У січні оргкомітет премії Best Fashion Awards назвав найкращих українських дизайнерів 2020-го. Одним з її тріумфаторів став бренд Bobkova — його засновницю Христину Бобкову було названо найкращим дизайнером 2020 року. За кілька днів ми зустрілися з нею в шоурумі марки, щоб привітати із заслуженою перемогою, згадати як розвивався бренд і поцікавитися планами на близьке майбутнє.
Я все життя малювала, а вже із чотирьох років навчалася в художній школі. Пригадую, що могла годинами просиджувати за цим заняттям і мені не було нудно. Після закінчення школи вибір у мене був тільки між двома професіями — дизайнер одягу або архітектор. Уже тоді розуміла, що мені цікаво працювати з простором, але водночас я дуже люблю людей і мені важливо створювати для них щось корисне. Це має бути не просто гарний об’єкт, а те, що принесе людині втіху в разі взаємодії, зробить її життя кращим. У підсумку ця пристрасть до прикладного мистецтва втілилася в створенні одягу. Я вступила до КНУТДу й потрапила в руки до правильних викладачів. Багато які з них потім виїхали з країни, але я щаслива, що змогла вчитися в них. Першу колекцію я створила ще в університеті. Вона складалася всього із чотирьох моделей, але я її повністю зробила сама — моделювала лекала, кроїла, шила, зокрема й взуття. До того ж важливо розуміти той час, кінець 1990-х, — ні тканин, ні фурнітури нормальної, нічого. Ми все робили самі — в’язали, плели, шили взуття. Вже тоді я зрозуміла, що легко творити, маючи всього в надлишку, а коли бракує елементарних речей — креатив і фантазія помітно загострюються. Також на старті кар’єри я брала активну участь у конкурсах молодих дизайнерів, постійно щось пробувала й шукала себе.
Сьогодні бренд Bobkova асоціюється з такими поняттями, як складний крій, чисті лінії, ідеальна конструкція, стримана колірна палітра. Саме такими були й мої перші колекції, зокрема й дебютна. Я показала її ще 1998 року. Ми тоді багато працювали з трикотажем, експериментували з ним, а косий крій і зовсім став нашою візитною карткою. Однак на самому початку 2000-х я потрапила на телебачення як стилістка багатьох великих телешоу. Головним серед них були "Танці з зірками", а мені довелося вдягати всіх — від Тіни Кароль до Володимира Зеленського. Потім я співпрацювала з каналом СТБ, "95 кварталом", Наталею Могилевською... І моя любов до мінімалізму була, так би мовити, припорошена вимогами сцени, яка прагне яскравої й соковитої картинки з великою кількістю стразів і глітеру. З одного боку, як дизайнерка за ці сім років я навчилася адаптуватися до найрізноманітніших вимог та умов, а з іншого — мені дуже хотілося знову повернутися саме до моди.
Повернулася із чітким розумінням того, що хочу робити саме я. У наших клієнтів бренд Bobkova нерідко асоціюється з Азією, яка була моєю великою пристрастю ще в студентський час. В університетській бібліотеці навіть жартували, що за книгами про японське мистецтво й культуру приходжу тільки я. Уже перша, після перерви, колекція відкрила для нас ринок США, ми навіть поїхали в турне Штатами. У більш ніж десяти крамницях, де був представлений бренд, організували trunk-show і навіть повноцінні покази Bobkova.
Ребрендинг Bobkova відбувся два роки тому. Марка вже була досить відома й потребувала оновлення. Мені хотілося показати її новим покупцям, розширити соціальні, гендерні та вікові межі. Саме тоді ми почали співпрацювати з фотографом Стефаном Лісовським, стилісткою Надією Шаповал, стали ще відкритішіми до нових пропозицій, видозмінили айдентику та ще чіткіше визначили свою ДНК. Наш дизайн став набагато чистішим і вивіренішим.
Перший переломний момент, як я вже згадувала, трапився саме після повернення із шоу-бізнесу в модну індустрію. Запрошення в Штати не просто відкрило нам міжнародний ринок, а допомогло зрозуміти систему — ми дізналися що таке лукбуки, лайншити, коли потрібно замовляти тканини й робити відвантаження. Ми встали на рейки, якими їдемо й тепер.
Ще одна важлива особисто для мене колекція — весна-літо 2020 року, яку ми знімали в Греції. До цього я багато працювала із чорним кольором, мислила в його межах, а тут мені просто захотілося відпустити себе. Це був виклик самій собі і я, сподіваюся, що в нас вийшло. Колекція була сповнена свіжості й повітря, а яскраві барви виявилися не такими вже й страшними.
