Як вдалося врятувати шедеври Марії Примаченко з музею в Іванкові
25 лютого 2022 року російські окупанти знищили Іванківський історико-краєзнавчий музей, де, зокрема, зберігалися шедеври Марії Примаченко. Історія порятунку робіт Примаченко, а також інших експонатів музею його небайдужими співробітниками та місцевими мешканцями – це справжнє диво, а ще приклад хоробрості та відданості своїй справі. Розповідає журналістка та мистецтвознавиця Валентина Клименко.
Іванківський історико-краєзнавчий музей став одним із культурних символів незламності в часи російсько-української війни – як керамічний півник Васильківського майолікового заводу, вцілілий на шафці зруйнованого будинку в Бородянці. Як пам’ятник Тарасові Шевченку з пробитим кулею чолом. Втім, музей в Іванкові Київської області став першою жертвою війни (його знищили 25 лютого) і тому такою приголомшливою. Попри трагедію, в цій історії був символ надії: одні з найцінніших експонатів — 14 картин великої наївістки Марії Примаченко — іванківці врятували. Загалом з півторатисячної музейної колекції вціліло близько 100 експонатів.
Музей був єдиним у районі (до 2020 року Іванків мав статус райцентру) та діяв на громадських засадах, при Будинку культури. Зі штату — доглядачка і двоє охоронців. Поруч із традиційними для краєзнавчих музеїв експонатами, як-от опудала представників місцевої фауни, старовинні предмети побуту, одяг, у шести залах експонувалися роботи місцевих художників, текстиль і вишивки видатної майстрині декоративного мистецтва Ганни Верес, а також перлина колекції — картини Марії Примаченко, яка народилася в селі Болотня Іванківського району й у своїх фантасмагоричних творах зафіксувала як образи з поліських казок, легенд, так і власні несподівані асоціації й химерні фантазії.
Музей в Іванкові став першою жертвою війни і тому такою приголомшливою. Попри трагедію, в цій історії був символ надії: одні з найцінніших експонатів — 14 картин Марії Примаченко — іванківці врятували
"Спочатку музей володів 23 картинами Примаченко, — розповідає начальниця відділу культури, туризму, молоді та спорту Іванківської селищної ради Надія Бірюк. Вона працює в музеї чверть століття та знала Марію Овксентіївну особисто. — Роботи купили в самої художниці, але 2003 року було вкрадено дев’ять полотен – їх так і не знайшли". Зате решту творів не тримали у фондах — усі вони перебували в постійній експозиції, і з 2017-го, відколи музей відкрився після ремонту, їх оглядали понад 7000 відвідувачів на рік.
24 лютого Надія Бірюк попросила доглядачку убезпечити твори Примаченко. Їх склали у високий дерев’яний кадуб просто в музеї — всі 14 у рамах помістилися вертикально. Наступного дня охоронець Анатолій Харитоненко, що живе поруч, побачив, як три снаряди лягли біля будівлі, а четвертий залетів під дах, вирвавши листи заліза, — і за півгодини вітер роздмухав у приміщенні вогонь. Пожежна охорона вже не їздила на виклики, люди, що зібралися біля музею, переступали з ноги на ногу біля замкнених дверей. Тоді Харитоненко вибив шибки й розчинив ґрати на вікнах. Разом із місцевим фітнес-тренером Ігорем Ніколаєнком та ще одним хлопцем, імені якого ніхто не знає, вони зайшли всередину та почали передавати на вулицю експонати. Спочатку винесли твори Марії Примаченко, потім — до чого дотяглися: трохи одягу, рушників, старовинний килим, деякі експонати з історії Іванківського автопідприємства та речі, пов’язані з Чорнобильською катастрофою.
Питаю Харитоненка, чи було страшно. "Так, — каже він, — навколо дим, стеля прогинається і тріщить, будь-якої хвилини може впасти тобі на голову". Всі експонати знесли на його подвір’я, а потім Надія Бірюк вивезла твори в надійне місце та за 36 днів окупації кілька разів змінювала схованки. За самою Надією російські військові двічі приходили додому. Чоловік сказав, що вона виїхала з Іванкова.
