Алісія Сільверстоун — про спадщину фільму "Нетямущі" через 25 років
Культовий фільм "Нетямущі" вийшов у прокат 25 років тому. За цей час вплив стрічки на попкультуру тільки підсилився. Через постійну трансляцію на кабельних і потокових сервісах класика 1995 року ніколи по-справжньому не покидала культурну свідомість або повсякденне життя своїх шанувальників, кількість яких і далі зростає з кожним циклом поколінь. А все тому, що авторка сценарію й режисерка Емі Гекерлінг створила глянсову підліткову комедію, гостру шкільну сатиру, насичений ромком і вибухову літературну адаптацію водночас.
Алісія Сільверстоун у фільмі "Нетямущі", 1995Гекерлінг витратила місяці на вивчення справжніх старшокласників Лос-Анджелеса, щоб удосконалити мовлення "дівчини з Долини", яку розмістила в центрі сюжету. Комедія для підлітків, в основі якої лежав роман Джейн Остін "Емма", була спробою режисерки-сценаристки перевести класичне оповідання про юнацьку гордість і неправильно витлумачений роман у щось апетитне для покоління MTV. "Я намагалася взяти все прекрасне, що було в цьому прекрасному світі 1800-х, і подивитися, на що вони були б схожі, якби події відбувалися в Беверлі-Гіллз", — сказала Гекерлінг.
Алісія Сільверстоун у фільмі "Нетямущі", 1995Проте своїм успіхом "Нетямущі" зобов’язані Алісії Сільверстоун, яка зіграла Шер Горовітц — головну героїню фільму, яка намагається використовувати свою популярність для незліченних добрих справ: від сватання до кампанії з ліквідації наслідків стихійних лих у Пізмо-Біч. "Спершу Шер видалася мені матеріалісткою й зовсім непривабливою людиною. І дуже дратувала, якщо чесно, — сказала Сільверстоун у розмові з Vogue. — Але я зрозуміла, що це мої особисті упередження. Щойно я почала працювати над персонажем, я знайшла в ній тепло і любов".
Через двадцять п’ять років після того, як Сільверстоун уперше з’явилася на екрані в жовтому картатому костюмі, вона зустрілася з Vogue, щоб поговорити про спадщину Шер Горовітц, згадати роботу з Бріттані Мерфі й усе, що трапилося з розкішними вбраннями її героїні.
Стейсі Деш та Алісія Сільверстоун у фільмі "Нетямущі", 1995Як гадаєте, наскільки вільно Емі Гекерлінг дозволила Вам створювати образ Шер самостійно?
Емі дозволяла мені робити що завгодно. Вона та режисерка, яка наймає людину, яка, на її думку, годиться для роботи, і просто дозволяє їй літати.
Чи було боязко мати таку свободу, граючи головну роль?
Я була молода й налякана, але тепер я дійсно ціную, коли режисер просто довіряє тобі. Емі мені багато чого не розповідала. Я намагалася ставити їй багато запитань, тому що ставилася до всього дуже серйозно, а вона зазвичай просто говорила: "О, лялечко, ти все знаєш!". Вона завжди називала мене лялечкою зі своїм жорстким, розтягнутим нью-йоркським акцентом. Було багато "лялечок" і мало інструкцій.
Це Вас засмучувало?
Спочатку мене це бентежило. Я ставила їй багато запитань і не отримувала відповідей, але в підсумку я просто довірилася її процесу. А вона вірила в мене й мою роботу.
Бріттані Мерфі й Алісія Сільверстоун у фільмі "Нетямущі", 1995Під час пресциклу фільму "Нетямущі" Ви розповідали про те, як росли з багатьма дівчатами, схожими на Шер. Що в її образ Ви додали від реальних людей з Вашого життя?
