Маріїнський палац після реставрації

Понад десять років тривала реставрація Маріїнського палацу. З 4 вересня церемоніальна резиденція Президента України відкрита для всіх. Тепер, придбавши квиток, побачити шедевр архітектури бароко може кожен. Щоправда, відкриття супроводжувалося таким ажіотажем, що потрапити на екскурсію реально вже тільки в листопаді: до того часу всі квитки заброньовані.

Маріїнський палац

Розкішному Маріїнському палацу 270 років. Донедавна для широкої аудиторії він був щось на кшталт terra incognita. До 2007 року екскурсії проводилися раз на тиждень, тому мало хто з пересічних громадян міг побачити скарби палацу: наприклад, унікальний паркет з 11 порід дерева; коростенську порцеляну, якою сервірують стіл під час офіційних обідів; сусальне золото в оформленні залів. У 2007 році палац закрили на реконструкцію, яка тривала більше десяти років і обійшлася державі майже в мільярд гривень. Два роки тому палац було відкрито після реставрації, але тільки для церемоніальних дипломатичних зустрічей.

Маріїнський палац

Для відвідувачів Маріїнський палац відкрився 4 вересня — екскурсією для київських школярів. Охочих побачити зали палацу несподівано виявилося більше, ніж він може вмістити. Вероніка Селега, директор Департаменту внутрішньої і гуманітарної політики Офісу Президента, розповідає, що за перші дві години роботи було заброньовано понад 600 квитків. Так що до 1 листопада до Маріїнського вже не потрапити — якщо хочете відвідати палац з екскурсією в подальшому, бронюйте квитки вже зараз.

Екскурсії по Маріїнському палацу розробили співробітники Національного музею історії України. Розповісти є що — палац має колоритну історію. За майже триста років він пережив три реконструкції, не одну зміну влади, революції і війни. Був час, коли в палаці розташовувався санаторій, а в залах стояли ванни з мінеральними водами; після цього тут був сільськогосподарський технікум, а на прилеглій території вирощували помідори. Як би там не було, палац завжди був сповненим життя.

На фото – сервіз Коростенського порцелянового заводу 1970-х років

Під час підготовки до відкриття команда Офісу Президента України і Міністерства культури разом з музейниками дійшли висновку, що Маріїнський палац хочеться наповнити українським мистецтвом. "Без мистецтва, яким Україна пишається і яке необхідно популяризувати, тут не обійтися, — каже Вероніка. — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА) передала нам для тимчасової експозиції шедеври. Без перебільшень". Наразі в залах палацу можна побачити роботи Олександра Мурашка, Тетяни Яблонської. Експозиція буде змінюватися.

Вероніка Селега (справа) проводить екскурсію для редакції Vogue

Один з найцікавіших епізодів екскурсії — прогулянка уздовж галереї президентських подарунків (в ній як зразки подарованих предметів, так і прийняті в дар речі). Вся колекція подарунків знаходиться в бібліотеці ім. Вернадського, а в Маріїнському палаці періодично експонуватиметься її частина. У нішах багато цікавого: і опішнянська кераміка, і альбом ранніх робіт Енді Уорхола, і навіть керамічна супниця модного українського бренду Gunia — точно таку ж у минулому році президент Володимир Зеленський подарував Папі Римському.

Кераміка Gunia

Один з найцінніших експонатів у Маріїнському — паркет у Білому залі, де проходять ключові церемонії. Паркет огороджений, під час екскурсій ходити по ньому не можна. Але зроблено це з кращих спонукань: у 1980-х роках він був зроблений з 11 порід дерева, має унікальний малюнок, за який автори були відзначені Шевченківською премією, — подібних немає ніде в Україні, тому ставляться до нього з таким пієтетом.

Хоча Маріїнський палац пережив чимало тривожних подій і масштабну пожежу, є тут речі, які збереглися ще з часів його зведення в 1752 році. Це, наприклад, медальйон, який знаходиться над каміном в одному із залів: зображення амура зі стрілою, обрамлене позолоченим лавровим вінком.

Забронювати екскурсію можна на офіційному сайті Маріїнського палацу. Опісля обов'язково прогуляйтеся парком — доглянутим, елегантно оформленим, з особливою атмосферою.

Текст: Дар'я Слободяник

Фото: Марія Павлюк