"Емоційне насильство підступне, а шкода, якої воно завдає, має серйозні наслідки. Зцілення від емоційного насильства — це важка боротьба, проте вона варта зусиль", — каже психологиня Наталі Гринько. Цей матеріал створено за підтримки Глобального договору ООН
Одним із найпоширеніших і найбільш деструктивних уявлень про аб'юз є те, щонасильством вважають застосування фізичної сили. Тому так часто вербальне, емоційне, психологічне насильство не визнають небезпечним, а неприйнятну поведінку виправдовують.
Через хибне уявлення, начебто жертви насильства походять з родин, де воно існує, і просто повертаються до знайомого способу життя, суспільство переконане: жінка сама винна, що перебуває в насильницьких стосунках (мовляв, не засвоїла уроків дитинства). Крім того, це створює в інших жінок і дівчат хибне відчуття безпеки: вони точно не стануть здобиччю тирана, бо, звісно, будуть розумнішими.
Дійсно, чимало жінок, які виросли в оточенні насильства, повторюють цей сценарій у своєму житті. Проте існує багато жінок, які в дитинстві відчували любов і турботу, а в дорослому житті несвідомо вступили в насильницькі стосунки.
Що таке психологічне та емоційне насильство?
Психологічне насильство — це неприпустиме або жорстоке поводження: залякування, погрози, терор, маніпуляції та приниження. Його мета — контроль та ізоляція людини.
Жінки, яким доводилось переживати психологічне насильство, часто кажуть, що воно було гіршим за фізичне. Психологічні ігри, уміння партнера все перекрутити, відмова брати на себе відповідальність та виконувати обов'язки, знецінювання, притягування й відштовхування. Через усі ці тактики, що застосовує тиран, у жертви виникають почуття збентеження, образи, гніву, сорому й каяття. І часто ці почуття тривають набагато довше за стосунки з тираном. Ось чому так важливо обговорювати, як зцілитися після.
Емоційне насильство визначають як поведінку та мову, спрямовані на те, щоб принизити або зганьбити людину шляхом нападів на її цінність або особистість.
До нього належать такі види поведінки, як погрози, образи, постійне стеження або перевіряння, закидання текстовими повідомленнями, приниження, залякування, обмеження в спілкуванні або переслідування.
Часто єдиною видимою ознакою емоційного насильства є те, як ви почуваєтесь у стосунках, – адже приховані й витончені тактики лишаються непомітними або ж здаються незначними та незагрозливими. Насильницьку поведінку не завжди легко оцінити об'єктивно. Але варто знати: кожен має право говорити вільно й відстоювати свої права в стосунках без страху бути покараним. Кожен має право відчувати, що його поважають і цінують.
Ключовий сценарій
Насильство в стосунках починається поступово, та невпинно відносини погіршуються.
Початок часто буває неймовірним. Майбутня жертва перебуває в захваті від того, який уважний, турботливий і зацікавлений її партнер. Харизматичний, чарівний – встояти майже неможливо.
Перші червоні прапорці можуть з'являтися вже на цьому етапі. Жертві може здаватися, що партнер ненаситний, одержимий , або що все відбувається надто швидко. Але люди, як правило, схильні ігнорувати ці відчуття, адже партнер видається такою чудовою людиною.
З часом поведінка тирана змінюється, і жертва не розуміє, що призвело до таких болісних стосунків. Вона й гадки не маєте, чому їй так погано, і точної причини визначити не може, адже динаміку будь-яких стосунків буває важко оцінити об'єктивно з середини, — особливо якщо мова про психологічне чи емоційне насильство.
Піднесення і спадання, які жертва можете переживати в стосунках, нагадують американські гірки, через це виникає відчуття невпевненості, постійних сумніві.
Що довше людина залишається у стосунках з тираном, тим важче їх перервати
Іноді жертва відмовляється визнавати нездорову динаміку у своїх стосунках та знаходить втіху у запереченні, адже це звільняє її від кроку в невідомість. Украй важко поставати проти партнера, який зробив усе, щоб мати повну владу над вами. Ті, хто все ж розпізнає тактики насильства, нерідко бояться, що будуть суворо покарані, якщо спробують піти.
Портрет тирана
Особи, схильні до насильства, можуть мати ознаки розладу особистості або повноцінний психічний розлад.
Особа з антисоціальним (соціопат) або нарцисичним (нарцис) розладом з більшою імовірністю вдається до агресивної або деспотичної поведінки, адже вона може мати величезну потребу в контролі та не мати співчуття до інших.