Коли у вересні 2022 року в "Українському Домі" в Києві відкрили триденну виставку врятованих творів Примаченко, на сходах стояли довжелезні черги шанувальників художниці. Завдяки Маріїному мистецтву краєзнавчий музей Іванківської громади прославився на весь світ. Кураторка головної виставки 59-ї Венеційської бієнале Чечилія Алемані вперше побачила роботи Примаченко в повідомленнях іноземних медіа та долучила її картину до кураторської виставки бієнале "Молоко снів". Навесні на аукціоні у Венеції на підтримку України роботу Марії продали за 110 000 євро, а Сергій Притула в Україні на аукціоні на користь ЗСУ продав ще одну картину за 500 000 доларів. Куплені за ці кошти 125 бусів із зображенням картини "Квітки виросли коло четвертого блока" тепер їздять на фронті.
"Упродовж першого місяця війни Фонд родини Марії Примаченко отримував безкінечний потік запитів від світових ЗМІ, про мисткиню писав увесь світ. З березня почали звертатися великі бренди, молоді митці, волонтери з проханням про дозвіл на виготовлення мерчу, мистецьких речей, щоб продавати їх, популяризувати ім’я художниці й допомагати українській армії", — розповідають правнучка художниці Анастасія Примаченко і правниця Наталя Гнатюк, співзасновниці Фонду "Творча спадщина родини Марії Примаченко".
Всі експонати знесли на подвір’я музею, а потім Надія Бірюк вивезла твори в надійне місце та за 36 днів окупації кілька разів змінювала схованки. За самою Надією російські військові двічі приходили додому
Українські fashion-бренди 91LAB і RCR Khomenko створили колекції за мотивами творчості мисткині, лондонська дизайнерка родом із Польщі Нісія Єндриховська презентувала великий гобелен, на якому — звірі з картин Марії Примаченко, вишиті українками в різних країнах світу. Так вийшов великий текстильний витвір 4 х 5 м, на якому зібрано 100 образів із картин художниці, — цей проєкт популяризує ім’я Примаченко та розповідає історії жінок, змушених втікати від війни. У США, в Сент-Луїсі, на стіні будинку зробили мапінг роботи "Голубка розпустила крила, хоче на землі миру", а в Сан-Франциско намалювали 7-метрову репродукцію "Голубки" на привокзальній площі. Фонд завершує роботу над сайтом, де буде представлено електронний реєстр усіх робіт Примаченко, і готує виставки художниці в кількох іноземних музеях.
Замість одного Іванківського музею з роботами Марії Примаченко тепер буде два: Київська обласна воєнна адміністрація вже створила координаційний штаб для відновлення краєзнавчого музею, а Фонд родини Марії Примаченко оголосив про будівництво музейно-мистецького комплексу в селі Болотня — разом вони утворять туристичний маршрут на честь художниці.
Комплекс у Болотні — художньо-меморіальний будинок-музей і резиденцію "Шлях Марії" — розробила архітектурна студія Yakusha Design. Його концепція відрізняється від традиційного тлумачення творчості Примаченко в народно-етнографічному, примітивістському стилі. Будівлі, що складаються у "гриву" з картин Примаченко, схожі водночас на футуристичні споруди і на трипільські хати. Вони не матимуть вікон: за задумом архітекторів, йтиметься про подорож у внутрішній світ Марії, яка вкрай рідко виїжджала з Болотні. Всередині будинків-коконів будуть рослини — окрема любов мисткині. Також на території комплексу планують побудувати оранжерею.
"Фонд володіє не тільки зібранням творів, а й архівом художниці, її одягом, аксесуарами, фарбами. Кожен зал буде присвячено певному періоду творчості Марії Примаченко, — каже Наталія Гнатюк, — а меморіальний будинок відтворюватиме атмосферу її щоденного життя". Музейний комплекс охоплює не тільки сам музей Марії Примаченко, а ще й резиденцію для молодих митців, невеликий готель, оранжерею, кафе. В музеї проходимуть воркшопи для художників та народних майстрів, адже одна з ідей — занурити у всесвіт художниці та надихнути. "Ми не хочемо звести стіни і повісити там роботи, ця інституція має бути гнучкою і креативною".
Фото: Vasylyna Vrublevska
