UA

Журнал VOGUE

Подписаться
Продолжая просмотр сайта, вы соглашаетесь с тем, что ознакомились с обновленной политикой конфиденциальности и соглашаетесь на использование файлов cookie.
Соглашаюсь

5 творів Ліни Коcтенко, які має прочитати кожен українець

19 марта 2022

Сьогодні, 19 березня, виповнюється 92 роки видатній і найцитованішій українській поетесі та справжній легенді – Ліні Костенко. За своє довге й яскраве життя Ліна Костенко пережила багато. Так, у радянські часи вона була дисиденткою, а її твори переслідувалися. Разом з тим, вона стала відомою на увесь світ: її твори перекладено багатьма європейськими мовами, поетеса є лауреаткою Шевченківської премії та премій Фундації Антоновичів (США), імені Петрарки (Італія). В день народження поетеси згадуємо її найвизначніші твори, які має прочитати кожен, – бо в них є правда, ніжність та неймовірна мудрість, що стане підтримкою для кожного українця у буремні часи.

Ліна Костенко
«Берестечко», 1999

Історичний роман, присвячений трагічній події в історії України – поразці війська Богдана Хмельницького під Берестечком у 1651 році.  Ліна Костенко писала роман упродовж трьох десятиліть, а літературознавці ставлять цю книгу в один ряд з історичними поемами Шевченка і Франка, а також західних авторів – Байрона і Гете. Особливо цікаво читати його сучасним українцям, які, на жаль, просто зараз стали свідками справжньої, жахливої війни. Але саме тому сьогодні ця поема сприймається особливо: Ліна Костенко описує не лише переживання гетьмана Хмельницького через поразку, а й велику увагу приділяє долі України, яка ніколи не була простою. Деякі рядки з поеми сприймаються просто пророчо, з огляду на події сьогодення: “Хто ж волю дасть, як не взяли самі?!” – це ті слова, які у розпачі вимовляє Богдан Хмельницький.

«Маруся Чурай», 1979

Саме цей роман приніс українській поетесі світову славу – а також Шевченківську премію у 1987 році. Роман присвячений постаті Марусі Чурай – видатної української піснярки, та розповідає про її долю на фоні буремних історичних подій 17 сторіччя. Яскравий, емоційний, ліричний роман у віршах підіймає цілу низку питань: це і філософія любові, навіть нещасливої; і зрада, і духовне багатство українців, і доля митця як голосу свого народу. Ідеальний твір для прочитання у буремні часи, які всі ми зараз переживаємо – щоб вірити у нашу перемогу та щасливе майбутнє українців. Рекомендуємо замовити за можливості подарункове видання 2018 року з чудовими ілюстраціями Владислава Єрка, що вийшло у видавництві "А-ба-ба-га-ла-ма-га".

«Сад нетанучих скульптур», 1987

Одна з найбільш зворушливих, романтичних та символістських збірок поезій Ліни Костенко. Більшість віршів, що ввійшли до збірки, присвячені природі, образу жінки, коханню, саду – тож стануть справжньою розрадою у воєнні часи. Окрім віршів, до збірки увійшли поема-балада "Скіфська одіссея", драматичні балади "Сніг у Флоренції" і "Дума про братів неазовських".

«Записки українського самашедшого», 2010

Перша нова книга Ліни Костенко, що вийшла у 2000-роках, і перший прозовий роман видатної поетеси. Головний герой роману – 35-річний програміст, який переживає особисту драму і розмірковує про недоліки сучасного глобалізованого світу. Герой розуміє, що надлишок інформації та розвиток технологій насправді іноді тільки віддаляють нас одне від одного. У цьому романі, створеному в 2010 році, Ліна Костенко випередила час. Книга вийшла у видавництві "А-ба-ба-га-ла-ма-га". За жанровою стилістикою, «Записки українського самашедшого» — "насичений мікс художньої літератури, внутрішніх щоденників, сучасного літописання і публіцистики". Книга має величезний попит: так, перший наклад у 10 тисяч примірників розкупили за пів місяця.

Поезія "Життя іде і все без коректур..."

Ліна Костенко – мабуть, чи не найцитованіша поетеса в Україні. Ми вивчали її вірші на пам'ять у школі та університеті, і багато з них пам'ятаємо до сьогодні, не важливо, скільки нам років і наскільки давно це було. Хтось більше любить любовну лірику Ліни Костенко, хтось – громадянську й історичну. Але якщо треба було б вибрати один вірш Ліни Костенко і читати кожного дня, ми б запропонували дуже відому поезію, що починається рядками "Життя іде і все без коректур..."

...Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.

Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати.

Ця поезія присвячена цінності часу – матерії, яка дуже плинна, неосяжна та й досі незрозуміла. Але під час війни, коли щодня гинуть невинні люди, ми ставимося до часу по-особливому – і маємо поспішати жити.

Еще в разделе BOOKS

Популярное