У моєму житті були надзвичайно матеріалістичні дівчата. Я виросла з мамою, яка була дуже практичною й абсолютно ненавиділа екстравагантність. Вона мала дуже сильну відразу до матеріалізму й до всього, що відбувалося з такою поведінкою, тому я завжди помічала цю якість у людей, з якими росла. Я можу згадати деяких конкретних дівчат у моєму житті, які були дійсно підлими, матеріалістичними й дуже стервенними. Під час знімання я не намагалася копіювати їх, тому що я не думала, що Шер була такою, як вони. Але були моменти, коли в Шер проскакувала подібна поведінка. Наприклад, коли вона йшла з Тай школою, вказуючи на різні соціальні кола.
Хто з основного акторського складу, на Вашу думку, був дуже подібним до свого героя?
Мені здається, Пол Радд. Він просто гарний хлопець, розумний і милий, і в ньому є всі ті гарні риси, які були в його персонажа. Бріттані Мерфі не була схожа на Тай. Я не знаю Стейсі Деш досить добре, щоб сказати напевно, чи схожа вона на Діон.
Стейсі Деш, Алісія Сільверстоун і Бріттані Мерфі у фільмі "Нетямущі", 1995Я читала про те, що бабуся й дідусь Емі Гекерлінг були зведеними братом і сестрою, і вона заспокоювала керівництво студії з приводу стосунків Шер і Джоша. Що Ви думали про цю сюжетну лінію тоді?
Я не пам’ятаю, щоб в мене це було на думці. Тобто, я знаю, вони не кревні родичі, так що це не так страшно. Але якщо про це думати, то це справді дивно (сміється). Це дуже незвично, але це круто!
Що Ви пам’ятаєте про свою першу зустріч із Бріттані Мерфі?
Я просто пам’ятаю, як думала, що вона дуже підходила для своєї ролі. Я не можу пригадати, скільки дівчат прийшло на прослуховування того дня, але я пам’ятаю, що Бріттані була справді чудова.
З-поміж основного складу ви були єдиними справжніми підлітками на момент знімання. Цей факт допоміг вам налагодити стосунки на знімальному майданчику великого проєкту?
Я пам’ятаю, її мама проводила багато часу на знімальному майданчику. Іноді я приводила свою маму, і ми всі проводили час разом. Але я не думаю, що мали якесь уявлення про те, що ми новачки у великому фільмі, тому що ми не знали, що він великий. Можливо, інші думали про це, але я була дуже невинна й ніколи не звертала уваги на кар’єру. Я просто робила чергову роботу. Але це була дійсно чудова роль, яка відрізнялася від моїх попередніх.
Все, що я робила до цього моменту, було драмою. "Нетямущі" — моя перша комедія. Спочатку Шер видалася мені матеріалісткою й зовсім непривабливою людиною. І дуже дратувала, якщо чесно. Вона була втіленням всього, що я ненавиділа. Але я зрозуміла, що це мої особисті упередження. Щойно я почала працювати над персонажем, я знайшла в ній тепло і любов. Вона так любить свого тата! І вона намагається бути гарним другом, тож я просто вкладала всю любов і серце в цього персонажа.
Алісія Сільверстоун у фільмі "Нетямущі", 1995Ви перебуваєте майже в кожному кадрі фільму. Мали змогу насолодитися процесом? Чи здебільшого просто працювали?
Я грала головну роль, мала шістдесят чотири костюми, але не мала життя. Всі актори приходили і йшли, і це прекрасний спосіб зніматися у фільмі. Ви приходите, робите свою справу й ідете. Але я була там весь час, тому для мене це була велика робота.
Яким був Ваш особистий стиль до фільму? З того, що я прочитала, зрозуміло, що Ви особливо не цікавилися модою, що досить іронічно з огляду на спадщину вашого персонажа.
Це найсмішніша частина. Я просто не розуміла цього тоді. Я подивилася "Нетямущих" близько чотирьох років тому на кладовищі Hollywood Forever під час показу фільму просто неба. Це був неймовірний досвід, тому що мій син уперше побачив цей фільм. З нами також була художниця з костюмів Мона Мей. Це вперше за багато років я дивилася цей фільм і просто весь час смикала Мону із захопленими криками, тому що кожен костюм був подібний до бродвейського виходу. Це як ніби твоя улюблена зірка вперше виходить на сцену, і ти втрачаєш розум.
