Книжка на вихідні: "Двері в літо" Роберта Гайнлайна
Щовихідних команда Vogue UA розповідає про книжки, які слід прочитати. Цього разу редактор сайту Марина Шулікіна ділиться враженнями від роману "Двері в літо" Роберта Гайнлайна.
Цей роман опинився у мене випадково. Прочитала я його завдяки спритним маніпуляціям співрозмовника, який настільки зачаровано розповідав про Гайнлайна, що я не встояла. Те, як він відгукувався про письменника, я можу розповідати про Ремарка, Гарді чи схожих на них, але точно не про фантастів. Проте, роман "Двері в літо" мене зачарував, і за допомогою своєї наївності і легкості, які закодовані в кожному слові, змусив по-новому подивитися на жанр.
Перше видання книжки "Двері в літо" Історія, що починається 1970 року і розповідає про винахідника робототехніки Денієла Буна Девіса, написана простою мовою і позбавлена будь-яких літературних шедеврів. І незважаючи на це, "Двері в літо" – неймовірно життєствердний роман саме завдяки своїй невимушеності. Автор викликає у читача почуття абсолютної неупередженості, яка чергується з глибокою зацікавленістю, викликаною різкими змінами сюжету.
Роберт ГайнлайнЗа своєю природою наукова фантастика викликає дуже багато запитань, на які можна вічно шукати відповіді; перетворює приємні муки допитливості в агонію її невдоволеності. Але "Двері в літо" зовсім про інше: про людський розум і щиру любов у різних проявах, про прагнення жити і розвиватися.
Роберт Гайнлайн – "батько" наукової фантастики і перший професійний письменник США у цьому жанрі. Чи правдива історія про те, що він написав книжку всього за 13 днів, – невідомо, хоча після прочитання здається, що автор не збрехав. Такий яскравий і місцями безглуздий потік фантазії, мабуть, можна оформити лише за такий короткий термін. Вирішувати, наскільки він гарний, доведеться кожному самостійно. Але той факт, що цей роман без старань можна проковтнути за день, говорить сам за себе. Мені навіть не соромно перед Набоковим, чию книжку довелося відкласти, аби прочитати "Двері в літо".
