Якою буде нова екранізація "Коханця леді Чаттерлей" на Netflix

Netflix екранізували культовий любовний роман "Коханець леді Чаттерлей", що свого часу спричинив справжній скандал у суспільстві. Сьогодні історія про свободу жінки вибирати, кого кохати, видається авторам фільму так само актуальною темою. Прем'єра 3 грудня.

Про скандальний роман Девіда Лоуренса

Один з ключових англійських письменників. Девід Лоуренс, створив роман "Коханець леді Чаттерлей" у 1928 році. Відверта, сексуальна книжка про заборонене кохання спочатку вийшла в Європі – Італії, а потім у Парижі. В рідній Англії навколо роману вибухнув величезний скандал. Видавців книги було притягнуто до відповідальності за Законом про непристойні публікації, а готовий наклад книжки був повністю знищений. Тільки в 1960-му році Penguin змогли випустити повну версію роману, хоча і це викликало обурення деякої частини суспільства. Те, що роман Луоренса гідний того, щоб бути випущеним у світ, видавці доводили у суді – і довели. Чи варто сказати, що судова справа одночасно стала піар-кампанією? У перші тижні після релізу британці скупили 2 мільйона примірників.

Події роману відбуваються в 20-ті роки 20 століття. Головна героїня – юна Констанція – виходить заміж за значно старшого за себе баронета Чаттерлея, але її мріям про щасливе подружнє життя не дано здійснитись: баронет отримує поранення у бою і стає прикутим до інвалідного візка. Згодом Констанція шалено закохується в молодого єгеря Олівера, що працює у них. Для свого часу роман став шоком не лише через відверті сексуальні сцени, сповнені чутєвості, а й через саму ідею, для того часу абсолютно дику – жінка здатна сама вибирати, кого любити, жінка має право на задоволення, жінка має право бажати. Єгер, який нижчий її за соціальним та матеріальним статусом, допомагає молодій жінці зрозуміти себе: вона хоче почуватися жіночною, хоче любити, відчуває потребу у близькості, хоче бути матір'ю.

Починаючи з 70-х років, роман був екранізований близько 10 разів, одна з найвідоміших екранізацій – фільм 2015 року, з Річардом Медденом у ролі Олівера та Джеймсом Нортоном у ролі барона Чаттерлея.

Головна ідея фільму – це свобода жінки

Головну роль у новій сміливій адаптації Netflix грає Емма Коррін – ви пам'ятаєте її у ролі принцеси Діани в четвертому сезоні "Корони". Режисерське крісло зайняла Лор де Клермон-Тоннер ("Мустанг"), а сценарій написав Девід Мегі ("Життя Пі"). Тим часом розкішний актор Джек О’Коннелл втілить образ харизматичного Олівера Меллорса; Метью Дакет з'явиться в образі паралізованого, розчарованого Чаттерлея. Проте режисерка зізнається, що насамперед це фільм Коррін, у якому молода акриса наповнює Конні шаленим інтелектом і невгамовною енергією, що виходить за межі тогочасних уявлень.

"Коли ми вперше розмовляли, Емма розповіла мені про сцену, де Конні танцює оголеною під дощем", — розповідає Де Клермон-Тоннер в інтерв'ю британському Vogue. "Емма сказала: "Це такий момент звільнення". Я хочу дослідити це відчуття екстатичної свободи". У Емми такий вільний дух, і я думаю, що вони хотіли висловити це через Конні".

"Коли я перечитувала роман, я думала, що він міг бути написаний сьогодні", — додає режисерка. "Страшно, що з 20-х років не так багато змінилося. Як жінки, ми все ще боремося за рівність. Ідея вільної жінки досі залишається скандальною. Варто лише подивитися на те, що зараз відбувається в Ірані. Ця книга про шлях жінки до розширення можливостей, контролю над своїм тілом, володіння своєю сексуальністю та життям".

Про костюми

Отже, як привнести свіжість в історію, яку вже незліченну кількість разів екранізували? Костюми. Для цієї стрічки художниця з костюмів Еммі Фраєр відстежила автентичні вироби тієї епохи, а також знайшла речі, натхнені 20-ми, від сучасних брендів, зокрема Zimmermann. "Ми не хотіли потрапити в пастку того періоду, тож дотримувались форм у стилі 20-х, але використовували сучасні візерунки та легші тканини", — продовжує Де Клермон-Тоннер. "Нам хотілося відчуття богеми, й ідея полягала в тому, щоб Конні могла роздягатися все легше й легше разом з тим, як продовжувався фільм, із предметами, які здавалися частиною її шкіри. Ми хотіли, щоб це було грайливо, але не схоже на Марію Антуанетту. Ми хотіли бути поза часом".

Не слідуй за модою — відчувай її

Підписатися

Ще в розділі

Популярне на VOGUE

Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності, та погоджуєтесь на використання файлів cookie.