Чи змінить пандемія COVID-19 кіноіндустрію
Через глобальну пандемію COVID-19 кінотеатри закрито, дати виходу фільмів перенесено, кінофестивалі скасовано, виробництво нових картин тимчасово зупинено. Як індустрія відновлюватиметься після глобальної кризи й чи вплине вона на її функціонування — розповідаємо в цьому матеріалі.
19 березня 2020 року Каннський кінофестиваль оголосив про скасування заходу, запланованого на 12—23 травня, через пандемію коронавірусу. "Розглядаємо кілька варіантів, щоб зберегти працездатність фестивалю, — заявили організатори. — Основне рішення на цю мить — просто перенести дати його проведення". Для світової кіноіндустрії, 40 000 представників якої відвідують Канни щороку, щоб купувати, продавати й повідомляти про релізи, нічого простого в цьому рішенні немає.
Упродовж усієї своєї історії Канни скасовували фестиваль тільки через революцію або війни. 1968 року фестиваль було припинено, коли загальнонаціональні страйки призвели до повної зупинки французької економіки. До цього, подію в Каннах було вперше припинено початком Другої світової війни. Наступного дня після врочистого відкриття фестивалю в 1939 році, у межах якого було показано "Горбань із Нотр-Дама", німецькі війська вдерлися в Польщу. Тож фестиваль відкрив свої двері тільки 1946 року.
Швидке поширення COVID-19 якоюсь мірою можна порівняти з бойовими діями. Нині у світі налічується понад півмільйона випадків зараження й понад 20 000 жертв. А з імовірністю втратити робоче місце стикнулися 25 мільйонів осіб. У кіноіндустрії криза вже призвела до втрати 7 мільярдів доларів касових зборів й до кінця травня збитки можуть сягнути 17 мільярдів. Водночас американський союз індустрії розваг International Alliance of Theatrical Stage (IATSE) повідомляє, що внаслідок кризи в Голлівуді втратили роботу 120 000 працівників. Оскільки соціальне дистанціювання й самоізоляція стають новою нормою, чи зможе вижити бізнес, заснований на взаємодії із суспільством?
У січні 2020 року, всього через кілька тижнів після того, як у китайському місті Ухань з’явилися перші випадки зараження коронавірусом, кінотеатри в усьому регіоні почали закриватися. Пік збитків припав на період китайського Нового року — зазвичай найприбутковіші тижні відвідування кінотеатрів у світі. У 2019 той же 20-денний період приніс 1,5 мільярда доларів прибутку; цей рік — усього 3,9 мільйона доларів. Незабаром після поширення COVID-19 майже всі 70 000 китайських кінотеатрів закрилися й, коли вірус поширився в усьому світі, кінотеатри в Італії, Іспанії та арабських країнах також припинили роботу. У Франції, Великій Британії та Ірландії було вжито заходів для забезпечення соціальної дистанції в кінотеатрах за допомогою поділу місць і зменшення місткості залів. Але незабаром, кінотеатрам наказали закритися місцеві органи влади, хоча багато хто вже й так це зробив через відсутність глядачів. Деякі незалежні кінотеатри, перевантажені орендними платежами, можуть не відкритися знову.
У відповідь на пандемію кіностудії оперативно перенесли дати виходів своїх блокбастерів. Реліз 25-го фільму про Джеймса Бонда, який за іронією називається "Не час помирати", перенесли з квітня на листопад. Таких же заходів були змушені вжити й з картиною студії Paramount "Тихе місце 2", мультфільмом Disney "Мулан", стрічками "Чорна вдова" Marvel і "Диво-жінка: 1984" DC. Оскільки вони конкурують за увагу глядачів восени, менш масштабним проєктам доводиться шукати інші варіанти. Нещодавно Universal стала першою студією, яка розбила театральне вікно ексклюзивності, зробивши три поточні релізи — "Емма", "Людина-невидимка" та "Полювання" — доступними для перегляду вдома майже відразу, а не через 90 днів прокату. Це розлютило власників кінотеатрів, які тривалий час боролися за те, щоб стримінгові платформи не отримували таких же прав. Але за прикладом Universal пішли й інші студії, включно з Pixar з картиною "Вперед" і Warner Brothers зі стрічкою "Хижі птахи: Приголомшлива історія Харлі Квінн". Коли криза скінчиться, випуск фільмів одночасно в кінотеатрах і на різних сервісах може стати нормальною практикою.
