7 травня в Нью-Йорку відбудеться традиційний бал Met Gala, який стане стартом для цьогорічної виставки в Метрополітен-музеї. У перший понеділок травня щороку знаменитості збираються в Музеї мистецтв Метрополітен, і цю червону доріжку часто прирівнюють до оскарівської. Все почалося 1946 року, і протягом багатьох десятиліть Met Gala є головною модною вечіркою року.
Цього року експозицію присвятили зв'язку моди і католицизму, її повна назва – "Божественні тіла: Мода і Католицизм". Організацію підтримують американські меценати Стівен і Крістін Шварцман, Versace і Condé Nast, глядачам представлять наряди з візантійськими мотивами Dolce&Gabbana і Chanel, переосмислені накидки кардиналів і весільну сукню з одним швом Balenciaga (1967 рік), натхненні едемом сукні Valentino. Vogue.ua вирішив розглянути, як дизайнери вписують релігію в ДНК своїх брендів.
Черепи і метелики, які є одними з найсильніших символів католицизму, стали знаковими елементами для бренду Alexander McQueen. Черепи і скелети символізують тлінність життя і, буквально, промовляють: "Сьогодні я, завтра ти" або "Пам'ятай, що смертний". Моторошнуваті "цитати" епохи Середньовіччя зародилися і стали популярними в XIV-XVII століттях, після епідемії Чорної смерті і аж до галантного століття. За життя Олександр Макквін старанно культивував тему смерті та загробного життя. Колекцію Dante 1996 року, показ якої відбувся в католицькій церкві (Святого хреста в Спіталфілдс) під звуки органу, він присвятив саме цій філософській темі.
Зображення черепів у Alexander McQueen можна було побачити практично скрізь, як і метеликів (католики часто зображують цю комаху сидячою на руці немовляти Христа, вона є символом відродження і воскресіння душі).
Найбільш ефектним проявом лускокрилих став показ весна-літо 2001: коли моделі звільнили імпровізований подіум, стінки боксу, що стояв посередині, розкрилися, і з нього вилетіли метелики.
Як розповів куратор експозиції "Божественні тіла: Мода і Католицизм" Ендрю Болтон про один з головних експонатів виставки – це білосніжна весільна сукня Balenciaga, яка, за легендою, зроблена лише за допомогою одного шва: "Мені подобається думати про те, що весільна сукня з одним швом точно відображає опис одягу Христа на розп'ятті, коли він був прикритий одним шматком тканини. В цьому є непередавана чистота та світло".
Крістобаль Баленсіага був сином рибалки, і в цьому теж є певний релігійний сенс – апостол Петро був рибалкою, і на персні Папи Римського зображений саме він, коли закидає з човна у воду рибальську сітку. Сам Баленсіага був глибоко релігійною людиною і багато часу проводив в соборах, де черпав натхнення з церковного одягу, насиченої червоної гами і кольорів. Релігійний дизайнер свого часу створив хорові сукні для іспанського хору Orfeón Donostiarra, а його червоні об'ємні плащі нагадували мантії понтифіків.
Справжній провокатор моди Джон Гальяно завжди використовував релігію у власних цілях. Закінчилося це, правда, не дуже добре, але в свій золотий період в Christian Dior, дизайнер зробив колекції, які, буквально, були прошиті цитатами на релігійне одягання католицького духовенства. Чого варта тільки кутюрна колекція сезону осінь-зима 2001. Відразу два виходи моделей в цьому шоу викликали фурор. Перший вихід – майже точна калька наряду Папи Римського і другий "чорний" вихід, фетишистська його варіація.
Італійський дует в останні роки все частіше звертається до релігійної тематики. Їх перша ювелірна колекція (2011 рік) була наповнена церковними символами: хрестами, чотками і кулонами-сердечками. Колекція для сезону осінь-зима 2013/14 була натхненна обліками Святої Агати в середньовічному соборі Монреаля. Щедрий декор суконь із зображенням Святої був дуже схожим на оздоблення католицьких італійських соборів. В якомусь сенсі "релігійна" колекція стала відправною точкою для поновлення бренду.
Подіум для показу колекції Fashion Devotion осінь-зима 2018/19 дизайнери оформили в бароковому стилі, як вхід до церкви Oratorio di Santa Cita в Палермо. Про Ватикан непохитно нагадував червоний оксамит кардиналів і багатий золотий декор. "Я вірю в Бога і, перед кожним показом, відвідую церкву, – поділився напередодні Стефано Габбана. – Але я ставлюся до цього легко, мені не потрібна зовнішня мішура, щоб поговорити з ним".
Наприкінці шоу на подіум вийшла модель в чорному костюмі з білим коміром. І це була пряма цитата на одну з легенд бренду, з легким релігійним підтекстом. Вперше, в середині 80-х, коли дизайнери тільки домовлялися зустрітися в нічному клубі Мілана, Габбана був початківцем, в той час, як Дольче працював дизайнером професійно. "Але як я тебе впізнаю?" – запитав Габбана заздалегідь, по телефону. "Не хвилюйся, шукай того, хто одягнений як священик", – відповів Дольче.
Якщо чоловіки в католицькій церкві – це павичі в розкішному вбранні і прикрасах, то жінки – це просто робоча сила. Це правило найкраще пояснює різницю в костюмах священнослужителів і монахинь. Одна з обітниць – обітниця бідності, вимагала від черниць носіння простого і, навіть, грубого одягу. Вони з гордістю носили зношений і латаний одяг. Габріель Шанель, яка половину дитинства провела серед монахинь, одягала форму, згідно зі статутом монастиря, де її виховували. Через те, що вона була з бідної сім'ї, їй доводилося доношувати форми інших. Як не дивно, при всій своїй нелюбові до церковного укладу, чорний шовковий галстук, білий комірець, манжети і темна спідниця залишилися на все життя в гардеробі Шанель, і навіть перекочували в її дизайнерські творіння. А пізніше – стали невичерпним джерелом натхнення для Карла Лагерфельда.
Якщо говорити про прикраси легендарного французького Будинку, то не можна не згадати браслети, брошки і кулони з мальтійськими хрестами, який для Габріель придумав її друг – сицилійський герцог Фулько ді Вердура.
Текст: Анастасія Яворська