Чому "Розрив" — один із найголовніших серіалів десятиліття
Стримінгова платформа Apple+ підтвердила, що серіал "Розрив" (Severance) буде продовжено на третій сезон. Фанати вже в передчутті, адже другий сезон, остання серія якого вийшла 20 березня, задав нову планку драматизму в цій антиутопічній історії про жорсткий корпоративний світ. Глядачі змогли подивитися на головних героїв як на глибоких особистостей, а не просто жертв обставин, зануритися у світ їхніх страхів, переживань і боротьби. І ці особистості готові дати бій корпорації Lumon Industries вже в наступному сезоні. А ми зібрали кілька цікавих фактів про "Розрив", які змусять дивитися серіал ще уважніше.
Нагадаємо, що "Розрив" — американський науково-фантастичний трилер, створений Деном Еріксоном, Беном Стіллером та Аойфом МакАрдлі. Серіал розповідає про працівників компанії Lumon Industries, які добровільно погодилися на хірургічну процедуру, що поділяє їхні спогади на робочі й домашні. Цікаво, що шоуранер Ден Еріксон вигадав концепцію "Розриву" з власного досвіду: працюючи на виробництві дверей, він настільки не любив цю роботу, що одного разу подумав — було б чудово не пам’ятати про ці вісім годин після повернення додому. Ідея втілилася в серіал, який лише у США зібрав понад 600 мільйонів хвилин перегляду.
Референси до класичного кіно
Офіс — важлива частина у візуальній естетиці "Розриву". Це холодний, максимально формалізований і майже неживий простір. Атмосферу корпоративного пекла сценаристам допомогло відтворити класичне кіно. Кінематографісти використали жорстку геометрію столів, розділених перегородками: працівники перебувають у спільному просторі, але водночас ізольовані, позбавлені індивідуальності.
Ця повторюваність осередків нагадує про такі стрічки, як "Квартира" (1960), "Суперсімейка" (2004), "Час розваг" (1967), "Барбі" (2023) і навіть "Натовп" 1928-го року. Джеремі Гіндл, художник-постановник шоу, розповів архітектурному журналу Dezeen, що його надихали саме простори 1960-х років, коли більшість офісів були виключно місцями для роботи, створюючи суворий розподіл між офісом і домашнім життям. "Я вважаю, що робочі місця зараз виглядають як "фальшиві" — вони схожі на домашні". Також Гіндл погрався з висотою стель — він спеціально зробив їх низькими, щоб підкреслити обмеженість прав головних героїв. Схожі прийоми ми бачили у "Бути Джоном Малковичем" та "Чужому".
Запрошення Обами
Бен Стіллер, виконавчий продюсер "Розриву", розповів, що запрошував до участі Барака Обаму. Пропозицію він передав через друга, знайомого з адвокатом колишнього президента США. Обама навіть надіслав e-mail у відповідь: "Привіт, Бене! Я великий шанувальник серіалу, обожнюю перший сезон, не можу дочекатися другого. Не думаю, що у моєму графіку знайдеться час, щоб це здійснити".
Дрескод як релігія
Художники з костюмів придумали, що всі співробітники Lumon Industries мають інструкцію, як одягатися на роботу. Жінкам наказується носити блузки та трикотажні топи, спідниці до коліна, зручні туфлі та колготки. Ще тут заборонені будь-які логотипи — повне знеособлення. Усі лого сканує детектор при вході в офіс, навіть наручні годинники героїв — без жодного брендового маркування. Акторка Брітт Лоуер, яка зіграла Гейлі, зізнавалася, що для неї найскладнішим елементом костюма стали капронові колготки. А ось взуття їй підібрали зручне — туфлі Repetto.
Культові меблі
Захоплення Джеремі Гіндла 1960-ми знайшло віддзеркалення й у меблях, які ми бачимо на екрані. Телевізор Dieter Rams 1964-го, туалетний стіл із дзеркалом Joe Colombo 1965-го, розкішні крісла Ricardo Fasanello 1968-го — лише частина скарбів, які допомагають відтворити фірмову ретрофутуристичну естетику у "Розриві".
Лінгвістичний вплив
The New York Times звертає увагу, що слова innie та outie (так у "Розриві" називають різні версії співробітників — офісні і домашні відповідно) поступово вбудовуються у повсякденний лексикон — як розмовний спосіб відокремити себе від чогось незручного. За словами лінгвістів, серіал створив прецедент, якого давно не було, — як "Друзі" колись подарували нам слово "френдзона", або фільм Gaslight, завдяки якому в ужиток увійшов термін "газлайтинг".
Свій білий
Білий — головний колір у корпоративному всесвіті "Розриву", але і він тут особливий — з жовто-зеленуватим підтоном. Користувачі соціальних мереж уже дали йому назву — Severance White.