Том Генкс і Ріта Вілсон (фото: @tomhanks)Поки кіноіндустрія намагається оговтатися від того, що відбувається, її головні гравці виявилися не менш уразливими. 12 березня Том Генкс і Ріта Вілсон оголосили, що їхні тести на COVID-19 дали позитивний результат. І відтак й інші актори також розповіли про свій діагноз: Ідріс Ельба, Ольга Куриленко, Данієл Де Кім і Крістофер Хів’ю. 23 березня з’явилися новини про те, що Харві Вайнштейн, нині засуджений за сексуальні злочини, також заразився вірусом у в’язниці.
Також хвилюються й ті, хто змушений буквально боротися за шанс, щоб їхні проєкти побачили світ. Першого серйозного удару незалежним кінематографістам завдало скасування заходів South by Southwest, які мали відбутися в техаському Остіні з 13 по 22 березня. Стріпнувшись від фінансового удару, організаторам фестивалю довелося відпустити третину свого цілорічного персоналу. За оцінками, місцева економіка втратила 350 мільйонів доларів. А потім почався ефект доміно: через тиждень кінофестиваль "Трайбек" повідомив, що переносить дати проведення, а далі з аналогічними новинами вийшли й Канни. Навіть якщо ці фестивалі перенесено на осінь, тепер їм доведеться боротися за відвідувачів з фестивалями Венеції, Теллуріду й Торонто. Зі свого боку невеликі кінофестивалі можуть і зовсім зникнути з графіка.
На сьогодні через пандемію зупинено виробництво не менш як 34 фільмів і 144 шоу. До першої групи належать високобюджетні релізи, як-от "Русалонька" Disney, "Матриця 4", "Світ Юрського періоду 3", "Бетмен" з Робертом Паттінсоном і "Випускний" Раяна Мерфі з участю Ніколь Кідман і Меріл Стріп. До другої групи потрапили всі: від "Розповіді служниці" й "Ейфорії" до "Дуже дивних справ" і "Мотрійки". За словами The Hollywood Reporter, вартість такої перерви в зніманні й утримування робочих місць за членами знімальної команди може досягнути неймовірних цифр (наприклад, до 350 000 доларів за день для Disney).
Режисерка, актриса й поетеса Грета Белламачіна ділиться інсайдерською інформацією про фінансування проєктів: "У мого чинного агента були проєкти, на розроблення яких пішли роки і які просто тимчасово зупинили на невизначений термін, — каже вона. — Це буде кризовий рік для всіх, і деякі з індустрії не отримають жодного прибутку впродовж наступних шести місяців".
Однак у цьому новому світовому ладові є й можливості, адже люди активно споживають контент у домашніх умовах. Кіноіндустрія, безумовно, знаходить інноваційні способи обійти наявні перешкоди. Поки знімальні майданчики закриті, сценаристи зустрічаються в Zoom, Американська кастингова спільнота й SAG-AFTRA просувають віртуальні й дистанційні кастинги, а фестивалі обіцяють робити онлайн-покази й продажі фільмів.
"Ми маємо зосередитися на пошуку креативних рішень для підтримки бізнесу", — говорить Філіп Нетчбулл, генеральний директор британської мережі кінотеатрів Curzon, який скеровує глядачів на вебсайт Curzon Home Cinema, поки фізичні кінотеатри закриті. "Ми пропонуємо нашу платформу іншим дистриб’юторам для їхніх релізів, запланованих на цей час, — пояснює він. — Ми також працюємо над серією онлайн-заходів".
Отже, чи будемо ми як і раніше прагнути великого екрана, коли криза скінчиться? Частково відповідь можна знайти в Китаї, де спалах, схоже, гасне й кінотеатри поступово відкриваються. 20 березня було відкрито 486 кінотеатрів, але загальнонаціональний прокат фільмів зібрав менш як 2000 доларів. У прибережних районах Фуцзянь і Гуандун не було продано жодного квитка. Після кількох місяців карантину громадськості може знадобитися час, щоб повернутися в кінотеатри, але також можливо, що ця пандемія підштовхне кіноіндустрію до більш цифрового майбутнього — пришвидшуючи перехід, що відбувається в останнє десятиліття. Кіно, звісно, буде. Але в якому вигляді? Ніхто поки не може сказати.
Текст: Radhika Seth
За матеріалами vogue.co.uk
