Поділитися

Яким буде перформанс Марини Абрамович у Києві

17 червня в Києві відкривається виставка "Крихкий стан". Одна з її учасниць – знаменита художниця Марина Абрамович, яка підготувала перформанс "Генератор". Команда PinchukArtCentre та мистецтвознавець Катерина Яковленко стали першими учасниками "Генератора".

Перформанс Марини Абрамович проходить на п’ятому поверсі PinchukArtCentre. У залах – сірі ящики для речей відвідувачів і дбало розвішані чорні навушники. У сусідній кімнаті фасилітатори (люди, які відповідають за безпеку перформанса, а також стежать за тим, аби правила, встановлені художницею, були дотримані – ред.) слухають настанови Паули Гарсії, яка вже багато років працює з Мариною Абрамович в її Інституті в Нью-Йорку.

Реклама.

Паула – художниця з Бразилії, яка займається тілесними перформансами. У Києві вона працює з фасилітаторами, налаштовує їх на робот з публікою. За час відкритого конкурсу в Києві Паула отримала близько 60 заявок від охочих попрацювати в команді, однак лиш 20 зможуть отримати таку можливість протягом усієї роботи проекту. Серед цих людей – вчителі, тренери з йоги, художники. Всі вони, за задумом Абрамович, мають бути витривалими та мати гарну фізичну форму.

Паула Гарсиа

Безпека – дуже важливий аспект проекту, оскільки глядачі будуть "позбавлені зору та слуху" – їм зав’яжуть чорною тканиною очі, а на вуха вдягнуть навушники. Так вони зможуть почути власне тіло. "Фасилітатори повинні піклуватися про відвідувачів. Не лише стежити за дотриманням правил. Під час перформансу може відбутися яка-завгодно ситуація – наприклад, може виникнути фобія, людина почне погано почуватися. Я навіть говорила з ними про те, що у хлопців може відбутися ерекція. Потрібно бути готовими до всього", – відзначає Паула.

Вправи, яким Паула навчала фасилітаторів, – частина методу Марини Абрамович. У галерейному просторі Абрамович створює те, що вона раніше називала "цілковитою порожнечею" – термін з тибетських учень. Звертаючись до різних медитативних практик, художниця формую Генератор – унікальне середовище, де дозволить відвідувачам посувати межі своєї самооцінки, внутрішньої свідомості. У подібному "вразливому" стані люди будуть намагатися взаємодіяти одне з одним та з самими собою.

Серед вправ – уроки мовчання (учасники провели годину в цілковитій тиші, дивлячись одне одному в очі), повільна ходьба. Однією з фасилітаторів стала Марія Куликовська, українська художниця, яка сама влаштовує перформанси. "Це проект, в якім треба розчинитися, не бути кимось, забути про свої егоїстичні бажання. Ми – провідники, які допомагають проникнути в глиб експерименту", – відзначає вона. Куликовській дуже цікаво спостерігати за учасниками – вона говорить, що люди, втрачаючи зір та слух, стають дітьми – дивовижними та справжніми.

На плечі 22-річної Мар’яни Яремчишиної, другої фасилітаторки, лягло велике завдання. Вона – координаторка, стежить за спільним процесом, контролює роботу решти. У PinchukArtCentre вона прийшла минулого року як перформер та співпрацювала з дансько-німецьким художником Крістіаном Фалснасом у рамках проекту Future Generation Art Prize 2017, працювала як у Києві, так і у Венеції, де проходить масштабна виставка номінантів міжнародної премії. "Якщо в роботі Крістіана неймовірний досвід можна було вже за п’ять хвилин дійства, то в "Генераторі" Марини Абрамович чим довше ти перебуваєш у приміщенні, тим глибше пізнаєш себе й тим більш яскравий досвід отримуєш", – каже дівчина. "Метод Марини" Мар’яна випробувала на собі й каже, що під час перебування в кімнаті пережила дивовижні відчуття. "Велика вразливість і, в той же час, велика свобода. Ти сам нікого не бачиш, але й тебе ніхто не бачить. Ти можеш дозволити собі все, що завгодно. Атмосфера кімнати дозволила мені розслабитися й слідувати за своїм внутрішнім станом. Це важливий спосіб для сучасної людини "обнулиться", – каже дівчина.

"Марина дуже впливає на мене", – каже Паула. – Наша команда (Інституту Марини Абрамович у Нью-Йорку – ред.) невелика, проте ми – сім’я і дуже багато працюємо. Чимало людей не замислюються над тим, що Марина почала продавати свої роботи лиш тоді, коли постаршала, коли стала по-справжньому досвідченою. Вона завжди працювала у жанрі перформанса, ніколи не опускала руки. Марина знає все про те, як робити мистецтво – як ставити світло, як працювати з матеріалами", – каже Паула.