Кожен костюм має блискучий вигляд. Але що цікаво, так мені видається тільки тепер. Тоді я була дуже роздратована, тому що майже не мала модного смаку. На кожному прослуховуванні я носила джинси й одну і ту саму зелену футболку Gap з невеликою кишенею. Я весь час носила одне й те саме, тому що росла, вважаючи, що інтерес до моди матеріалістичний, і мені це не цікаво. Я знала, що це не те, що визначає людину. Коли стала старшою, почала цінувати бажання мати гарний вигляд і почуватися добре. Але коли була дитиною, я не відчувала й навіть не розуміла цього, тому що мені було все одно.
Алісія Сільверстоун у фільмі "Нетямущі", 1995Гадаю, що Вам теж не подобалося марнувати час на примірюванні костюмів?
Я йшла з кожного примірювання, думаючи про те, яке це пекло. Я знала, що це моя робота, але я весь час питала: "Нам правда потрібно приміряти інше вбрання?". Не зрозумійте мене неправильно, я була професіоналом і повністю виконувала свою роботу. Я просто стояла там годинами й дозволяла їм одягати мене, як ляльку. Але я не зовсім розуміла, навіщо це робити.
Як щодо відчуттів, коли Ви побачили всі готові вбрання під час знімання?
Мона і я нині дуже близькі й дуже поважаємо одна одну, але тоді я пам’ятаю, як вона мене дратувала. Вона завжди була поряд зі мною й кричала за кадром: "Втягни животик!", "Ти мнеш тканину!". Вона завжди мене чіпала! Всі завжди чіпали мене, і я дуже злилася через це. Щодня я засмучувалася, думаючи, чому навколо цього дурного одягу стільки галасу? Потім я все зрозуміла.
Алісія Сільверстоун у фільмі "Нетямущі", 1995Як змінилися Ваші погляди на моду до кінця знімання? Ви забрали із собою весь гардероб Шер, який, я вважаю, до певної міри вплинув на Ваш особистий стиль.
Ну, в процесі фільмування я закохалася в усі костюми (сміється). Я знала, що всі вони були гарні! Але я також знала, що жоден з них не має сенсу в реальному світі. До кінця знімання я почувалася дуже прив’язаною до цих речей і думала, що буду носити їх у житті. Згадавши ті ж самі джинси й зелену футболку, я подумала, що цей одяг змінить моє життя! Одного разу я повернулася додому з усіма речами, і просто не могла зрозуміти, що з ними робити, тому що вони знову стали мені нецікаві.
Чи були якісь відгуки на фільм, які були особливо значущими для Вас?
Мене дуже добре прийняла спільнота геїв після виходу фільму. Вони завжди були моїми людьми. Я не знаю, сподобався їм цей фільм чи я сама, але це завжди був мій улюблений аспект фільму.
Алісія Сільверстоун у фільмі "Нетямущі", 1995Чи знайшли Ви що-небудь спільне серед фанатів, які підходять до вас із приводу фільму?
Я завжди дивуюся довголіттю "Нетямущих". Неймовірно, що так багато людей люблять цей фільм і не тільки продовжують любити його, але й заново відкривають.
Як Ви думаєте, чому глядачі у 2020 році отримали стільки ж від фільму, скільки й глядачі в 1995 році?
Я думаю, що люди ототожнюють себе із серцем Шер і її готовністю змінюватися й рости зі своєї дурості. Вона щосили намагалася розвиватися через її милого Джоша. Я не знаю як пояснити, чому або що зробило фільм тим, чим він став, але я знаю, що це сталося, і я знаю, що людям це подобається. Люди завжди кажуть: "О, ти, мабуть, так втомилася від цього". Але що мені може набриднути? Те, що людям подобається фільм, у якому я знімалася? Нічого кращого не буває.
