10 український слів, що пройшли крізь віки

397 років тому, 20 серпня 1627 року, вийшов друком перший словник староукраїнської мови "Лексикон словенороський і Імен толкованіє", знайомитися з яким сьогодні – одне задоволення.

Знаменитий церковнослов’янсько-український словник "Лексикон словенороський і Імен толкованіє" уклав і видав своїм коштом український друкар, гравер, викладач і релігійний діяч Памво (в миру Павло) Беринда. Він походив із Заходу України, друкарське ремесло вдосконалював у Кракові, працював у друкарнях Стрятина, Крилоса, Львова. У другій половині свого життя, по смерті дружини, постригся у ченці і прийняв ім’я Памво. Скоро по тому, 1619 року, переїхав до Києва, де став очільником Києво-Печерської друкарні. Беринда брав участь у виданні низки книжок, але найвидатнішим серед них є його "Лексикон" — найбільше досягнення тогочасного українського словникарства.

Памво Беринда

Заради справедливості зазначимо: "Лексикон" мав попередника — "Лексис" (1596) Лаврентія Зизанія, перший словник з відомим авторством. Проте, той був виданий у Вільнюсі й містив усього 1061 слово, тоді як у фундаментальній праці Беринди, що вийшла друком в Україні, налічується майже 7 тисяч статей. Памво Беринда чи не першим зрозумів, що церковнослов’янська, або словенська, як її називав, мова є малозрозумілою українцеві, через що "церковь руська власним синам своїм в огиду приходить" — а відтак потребує перекладу. І не помилився: його "Лексикон", де церковнослов’янські й іншомовні слова тлумачилися живою розмовною мовою, часто з додаванням синонімів і фразеологізмів, був популярний настільки, що його не раз перевидавали і навіть переписували.

Памво Беринда укладав перший український словник — "книгу свого життя" — мало не 30 років. До пам’ятної дати ми вибрали з "Лексикона" десять цікавих слів, які пройшли крізь віки і вживаються у розмовній українській мові і зараз — щоправда не так часто, як того варті. Цікаво, чи всі ці слова відомі вам, чи зрозуміли би ви Памву Беринду, головного українського друкаря початку XVII століття?

– Галузка (гілка)

– Гаптувати (вишивати)

– Єдваб (шовк)

– Оздоба (прикраса)

– Офіра (жертва)

– Пантофлі (м’які кімнатні туфлі)

– Плюгавий (мерзенний)

– Розмаїтий (неоднорідний за певною ознакою)

– Цинамон (кориця)

– Шарлат (пурпур)