Книжка на вихідні: "Зникнення Стефані Мейлер" Жоеля Діккера
Щовихідних редакція Vogue.ua вибирає нові книжки, які нас вразили. Цього разу редакторка відділу культури Дарія Слободяник рекомендує чудовий детектив модного швейцарського автора Жоеля Діккера.
Такого захопливого детективу я не читала з тих пір, як у 14 років проковтнула всю Агату Крісті. Коли читаєш Жоеля Діккера, починаєш розуміти, що мають на увазі кліше "тримає в напрузі", "неможливо відірватися" та інші. Останні сторінок 200 його роману "Зникнення Стефані Мейлер" (а всього їх 800) я читала з підвищеним пульсом і прискореним серцебиттям – так хотілося швидше дізнатися, хто вбивця (на відміну від Агати Крісті, у якої легко вгадати винного ще на початку книжки, Діккер ювелірно приховує інтригу), хто винен і, головне, чому.
Жоель Діккер34-річний Жоель Діккер – один з наймодніших сьогодні франкомовних авторів. Успіх прийшов до нього порівняно рано, в 27 років, з виходом його другого роману "Правда про справу Гаррі Квеберта" (теж варто прочитати). До цього часу симпатичний Жоель Діккер був уже досвідченим автором: ще в 10 років він разом з другом заснував у Женеві свій перший журнал, який пропрацював сім (!) років, і за який Жоель отримав статус "Найкращого молодого головного редактора Швейцарії" за версією видання La Tribune de Genève. Роман "Правда про справу Гаррі Квеберта" приніс молодому письменнику запаморочливий, немов у кіно, успіх: книжка взяла Гонкурівську премію, Гран-прі Французької академії, була перекладена на 30 мов по всьому світу, а за англійський переклад автор отримав пів мільйона євро. Його наступний роман чекали з особливим нетерпінням – і преса, і читачі. Символічно, що напругу і стрес, які навалюються на молодого письменника з першим успіхом, Жоель точно описав у "Правді про справу Гаррі Квеберта", головний герой якого – молодий письменник, що злетів швидко і яскраво на самий Олімп і переживає на початку роману кризу чистого аркуша після величезного успіху.
Здається, ця криза самому Жоелю Діккеру незнайома. Торік вийшла його нова книжка "Зникнення Стефані Мейлер" – ще точніша, динамічніша, яскравіша, ніж "Правда про справу Гаррі Квеберта". Le Figaro написали лаконічно – "бестселер, від якого неможливо відірватися". Переваг у книжки кілька, і хитро закручений детективний сюжет тут не головне – є безліч детективів з хорошим сюжетом, але слабо написаних. У Діккера – легкий, елегантний стиль, розкішні діалоги, багато деталей, гумор – книжка неспішна і при цьому шалено динамічна.
Дія відбувається в буржуазному курортному містечку Орфей у штаті Нью-Йорк: його жителі багаті та успішні, люблять книжки, мистецтво, театр і впевнені, що їхній тихий Орфей – значно краще за Нью-Йорк. 45-річний капітан поліції Джессі Розенберг, унікальний слідчий на прізвисько Капітан 100%, вирішує подати у відставку. На прощальній церемонії з'являється журналістка з Нью-Йорка Стефані Мейлер і заявляє, що двадцять років тому (1994 рік) він припустився фатальної помилки в розслідуванні вбивства чотирьох осіб і звинуватили невинного. Через кілька годин Стефані Мейлер таємничо зникає, а тоді її знаходять убитою. Розенберг разом з напарником і молодою поліцейською Анною беруться за розслідування справи 20-річної давності.
Фото: starylev.com.uaГоловна сіль книжки в тому, що цей сюжет – лише зав'язка, після якої в романі з'явиться ще десяток героїв. Кожен з них привноситиме в інтригу нові деталі і ускладнюватиме сюжет, і як тільки гадатимеш: "Ну нарешті я знаю, хто вбив Стефані Мейлер", – письменник лускатиме по носі новим витком інтриги. І так – усі 800 сторінок. Завдяки всьому цьому "Зникнення Стефані Мейлер" – велике читацьке задоволення. А ще – сильний контраргумент тим, хто по-снобістськи любить розмірковувати, що будь-який, навіть найміцніший детектив, – масовий жанр, і до інтелектуальної прози йому далеко. З інтелектуальністю у Жоеля Діккера все в порядку – його герої хоч і не міркують про давньогрецьку літературу, як персонажі Донни Тартт, проте, разюче сучасні і розумні. Тому не прогавте.
Український переклад книжки представило 2019 року "Видавництво Старого Лева".
