що потребує розумових зусиль, зокрема складних обчислень.
Функціонування Системи 2 часто пов’язують із суб’єктивними відчуттями діяльності, вибору та концентрації. Знання цих систем допоможе робити правильний, чи принаймні свідомий вибір.
"Наш Формат"
"Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими", Томас Ніколс
Ніколс стверджує, що 90% усього, що є в інтернеті, — сміття, а знаходить корисне онлайн лише той, хто навчений шукати. До інтернету не можна звернутися, як до бібліотекарів: він несистемний і невпорядкований. А ще він спонукає думати, що всі погляди однакові, бо вони пропливають в одному потоці стрічки новин/пошукових запитів, і уможливлює "клавіатурну відвагу": активно висловлюються ті, хто у дискусії віч-на-віч боялися б не вистояти.
Але на жаль, жодна книжка не зможе стати лакмусовим папірцем, який заради вас зможе визначати, де правда, а де брехня. Тому читайте, аналізуйте та пам'ятайте — вас завжди можуть обманути.
"Наш Формат"
