До невпізнання: перевтілення акторів у кіно

Джаред Лето легко змінює імідж як в житті, так і у кіно. Актор не береться за тривіальні ролі: то він сором'язливий фанат-вбивця, то божевільний Джокер, то химерний транссексуал, що хворіє на СНІД, то героїновий наркоман. Щоб виконати головну роль в культовому фільмі Даррена Аронофскі "Реквієм за мрією", він схуд на 11 кілограм. Незабаром, для іншої ролі – вбивці Джона Леннона у фільмі "Розділ 27" йому довелось об'їдатися жирним соєвим морозивом і вегетаріанськими піцами (Джаред не їсть м'яса), щоб набрати тридцять кілограм. Однак найбільш екстремального перевтілення потребувала його роль у фільмі "Далласький клуб покупців", де Літо зіграв хворого на СНІД транссексуала. Окрім того, що Літо знову схуд на 17 кілограм, йому довелося збрити брови і вдатися до епіляції воском. Саме ця роль другого плану 2014 року принесла акторові дві найпрестижніші кінонагороди: "Оскар" і "Золотий глобус".

Щоб зіграти легендарну Едіт Піаф у фільмі "Життя в рожевому кольорі", француженці Маріон Котіяр доводилося проводити в гримерній по п'ять годин щодня. Їй вискубали брови і намалювали нові олівцем, зробили зморшкувате обличчя та ще одне підборіддя. Котіяр навчилась горбитись точно так само, як Едіт Піаф, і вдавати наркомана під час ломки. В результаті, за блискуче виконання ролі Піаф, актриса отримала премію "Оскар", та ще однією статуеткою нагородили команду гримерів фільму.

Не згадати про Деппа було б, щонайменше, нечесно, адже його кар'єра – це низка екстравагантних перевтілень. Здається, що побачити Деппа на екрані без тонни гриму та дивного вбрання, просто неможливо. Він то в образі похмурого вбивці Свіні Тодда, то експресивного рудоволосого Капелюшника, то мовчазного рейнджера в бойовому чорно-білому камуфляжі на обличчі та в дивному капелюсі з опудалом ворони. Однак, окрім казкових образів, Джонні Деппу вдається перевтілюватися в цілком реальних історичних персонажів. Наприклад, у фільмі "Страх і ненависть в Лас-Вегасі" і "Ромовому щоденнику" Депп зіграв журналіста Гантера Томпсона, а в фільмі "Чорна меса" актор зіграв роль бостонського гангстера з 70-тих – Джеймса Балджера. Гримерам кінострічки довелося створити для Деппа спеціальні силіконові накладки, щоб видозмінити риси обличчя і форму черепа актора, а також перуку з світлого розрідженого волосся. У Деппа досі немає жодного "Оскара", однак він залишається одним з найбільш високооплачуваних акторів кіно.

Роль андрогінної хакерші у фільмі "Дівчина з татуюванням дракона" принесла Руні Марі популярність і номінацію на "Оскара". На цю роль у фільмі Девіда Фінчера пробувались Наталі Портман, Скарлетт Йоханссон і Дженніфер Лоуренс, проте режисер вибрав непримітну Мару. Пізніше йому довелось довго переконувати керівництво компанії Sony Pictures у правильності свого вибору. А самій актрисі – зробити пірсинг в трьох місцях, проколоти кожне вухо чотирма сережками, висвітлити брови, підстригтись під панка і навчитися говорити англійською із шведським акцентом. На щастя, татуювання дракона на всю спину актрисі набивати не довелося, його домалювали. Всупереч всім сумнівам продюсерів, Руні Мара мала органічний вигляд в образі маскулінної сищиці, і після цього її кар'єра стрімко пішла до гори.

Під час перегляду історичної драми "Темні часи" не відразу впізнаєш в головному герої – британському прем'єр-міністрі Вінстоні Черчиллі, Гері Олдмена. Актор відмовився спеціально набирати вагу для ролі, пояснивши це небажанням шкодити своєму здоров'ю. Таким чином, над відтворенням огрядності Черчилля працювала ціла команда гримерів, а Олдмену доводилося під час зйомок одягати костюм чималої ваги. Гримери так само ретельно попрацювали і над обличчям Олдмена – додали зморшки, друге підборіддя, змінили форму черепа і волосся актора. За весь час зйомок 200 годин витратили лише на грим актора. У фільмі Олдмен не тільки схожий на Черчилля зовні, але і блискуче відтворює його міміку, жестикуляцію і манери. Критики вважають, що саме за цю роль Гері Олдмен отримає свого "Оскара".

В експериментальному фільмі "Маніфесто", Кейт Бланшетт в тринадцяти різних амплуа зачитує маніфести найбільших художників XX століття. Цей проект початково був відеоінсталяцією Джуліана Роузфелдта, проте згодом з нього змонтували цілу кінострічку. Ідея запросити на проект Бланшетт спала на думку художнику після перегляду біографічної драми про Боба Ділана "Мене там немає". Актриса з'явилася в одному з фрагментів фільму в образі самого музиканта. Вона настільки переконливо зіграла, що у художника не залишилося сумнівів. У фільмі "Маніфесто", Бланшетт в образі безпритульного, шкільної вчительки, рокерші, тележурналістки, працівниці заводу, – зачитує відомі монологи художників.