5 фільмів-переможців Венеційського кінофестивалю минулих років, які потрібно побачити
Всупереч пандемії Венеційський кінофестиваль все-таки відбудеться — він відкриється вже 2 вересня. І поки зірки готуються висадитися на острів Лідо, vogue.ua згадує фільми, які здобули головні призи фестивалю і які вважають шедеврами європейського кінематографа.
Класичний чорно-білий фільм найзнаменитішого японського режисера Акіри Куросави. На початку 1950-х фільм Куросави підвищив престиж японського кіно на заході після тріумфу у Венеції. Події фільму відбуваються в Японії XI століття й оповідають історію загиблого самурая із чотирьох різних поглядів — розбійника, дружини самурая, дроворуба й духа вбитого самурая, оскільки кожен персонаж намагається приховати свої справжні наміри.
1961 року французький фільм "Минулого літа в Марієнбаді" отримав Золотого лева Венеційського кінофестивалю. У центрі історії, яку зняв режисер Алан Рене, — класичний любовний трикутник: він, вона і чоловік. Бароковий німецький палац, де зустрічаються двоє: він переконує її, що минулого літа вони зустрілися в Марієнбаді й були близькі. Вона удає, що не пам’ятає. У 60-ті "Минулого літа в Марієнбаді" назвали фільмом-висловленням, фільмом-маніфестом: це сюрреалістичне кіно, у якому реальність ніби постійно вислизає, а всі події й сюжети піддаються сумніву. До створення фільму прилучилася Коко Шанель — на прохання режисера Алана Рене вона розробила костюми для акторів.
Мелодрама індійської режисерки Міри Наїр — справжня ода кольору й музиці. У фільмі розповідається, як велика індійська сім’я повертається до Делі на весілля Адіті та її американського нареченого. Драма розгортається, коли наречений раптово дізнається, що Адіті має коханця й уже давно загубила цноту. Стрічка дуже яскраво й зворушливо документує сварки, примирення й ставлення до життя цієї цікавої родини.
Стівен Дорфф і Ель Фаннінг грають батька-гульвісу і його чарівну дочку в гіпнотичному фільмі Софії Копполи про сім’ю й славу. Перший — кінозірка в кризі, а друга витягує його з депресії, нагадуючи про батьківські обов’язки. Коппола зняла фільм за власним сценарієм і здобула 2010 року головний приз Венеційського кінофестивалю.
"Рома" — напівавтобіографічна історія про мексиканську сім’ю середнього класу 1970-х. Її автор — один з ключових режисерів сучасності, Альфонсо Куарон. У 2018 році стрічка отримала Золотого лева Венеційського кінофестивалю, а 2019 року — аж десять номінацій на премію "Оскар". "90% сцен, представлених у фільмі, я зняв за власними спогадами, — каже режисер. — Ідеться про той період, який сформував мене й усю країну. Це було становлення Мексики".
За матеріалами Vogue.co.uk
