"Перемога – тріумф – відпочинок": виставка Влади Ралко й Володимира Буднікова в Підгорецькому замку
16 червня в Підгорецькому замку відкрилася виставка "Перемога — тріумф — відпочинок" художниці Влади Ралко та її чоловіка, художника Володимира Буднікова. В експозиції представлено 19 живописних полотен із серії Володимира Буднікова "Битва" і проєкт Влади Ралко "Недільній обід" — сервіз на 12 персон у двох інсталяціях. Напередодні відкриття виставки з художниками поспілкувалася Олена Нагорна.
Влада Ралко
Експозиція Влади Ралко й Володимира Буднікова — одна з найцікавіших культурних подій цього літа. Виставковий проєкт двох значущих сучасних українських художників задуманий і втілений як фантазія на тему інтер’єру споруди, що залежно від епохи та власників перебувала в різному стані й виконувала різні функції. Історія Підгорецького замку складна й неоднозначна. У моменти розквіту в замку з позолоченими стелями, де зберігалося багате зібрання скульптури, живопису та зброї, влаштовували пишні бенкети і яскраві феєрверки. У радянський період тут розташовувався санаторій для хворих на туберкульоз. Крім того, у різний час у цих стінах був театр, оркестр, друкарня, штаб австро-угорського корпусу й навіть алхімічна лабораторія польського шляхтича Северина Жевуського.
Підгорецький замок
"Я вболіваю за те, щоб сьогодні ці розкішні величезні зали використовували як майданчик для сучасного мистецтва. Реконструкція під замок XVIII століття матиме сумнівний і бутафорний вигляд — у замку не залишилося ані справжніх гобеленів, ані старовинних меблів. Є тільки фасад і прекрасні внутрішні простори — разюча архітектура. І величезна кількість туристів", — міркує про сучасне використання Підгорецького замку Володимир Будніков.
"Мені здається, тут є ще одне важливе питання, — додає Влада. — Ідеться про вибіркове ставлення до історії. Ми реконструюємо те, що нам подобається, а те, що не до вподоби, — забуваємо або вдаємо, що цього не було. Під час роботи над виставкою мали на меті прийняти історію з усіма її трагічними й суперечливими періодами".
Влада Ралко і Володимир Будніков
У своїй роботі Влада розповідає як про період розквіту замку, так і про час, коли в ньому розташовувався санаторій для хворих на туберкульоз. Саме це історичне нашарування спонукало Ралко розвинути ідею власної інсталяції "Недільній обід", яку вона створила 2020 року для виставки Львівського муніципального мистецького центру "Чому у Львові будуть художниці". Спершу це був обідній стіл з білою скатертиною і сервізом на 12 персон з 24 тарілок.
Виставка "Перемога — тріумф — відпочинок"
"Я тоді вчинила дуже по-жіночому — накрила стіл", — усміхається художниця. Продовженням історії стала друга частина, створена для експозиції в замку, — металева конструкція з гаками, на яких висять ті самі тарілки, — і тут уже не дуже зрозуміло, чи то кухонне начиння, чи то знаряддя тортур. Обидві частини роботи розміщені в експозиції недалеко одна від одної, і глядач відразу може споглядати кілька різних реальностей: у візуальному ряді тут представлені зображення обробних кухонних процесів, фрагменти скульптур Пінзеля, пляжне фото й фрагменти фотоілюстрацій з радянської кулінарної книги 1950 років.
Виставка "Перемога — тріумф — відпочинок"
У новому виставковому проєкті Влада знову використовує прийом своїх великих щоденникових серій. У 2002 році вона почала малювати одну з найзнаменитіших з них — "Китайський еротичний щоденник", а 2014-го створила "Київський щоденник", присвячений Майдану. "Тут я не зовсім послідовна, як не можна бути цілком послідовним і коли пишеш свого щоденника. До головного сюжету завжди вплітаються сторонні речі".
Виставка "Перемога — тріумф — відпочинок"
Цікаво, що барокові роботи Володимира повертають нас до періоду розквіту замку — під час монтажу експозиції відвідувачі сприймали його полотна як частину стародавніх інтер’єрів. За словами художника, саме такого ефекту він і хотів домогтися. "Глядачі обговорювали, як вплинув на ці роботи час, що збереглося, а що, на жаль, ні, — ділиться спостереженнями Влада. — І це момент серйозної відповідальності. Коли художник заходить до виставкового простору й поміщає в нього свої роботи — багато чого змінюється. Змінюється простір. Але й роботи набувають нового сенсу". Наприклад, спершу кріплення, на яких виставлено роботи Володимира, мали обрізати за розміром полотна. Але коли під час монтажу полотна почали кріпити до дерев’яних конструкцій — за пропорціями вони були подібні до нош. "Ми знову повернулися до теми лікарні й теми якогось дивного лихоліття, опис якого можна знайти, наприклад, у „Зачарованій горі" Томаса Манна", — Влада наочно описує зародження нових художніх смислів і ділиться ще однією цікавою історією про те, як у радянський період жителі довколишніх сіл прикривали старовинними гобеленами діри в хліві, щоб не замерзла худоба.
Виставка "Перемога — тріумф — відпочинок"
"Живопис Володимира нанесений на грубе полотно, що, звісно, не характерно для гобеленів, які раніше могли собі дозволити тільки дуже заможні люди. Тоді як полотно, фактично мішок, був у вжитку в людей, які жили навколо замку. І тут ми знову виявляємо якусь барокову роздвоєність, зіткнення розкоші й бідності, виражені не тільки в його роботах, а й у самому матеріалі", — висновує художниця розповідь про "Битву" чоловіка.
Виставка "Перемога — тріумф — відпочинок"
Ми завершуємо розмову на врочистій ноті: назва виставки — це фрагмент напису на латині, що колись прикрашав ворота Підгорецького замку. "Вінець ратної праці — перемога, перемога — тріумф, тріумф — відпочинок" — мовилося в ньому. І ми починаємо дискутувати про те, що він означає. Стани, у яких могла перебувати людина, що проживала в замку? Характер і призначення самого простору (для укриття від ворогів, для демонстрації сили, для відпочинку й розваг)? Абсолютно точно годиться він і для опису художнього процесу. Перемога над полотном, тріумф від усвідомлення того, що робота закінчена й набуває нових сенсів, заслужений відпочинок і почуття втіхи після: "Перемога — тріумф — відпочинок".
"Перемога — тріумф — відпочинок" працюватиме з 16 червня по 16 серпня у Підгорецькому замку.
Фото: Роман Гук