Обидва психічні розлади більш характерні для чоловіків.
Межовий розлад особистості, що частіше трапляється серед жінок, — ще один психічний розлад, часто пов'язаний з тиранічними нахилами. Суперечлива натура людини з цим розладом особистості (класично він поєднаний з емоційною нестабільністю) часто схильна до насильства.
Тиран зазвичай чарівний з рештою оточення, і це ще більше заплутує жертву.
Вона може навіть сумніватися у своєму здоровому глузді, адже оточення вважає аб'юзера дивовижним – очевидно, що він "так сильно закоханий".
Як розпізнати тирана
- Він наполегливий і надміру опікується
- Має потребу в постійному контакті
- Швидко починає сприймати стосунки надто серйозно
- Надміру приязний або здається нещирим
- Намагається повністю заволодіти увагою партнера або відмовляє вас проводити час з іншими, особливо якщо відчуває, що не подобається їм
- Зневажливо говорить про колишніх
- Робить непотрібні послуги або загалом змушує ніяковіти
- Телефонує кілька разів за день, щоб "дізнатись, як справи"
- Схильний усе контролювати
- Ревнує без причини
- Ніколи ні в чому не винен
- Завжди має рацію
- Егоцентричний
- Зловживає наркотиками або алкоголем
- Примушує до сексу
- Погрожує, коли злиться
- Має подвійні стандарти
- Демонструє негативне ставлення до жінок
- Поводиться по-різному наодинці та в присутності інших
- Висміює або принижує партнера – наодинці або перед іншими
- Знецінює досягнення або мету партнера
Що робить жертва в співзалежних стосунках
- те, що потішить вашого партнера, навіть всупереч власним бажанням;
- відкладає власні справи та інтереси, щоб проводити більше часу з партнером;
- уникає друзів або членів родини, тому що партнерові вони не подобаються;
- не висловлює своєї думки, бо боїться того, що скаже або зробить партнер;
- почувається відповідальною за дії, почуття та рішення партнера;
- виправдовує поведінку партнера перед собою або перед іншими;
- обманює, щоб захистити рішення свого партнера;
- дозволяє, щоб поведінка партнера формувала ставлення до себе;
- чекає, що партнер повністю задовольнить вас;
- не вірить, що здатна подбати про себе;
- уникає ухвалення рішень;
- терпить поводження, яке завжди вважала неприпустимим;
- дозволяє принижувати себе вербально, емоційно, сексуально або фізично;
- намагається зменшитися (метафорично), щоб нікого не турбувати;
- сердиться, коли партнер не поступається (хоча сама стільки разів поступалася йому);
- відчуває провину за гнів;
- намагається контролювати менш значущі аспекти свого життя (наприклад, переїдає або недоїдає, надмірно витрачає гроші або одержимо тренується);
- вдається до саморуйнівної поведінки заради тимчасової "втечі";
- вважає себе безпорадною або безсилою в більшості ситуацій;
- має хронічні недуги.
Розвиваючи моделі поведінки, що далі заперечують насильство або допомагають уникати насильницької поведінки свого партнера, жертва не лише намагається вижити в стосунках усіма можливими способами, а ще й дозволяє партнерові чинити насильство знову.
Подолання співзалежності
Співзалежність, що зʼявляється у стосунках, вкрай важливо розпізнати. Співзалежність визначають як емоційний, психологічний та поведінковий стан, що розвивається внаслідок тривалого впливу на людину і дотримання з її боку низки жорстких правил — правил, що не дозволяють відкрито виражати почуття, а також обговорювати особисті та міжособистісні проблеми.
Поради для тих, хто позбавляється співзалежності
Дозвольте собі досліджувати свої думки, почуття та вподобання. Це допомагає визначити себе як особистість;
Задовольняйте власні потреби;
Прийміть, що неможливо контролювати думок та реакцій інших людей;
Проявляйте щедрість та турботу до себе, і лише потім — до оточення;
Прийміть власну індивідуальність. Насолоджуйтесь незалежністю.
Проєкт Mental Help
Тим, хто не може дозволити собі роботу з психотерапевтом, варто знати про проєкт Mental Help. Mental Help — це онлайн-платформа, створена для надання безкоштовної та конфіденційної психологічної допомоги й підтримки українців у період війни. Ініціатива об’єднує 15 спеціалістів, які протягом 2023 року надали допомогу вже понад двом тисячам українців з усіх регіонів, провівши 12 140 консультацій. Глобальний договір ООН в Україні запустив Mental Help, щоб підтримати українців, які постраждали від збройної агресії Росії.