З трикотажу почалася моя кар’єра і я щаслива, що сьогодні він знову популярний. Після університету я також працювала в трикотажному ательє і знаю всі нюанси роботи із цим матеріалом. Моя дипломна робота теж була присвячена йому — я тоді представила пальто з трикотажу. Захоплення трикотажем було і є таким сильним, що я навіть розробляла авторські різновиди плетіння, які тепер запатентовані. У колекціях бренду багато трикотажу, але з ним складно створювати улюблені архітектурні форми, тому в колекціях намагаємося поєднувати його з іншими тканинами, які тримають форму. Навіть нашу останню новорічну капсулу ми присвятили трикотажу й не помилилися — багато хто з наших клієнтів чи не вперше за тривалий час святкував удома й потребував комфорту.
Якщо колись міжнародна історія почалася в нас зі США, то сьогодні нас дуже полюбили азійські країни. На території Китаю ми навіть відвойовуємо ім’я нашого бренду. Річ у тім, що одна місцева компанія заявила свої права на бренд Bobkova в цій країні. Ми активно боремося із цими чорними дилерами й сподіваюся, що все закінчиться добре. Попри все, для нашого міжнародного продажу успішним став минулий рік. Ми зацікавили кількох великих ритейлерів, імен яких поки не називатиму, і готуємося котримсь із них робити відвантаження вже в березні. Стежте за новинами.
Серед найпопулярніших позицій серед міжнародних баєрів — брючні костюми та сукні. Також має успіх трикотажна база, яку легко поєднувати абсолютно з усім гардеробом. Українські клієнти ще часто замовляють біжутерію й аксесуари.
Хоч скільки б я цікавилася далекими країнами та надихалася їхньою культурою, та все одно дійшла висновку, що всі ми діти своєї країни. Наша культурна спадщина живе в нас, навіть якщо ми не артикулюємо цього спеціально. Ми всі родом звідти, де народилися, насичені традиціями рідної країни й життям навколо. Наша остання колекція була створена під враженням від літньої подорожі Карпатами, тому деякі відсилання в цих виробах очевидніші, ніж в інших роботах, і легко зчитуються. Втім ми й до цього обігравали дизайн традиційної плахти, переосмислювали на сучасний лад зовнішній вигляд свити. Я не працюю з вишивкою, але український геометричний крій мені дуже близький. Цікаво з ним експериментувати.
Минулий коронавірусний рік поставив нас перед складним вибором через брак тканин, які банально не встигали до нас приїхати навесні через закриті кордони. Однак ми не розгубилися, звернулися до власних архівів і пошили колекцію із залишків, що зберігалися на складі. Щось ми переробили, щось перев’язали заново, вже пізніше частину матеріалів докупили й змогли не вибитися із затверджених графіків.
Також ми уважно ставимося до якості тканин, їхнього походження. Я давно переконана, що краще мати два якісні костюми, ніж завантажити шафу безліччю непотрібного дешевого одягу, який після десятого прання можна викинути. Під час створення колекцій я постійно думаю про функціональність кожної речі, яка буде доречною якомога частіше. Тому марка Bobkova не створює чогось дуже банального або підкреслено ошатного. Наші сукні універсальні й доречні незалежно від часу та ситуації. Жінка Bobkova не має багато часу на перевдягання й веде активний спосіб життя.
2020 рік став для мене роком одкровень і швидких рішень. Ситуація змінювалася щодня й рішення потрібно було ухвалювати блискавично. Так було і з пошиттям колекції з архівних тканин, і переходом в онлайн. Ми нарешті запустили сайт з повноцінним інтернет-магазином, завдяки чому почали отримувати роздрібні замовлення з усього світу. Це також вплинуло на дизайн самих речей. Наприклад, вони стали не такими приталеними, щоб їх легше можна було купити без примірювання.
Під час карантину всі переосмислили свої цінності й значення власного дому, любові близьких людей, важливості надання допомоги тим, кому вона потрібна. Я вдячна своїй родині за підтримку — саме вони допомагають мені знайти й зрозуміти своє призначення. Ми роздавали маски пенсіонерам разом з фондом "Старенькі", підтримали пошиття захисних комбінезонів для лікарів, але найголовніше — стали ще більше цінувати одне одного. Наш колектив за цей час став справжньою родиною й для мене це — найголовніша нагорода 2020-го.
Текст: Віолетта Федорова
Фото: Юрій Яцкулич