8 найцікавіших виставок вересня в Києві
Новий мистецький сезон обіцяє бути насиченим: нас чекають виставки зірки світового мистецтва Ай Вейвея й фотографа Олександра Глядєлова, проєкт, присвячений творчості Малевича, та багато інших.
"Три досконало пропорційні сфери та військовий камуфляж, пофарбований у біле"
з 13 вересня до 30 листопада, Павільйон 13

Цієї осені в Києві відбудеться виставка всесвітньо відомого художника та активіста Ай Вейвея. Він покаже створену спеціально для неї інсталяцію, яка є реакцією на війни, ескалацію збройних конфліктів, що загрожують сучасному світу, та свідченням потенціалу мистецтва в такі часи. Основна металева конструкція інсталяції складається зі сферичних форм, до яких митець вже звертався у своїй попередній роботі Divina proportione (2004–2012). Вона, своєю чергою, натхнена ілюстраціями Леонардо да Вінчі до однойменного трактату з математики.
Для автора ці сфери символізують історичні уявлення про ідеали порядку й раціональності. Кожна зі сфер обгорнута видозміненим військовим камуфляжем.
"Уявна відстань"
до 4 вересня, PinchukArtCentre

Одна з найочікуваніших виставок осені — персональний проєкт Лесі Хоменко. Він являє собою водночас подорож новітньою історією України й дослідження розвитку Лесі Хоменко як мисткині. Нараховуючи понад п'ятдесят творів, виставка простежує шлях від ранніх робіт художниці з 2005 року до новіших творів, створених за останній час. Протягом двадцяти п'яти років мистецької практики Хоменко постійно ставила собі нові виклики, прагнучи відкрити нові способи роботи з формою й темою, і вибудовувала художню мову, що критично переосмислює візуальну радянську спадщину та звертається до традицій українського живопису — і водночас відмовляється обмежуватися ними.
"І побачив я"
з 5 вересня до 5 жовтня, Український Дім

Цієї осені в Українському Дома триватиме виставка одного з найвідоміших українських фотографів Олександра Глядєлова. Експозицію складають 323 фотографії, зроблені ним в Україні за останні 35 років. На світлинах зафіксовані розпад Радянського Союзу та здобуття Україною незалежності, криза 1990-х, події Помаранчевої революції та Революції Гідності, трагедії російсько-української війни та її повномасштабної стадії. Також буде представлена вже відома серія автора "Діти вулиць".
"0,10". Виставка, присвячена Казиміру Малевичу
з 28 серпня, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка (другий поверх)

Вже 11 вересня в український прокат виходить довгоочікуваний фільм "Малевич", присвячений одному з найвідоміших митців світу. До виходу стрічки у приміщенні Театру імені Івана Франка в Києві відбулося відкриття виставки, присвяченої художникові. На другому поверсі театру представлені репродукції робіт митця з легендарної виставки "0,10" 1915 року, де Малевич вперше показав свою найвідомішу картину — "Чорний квадрат".
Експонати, які побачать відвідувачі, — це не лише відтворення робіт Малевича, а й реквізит зі знімального майданчика довгоочікуваного художнього фільму "Малевич" режисерки Дарії Онищенко. Співпраця між командою фільму та Театром Франка виникла органічно, адже у кінострічці знялися його провідні актори. У головній ролі Казимира Малевича — актор Віталій Ажнов. Також у стрічці грають Олександр Рудинський, Марина Кошкіна, Христина Корчинська та інші.
Виставка FUTURESPECTIVE
до 28 вересня, Центр сучасного мистецтва М17

В Центрі сучасного мистецтва М17 команда українського Vogue представляє масштабну виставку сучасної української арт- і фешн-фотографії FUTURESPECTIVE, до якої увійшли роботи 39 авторів — знаних митців і нових імен.
Виставка народилася як результат конкурсу для українських фотографів FUTURESPECTIVE у співпраці з глобальною ініціативою PhotoVogue. Його мета — відкрити нові імена в українській художній та фешн-фотографії. У творах, представлених на виставці, поетичність поєднується з гострою відвертістю, а глибоко інтимні теми — родина, почуття, самоусвідомлення — переростають в екзистенційний діалог про сенс життя та досвід війни. Зібрані разом, ці фото- та відеороботи формують візуальний портрет покоління, що говорить про сучасність з унікальною чутливістю й силою.
"Наша земля. Шлях додому. Крим"
до 28 вересня, Національний музей "Київська картинна галерея"

Виставка переосмислює образ Криму в творчості сучасних українських митців. У центрі уваги художники, чиє життя і творчість нерозривно пов’язані з Кримом. Ключовим об’єктом експозиції є інсталяція Рустема Скибіна "Шлях додому". На великій панелі розміщено тарелі з кримськотатарськими орнаментами, складеними у вигляді стежки. Проте цей шлях перегороджує сітка — метафора вигнання. Роки, проведені в рідному краї, залишаються за ґратами пам’яті, стаючи символом недосяжності повернення.
В експозиції представлено живописні й керамічні твори Рустема Скибіна, Миколи та Андрія Чеботару, Андрія Дудченка, Валентини Цвєткової, Федора Захарова, Петра Столяренка, Степана Ярового, Володимира Філатова, Якова Басова й Миколи Гаврилюка.
"Олександр Лень. Як я ______ Донбас"
до 14 вересня, Мала галерея Мистецького Арсеналу

"Як я ______ Донбас" — виставка-хроніка художника й військового Олександра Леня, створена у співпраці з кураторкою Анастасією Кузьменко. Це особиста розповідь митця про війну: у форматі щоденника, через артефакти, фото, аудіо та художні твори, виставка документує три роки його служби — досвід і спостереження, втрати, переміщення, вкорінення в ландшафт. Це спроба зафіксувати руїни й побачити красу серед уламків, а також переосмислити поняття свободи й гідності в умовах війни.
Серед експонатів — мистецькі твори, геологічні матеріали, уламки, витягнуті мікрохірургом з тіла художника після поранення, мотор FPV-дрона, що забрав життя побратима, записи ворожих радіочастот, фотографії з деокупованих і тимчасово окупованих територій.
"Гало". Виставка Тамари Турлюн
з 12 вересня, простір thesteinstudio

У просторі thesteinstudio відкривається (майже) персональна виставка Тамари Турлюн "Гало", де художниця оприявнює стосунки між жінками та тендітні, але водночас глибокі зв’язки.
У центрі виставки — діалог робіт Тамари Турлюн та її подруги, позначеної в текстах літерою "П". Виставка "Гало" — це спроба зафіксувати зв’язок двох художниць. Для Тамари Турлюн ця оптика стає метафорою дружби: у відносинах подруг кожна водночас була і джерелом, і продовженням світла іншої.