Поділитися

Квиток у майбутнє: якою буде нова виставка в PinchukArtCentre

9 лютого в PinchukArtCentre відкривається виставка номінантів на премію Future Generation Art Prize 2019 – зріз наймолодшого і "гострого" світового мистецтва.

Виставка номінантів на премію Future Generation Art Prize 2019 починається не в арт-центрі, а на Бессарабському ринку. Підвал найзнаменитішого київського ринку став місцем проекту британського арт-дуету Cooking section. Архітектори та художники Даніель Фернандес Паскуаль і Алан Швабе подорожують по світу, вивчають локальну їжу, а через неї – і геополітичні зміни. В Україні вони зробили проект про знаменитий на весь світ чорнозем, який не тільки стає джерелом їжі для українців, а й предметом незаконної торгівлі. Чорний ринок українського чорнозему – велика проблема, про яку часто говорять ЗМІ, і на яку майже не реагує місцева влада. Зате звернули увагу британські художники: спеціально для виставки разом з PinchukArtCentre вони вперше в історії відкрили підвали Бессарабського ринку (в період Голодомору тут були морги, а зараз – робочий простір ринку). В одному із залів Cooking section показують серію фотографій часів СРСР про освоєння землі в радянські роки, кілька інсталяцій, в тому числі і досить красномовну – фрагменти чорнозему з проблемних регіонів, де його нелегально продають. У межах виставки відбудеться 6 зустрічей з українськими юристами та активістами, які повинні стимулювати суспільну дискусію про екологію, а також дегустація хліба, зробленого за рецептами Cooking section.

арт-дует Cooking section

Курує виставку Бйорн Гельдгоф, арт-директор PinchukArtCentre, та Тетяна Кочубінська, куратор Дослідницької платформи PinchukArtCentre. Вони кажуть, що цього року (а конкурс відбувається раз на два роки) помітили дві ключові теми, які хвилюють молодих художників. Перша – це "археологія майбутнього". Археологія в метафоричному сенсі – як копання в історії, в минулому, для можливості набуття нових знань і створення нового життя. Друга проблема – пошук власної ідентичності. "Вічна тема", – каже Тетяна Кочубінська.

Традиційно на виставці багато відео – це і новий проект української художниці Анни Звягінцевої, і відеінсталляції художника з Таїланду, Коракріта Арунанондчаі, які вражають своєю містичністю, і щемлива робота про природу насильства Габріели Голіаф, і мультимедійний проект добре відомого режисера Ю Аракі.

Живопису на виставці мало – але той, що є, потрапляє у самісіньке око. Цілий зал на четвертому поверсі наданий для полотен нігерійської художниці Тойін Оджи Одутоли, роботи якої сьогодні наявні в колекціях музею Вітні і MoMA. Це серія картин, яка апелює до аристократичної європейської традиції сімейного портрета, тільки люди на них одягнені в міні-спідниці і мають цілком сучасний вигляд. Одутола представляє альтернативний погляд на світову історію: в її версії "світу" не було ні расових проблем, ні рабства, а темношкірі персонажі на картинах живуть без страждань і почуття провини. "Це не історія про боротьбу і пригнічення, а історія про багатих і аристократичних людей", – розповідає художниця.

У PinchukArtCentre показують роботи 21 художника з 17 країн світу, географія широка – від Нігерії до Росії (її представляє Таус Махачева з Дагестану з яскравим і жорстким проектом про агресію, якою наповнене наше щоденне спілкування зі світом). Велика частина учасників конкурсу створили свої роботи спеціально для Future Generation Art Prize і, що важливо, на основі українського контексту. Наприклад, локальні міські історії переглядає американський художник Деніел Тернер. Він створив скульптури по 400 кг кожна, для яких переплавив тонну старих металевих ліжок з Вінницької обласної психоневрологічної лікарні. На вигляд скульптури Тернера – мінімалістичні і чисті, але можна тільки уявити, скільки доль та історій за ними.